Роль мікронутрієнтів у підтримці імунної системи у пік сезонних вірусних захворювань

Стаття у форматі PDF

Сучасний стресовий спосіб життя людей в період частих повітряних тривог у поєднанні з активацією поширеності інфекційних агентів у зв’язку зі сприятливими погодними умовами осені негативно впливає на стан захисних сил організму людини, що загалом сприяє ослабленню імунітету й підвищенню схильності до захворюваності на сезонні вірусні недуги, як-от застуда, грип, гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) та COVID-19. Саме тому однією з важливих ланок їхньої профілактики є забезпечення оптимальної роботи імунної системи в цей період, що є надзвичайно важливим у воєнний час, оскільки дозволить зменшити кількість днів непрацездатності у зв’язку з хворобою та знизити економічний тягар для суспільства [1].

Один зі способів активації захисних сил організму людини – ​призначення синтетичних імуномодуляторів, дія яких сьогодні остаточно не вивчена. Дані літератури свідчать про те, що їх неконтрольований прийом може впливати на розвиток і загострення алергічних реакцій та автоімунних захворювань. Крім того, більшість препаратів цієї групи протипоказана вагітним, оскільки їхнє призначення може зумовити внутрішньоутробну загибель плода [2]. З метою підтримки імунітету в осінній період варто зробити акцент на забезпеченні організму достатньою кількістю необхідних мікронутрієнтів та вітамінів, що має особливо важливе значення в умовах пандемії COVID‑19. Хоча доказова база застосування нутрицевтиків при коронавірусній хворобі ще продовжує формуватися та консолідуватися, уже існують переконливі свідчення на користь застосування деяких мікроелементів і вітамінів як для профілактики, так і лікування цього захворювання. Окремою перевагою більшості нутрицевтиків є відмінний профіль безпеки, оскільки їх вживання майже ніколи не призводить до розвитку побічних ефектів.

Механізми дії мікронутрієнтів на імунітет

Переваги додаткового надходження мікронутрієнтів із метою профілактики та лікування COVID‑19 зумовлені їхнім впливом на окремі ланки патогенезу захворювання.

Вітамін С

Вітамін С захищає клітини від ушкоджень вільними радикалами шляхом поглинання активних форм кисню, а також є важливим кофактором для ферментів, необхідних з метою продукування кортизолу, вазопресину, катехоламінів [10]. ­Вітамін С протидіє збільшенню фактора некрозу пухлини (TNF), який швидко зростає під час гострої інфекції ­SARS-CoV‑2, а також підвищує рівень протизапального цитокіну інтерлейкіну‑10 [11].

Вітамін D

Вітамін D є важливим регулятором вродженої та адаптивної імунної відповіді; його застосування може зменшити розвиток цитокінового шторму чи запобігти йому в пацієнтів із COVID‑19 завдяки імуномодулювальній дії, яка полягає у його впливі на зниження активності Т‑хелперів 1 типу, дія котрих пов’язана із продукцією прозапальних цитокінів та посиленням активності Т‑хелперів 2 типу, що продукують протизапальні цитокіни. Крім того, достатнє отримання вітаміну D може запобігти проникненню коронавірусу шляхом посилення фізичного бар’єра через регуляцію продукції білків щільних з’єднань клітин епітелію та збільшення вироблення антимікробних пептидів в епітелії легень. Вітамін D стимулює продукування антимікробних пептидів, як-от кателіцидин і дефензини, які чинять антимікробну дію проти різних мікроорганізмів, у т. ч. бактерій, вірусів, грибів [12].

Цинк

Цинк знижує вироблення IL‑6, IL‑1β, котрі є прозапальними цитокінами, що свідчить про його протизапальні властивості, а також діє як сигнальна молекула у виробленні IL‑2, γ-інтерферону та IL‑12, що стимулюють CD8+ Т‑клітини [13]. Крім того, цинк впливає на посилення активації мукоциліарного кліренсу шляхом збільшення частоти руху війок у респіраторному тракті, що може допомогти запобігти проникненню вірусу до клітини, оскільки відомо, що SARS-CoV‑2 ушкоджує циліарний епітелій і може сприяти приєднанню вторинних бактеріальних інфекцій [14], тобто такі властивості цинку свідчать про його потенціал як допоміжного засобу для профілактики вірусних захворювань.

Селен

Механізм дії селену як противірусного засобу полягає у тому, що він інгібує фермент дисульфід-ізомеразу протеїну, який відповідає за приєднання вірусного ­глікопротеїну, а це запобігає проникненню вірусу до клітини-хазяїна [15]. Селен теж знижує рівень IL‑1β та IL‑6, які є прозапальними цитокінами [16], а також зменшує утворення тромбоцитів і потенційне утворення тромбів шляхом зниження рівня тромбоксану A2 й інгібування вазоконстрикції [17]. У зв’язку з особливостями механізму дії селену окремі автори дійшли висновку щодо його потенційної користі в пацієнтів із COVID‑19, в яких спостерігається підвищений ризик розвитку венозної тромбоемболії [18].

Вітаміни С та D, цинк, селен: клінічні дані

В огляді літературних джерел було встановлено, що вживання вітаміну С у складі дієтичних добавок супроводжувалося скороченням тривалості та зниженням тяжкості симптомів застуди, а додаткове отримання цинку дозволило зменшити кількість днів лікування приблизно на 33%. Застосування вітаміну D також сприяло покращенню захисних сил організму людини, однак найбільша користь від його прийому спостерігалася в осіб з його дефіцитом. Саме тому, на думку авторів, додаткове призначення вітамінів С, D і цинку можна розглядати з метою профілактики / лікування застуди [3].

