Клінічні переваги лікування гострих респіраторних інфекцій рослинними препаратами: досвід Німеччини

Стаття у форматі PDF

Гострі інфекції нижніх і верхніх дихальних шляхів становлять одну з найчастіших причин звернень пацієнтів до лікарів первинної ланки та відкриття лікарняних листів. Багато хворих очікують, що лікар призначить їм антибіотик, оскільки сприймають погіршення симптомів упродовж перших 3-4 днів як загрозу ускладнень.

Часто антибіотики справді призначають, особливо при гострому бронхіті і кашлі, попри те що захворювання є переважно вірусними та минають без бактеріальних ускладнень.

У низці досліджень показано, що рецепти на антибіотики відповідають сучасним клінічним рекомендаціям лише у 25% випадків [1, 2]. Невідповідне призначення антибіотиків є неефективним, марнотратним, може спричиняти побічні ефекти, особливо в дітей, а також сприяє селекції стійких штамів бактерій. Саме тому пошук стратегій для зменшення використання антибіотиків завжди є актуальним. Одна з таких стратегій – ​призначення патогенетичного лікування з доведеною ефективністю засобами рослинного походження.

Д. Мартін і співавт. [3] уперше провели ретроспективний аналіз великої медичної бази даних в Німеччині, щоб визначити, чи пов’язано призначення найпопулярніших фітофармацевтичних препаратів для лікування гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) зі скороченням використання антибіотиків за мірою прогресування хвороби.

Інформацію для аналізу брали з бази IMS^® Disease Analyzer, яка містить демографічні дані пацієнтів, діагнози, рецепти на ліки, лікарняні листи та направлення до лікарень, надані лікарями приватної практики в Німеччині. Ця база даних охоплює ≈3% усіх практик у країні (≈3000 амбулаторій) і є достатньо репрезентативною [4].

До аналізу включали дані амбулаторних пацієнтів, котрих спостерігали лікарі загальної практики, педіатри й оториноларингологи; умовою залучення до цього аналізу стало те, що такі хворі мали отримати щонайменше один діагноз ГРІ в період з 1 січня 2015 до 31 березня 2019 року. Перший діагноз, задокументований протягом цього періоду, був визначений як індексна дата. Залучали лише пацієнтів, котрі перебували під спостереженням >12 міс до індексної дати та яким не призначали антибіотиків останні 3 міс. Кожному хворому, якому було призначено фітофармацевтичний препарат на індексну дату, підбирали пару – ​пацієнта без призначення фітофармацевтичного препарату, що цілком відповідав такому хворому за певними параметрами, як-от вік, стать, страховий статус, індексний рік, місце проходження лікування, діагноз та індекс коморбідності Чарльсона. В попарно підібраних когортах досліджували зв’язок між призначенням фітофармацевтичних препаратів і подальшим призначенням ­антибіотика методом однофакторної логістичної регресії. Крім того, фіксували тривалість лікарняного та бактеріальні ускладнення.

Пацієнти та лікарі

Загалом проаналізували медичні записи 3 671 077 пацієнтів із діагностованими ГРІ. Антибіотики були призначені в день установлення діагнозу 417 153 (25,7%) з 1 625 000 пацієнтів, яких спостерігали не менше 1 року. 1 169 168 хворих відповідали всім критеріям включення, 173 226 (14,8%) із них отримали рецепт на фітофармацевтичний препарат у день установлення діагнозу. Процедура зіставлення 1:1 спричинила втрату ≈30% початкової популяції пацієнтів, оскільки не за всіма параметрами було знайдено повні відповідності для кожного пацієнта. В результаті після попарного підбору для аналізу було доступно 117 182 пацієнти, котрі отримували фітофармацевтичні препарати, і таку саму кількість осіб залучили як контрольних пацієнтів.

Більшість хворих лікували лікарі загальної практики (67%) та педіатри (28%). Отоларингологи лікували лише 5,5% пацієнтів, тому їх не враховували в подальших аналізах. Середній вік хворих, за якими спостерігали лікарі загальної практики, становив 43 роки, серед них діти та підлітки складали 9,4%. Найпоширенішим діагнозом, який було встановлено 49,5% пацієнтів, був МКБ‑10: J06 (гострі інфекції верхніх дихальних шляхів множинної та неуточненої локалізації). Дитяча когорта мала середній вік 7,2 року. Найпоширенішим діагнозом, який був спільним для 53,9% дітей, також виявився МКБ‑10: J06.

Вплив фітофармакотерапії на призначення антибіотиків і перебіг ГРВІ

Загалом застосування фітофармакотерапії скоротило призначення антибіотиків на 12% у практиці сімейних лікарів та на 23% у педіатричній практиці (р<0,001).

Якщо аналізувати ефекти лише тих фітопрепаратів, що використовуються при лікуванні кашлю і гострого бронхіту, найвищий показник зниження потреби в антибіотикотерапії демонструє комбінація чебрець/плющ (Бронхипрет^® сироп): -25% у дорослих і -34% у дітей. Близький результат (-33%) показала комбінація чебрець/первоцвіт ­(Бронхипрет^® ТП) у педіатричній популяції (рис.). Цей показник перевищує результат використання монокомпонентного екстракту листя плюща, застосування якого було асоційоване зі зниженням частоти призначень антибіотиків у педіатрічній популяції на 25%.

Рис. Вплив різних рослинних препаратів на частоту призначення антибіотиків для лікування гострих інфекцій дихальних шляхів (адаптовано за Martin et al., 2020) [3]

Призначення фітофармацевтичних препаратів статистично значуще асоціювалося з меншою тривалістю перебування на лікарняному листі. Так, імовірність лікарняного тривалістю >7 днів зменшилася на 8%, а лікарняного тривалістю >14 днів – ​на 16%.

Бактеріальні інфекції як ускладнення інфекцій дихальних шляхів рідко документувалися в подальшому перебігу захворювання. Лише у 225 пацієнтів, котрих спостерігали лікарі загальної практики, та у 782 хворих, якими займалися педіатри, було діагностовано такі інфекції.

Обговорення та практична цінність результатів

Результати цього ретроспективного дослідження, проведеного на великій національній вибірці з >230 000 пацієнтів, спонукало його авторів дійти важливих висновків щодо використання фітофармацевтичних препаратів у лікуванні пацієнтів із гострими інфекціями дихальних шляхів. Уперше показано, що фітотерапевтичні призначення пов’язані зі зменшенням використання антибіотиків і скороченням тривалості лікарняного.

Частим аргументом на користь призначення антибіотиків лікарями загальної практики є тривалість захворювання. Той факт, що після призначення фітофармацевтичних препаратів було призначено менше антибіотиків, міг бути наслідком швидшого поліпшення симптомів ГРІ. В попередніх дослідженнях були підтверджені симптоматичні ефекти деяких (але не всіх) фітофармацевтичних засобів. Із позицій доказової медицини еталоном комбінованого рослинного засобу для лікування гострого бронхіту та кашлю при ГРІ є ­Бронхипрет^®. Він чинив відчутну симптоматичну дію як у плацебо-контрольованих інтервенційних дослідженнях [5, 6], так і в обсерваційному випробуванні в умовах рутинної практики [7]. Початок лікування Бронхипретом на ранніх стадіях захворювання асоціювався зі швидшим полегшенням симптомів. Пацієнти повідомляли про явне зменшення кашлю та супутніх симптомів уже після 4 днів лікування [7].

Ефірні олії та флавоноїди трави чебрецю і листя плюща чинять спазмолітичну та сек­ретолітичну дію в бронхах. Крім того, сироп Бронхипрет^® забезпечує противірусний та антибактеріальний ефекти, зумовлені тимоловим компонентом ефірної олії з трави чебрецю.

Сапоніни з коренів первоцвіту, що входить до складу таблеток Бронхипрет^® ТП, проявляють секретолітичний ефект, який досягається переважно за допомогою рефлекторного механізму. Також екстракти чебрецю та первоцвіту виявилися потужними інгібіторами прозапальних цитокінів [8].

Можливим поясненням зменшення використання антибіотиків після фітотерапев­тичних призначень може бути менша кількість бактеріальних ускладнень інфекцій дихальних шляхів, хоча автори не змогли підтвердити цю гіпотезу через незначну частоту подій: бактеріальні наслідки були задокументовані лікарями лише в 0,9% випадків. Інші когортні дослідження також рідко виявляли бактеріальні ускладнення ГРІ [9, 10].

Отже, застосування деяких фітопрепаратів (зокрема, Бронхипрету) при гострих інфекціях дихальних шляхів може значно зменшити потребу у призначенні антибіо­тиків, полегшити перебіг захворювання, а також зменшити тривалість лікарняного.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготував Ігор Петренко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11 (528), 2022 р.