В іншому огляді літератури автори наводять дані про роль вітамінів С і D, селену та цинку в пригніченні провідних патогенетичних ланок SARS-CoV‑2, що, на їхню думку, свідчить про їхню імуномодулювальну активність у цієї групи пацієнтів [4]. L.F.C. Pedrosa та співавт. (2021) наводять переконливі наукові результати про доцільність профілактичного отримання вітаміну С у контексті COVID‑19 у деяких групах ризику, а також дані про наявність позитивного взаємозв’язку дефіциту вітаміну D із частотою госпіталізацій, тяжкістю і смертністю хворих на коронавірусну інфекцію, дефіциту цинку – ​з розвитком ускладнень при COVID‑19 й дефіциту селену – ​з показниками виживаності пацієнтів [5].

Результати метааналізу A. Beran і співавт. (2022) свідчать про те, що додаткове застосування вітаміну D асоціювалося з нижчою частотою інтубацій трахеї та скороченням тривалості перебування хворих у лікарні [6]. Окремі автори також зазначають про те, що дефіцит мікронутрієнтів у раціоні може сприяти виникненню COVID‑19 і посилити тяжкість перебігу захворювання, тому, на їхню думку, комбіноване застосування вітамінів С, D, селену може допомогти зміцнити імунну систему та зменшити ризик прогресування захворювання [7], що є украй важливим у групах ризику й осіб літнього віку з ослабленою імунною системою [8].

Про важливе значення застосування вітаміну D, цинку, селену в групах високого ризику захворюваності на COVID‑19 зазначається також у даних метааналізу J. Alexander і співавт. (2020), оскільки адекватне надходження цих мікронутрієнтів дозволяє збільшити протидію організму до вірусних інфекцій, зменшити ознаки запалення, підвищити активність імунної системи [9].

Відомо, що селен має доведені тиреопротекторні властивості, особливо в умовах надлишкового надходження йоду. Враховуючи потенційну ефективність селену в боротьбі з вірусними захворюваннями, в т. ч. COVID‑19, медичному персоналу та пацієнтам, які часто використовують назальні спреї та полоскання розчином повідон-йоду, рекомендується додатково отримувати селен у дозуваннях, котрі дозволяють досягти загального споживання селену на рівні 100-200 мкг/добу [24].

Таким чином, селен, цинк, вітаміни С та D відіграють важливу роль у забезпеченні противірусного захисту ­організму людини. Цинк, вітаміни С та D посилюють імунітет, впливаючи на багато ланок імунної системи. Селен разом із цинком беруть участь у регуляції імунної відповіді, протидіють розвитку системної запальної відповіді при COVID‑19, більш відомої як цитокіновий шторм. Сьогодні чимало науковців вважають, що поєднання цинку, селену, вітамінів С та D є оптимальним для профілактики та початкового лікування COVID‑19 [25].

Мікронутрієнти та поствірусна втома

Цікавими є і дані щодо вивчення ролі вітамінів за втоми, яка є однією з найпоширеніших скарг серед осіб літнього віку. Зокрема, ефективність вітаміну С досліджували в 4 контрольованих і 5 обсерваційних дослідженнях у пацієнтів із раком, алергією та оперізувальним лишаєм. Результати випробувань продемонстрували зменшення втоми, порушень сну, депресії, болю і когнітивних порушень у цих групах пацієнтів, що, на думку авторів, може бути корисним варіантом лікування хворих з постковідною втомою [19]. У подвійному сліпому плацебо-контрольованому клінічному випробуванні було показано, що пероральний прийом вітаміну D3 (холекальциферолу) здоровими учасниками, які скаржилися на втому та в котрих спостерігався низький рівень 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у сироватці крові, супроводжувався зниженням втоми за шкалою Fatigue Assessment Scale (FAS) порівняно із плацебо, при цьому відзначалася кореляція між вираженістю втоми за шкалою FAS і рівнем 25(OH)D [20]. У дослідженні, проведеному за участю людей похилого віку, які мали скарги на втомлюваність, було доведено, що застосування цинку значно зменшило вираженість втоми в цієї групи пацієнтів порівняно з контрольною групою [21].

Форімун^® – ​підтримка імунітету й зміцнення організму в сезон застуд

У реаліях сьогодення не завжди можна забезпечити організм необхідною кількістю мікронутрієнтів у зв’язку зі споживанням високооброблених продуктів, недостатнім їх вмістом у продуктах харчування в осінній період, а також через порушення режиму харчування в переселенців, які здебільшого не мають змоги споживати якісні й збагачені мікронутрієнтами продукти. Саме тому в період підвищеної захворюваності на застуду, грип, ГРВІ та COVID‑19 важливо забезпечити підтримку імунної системи шляхом отримання необхідних мікронутрієнтів у складі дієтичних добавок. 

Новим засобом, який у своєму складі містить вітамін С (400 мг), цинк (25 мг), селен (100 мкг), вітамін D3 (30 мкг), є дієтична добавка ­Форімун^® (Acino, Швейцарія). Усі компоненти є безпечними із ретельно підібраними дозами, що дозволяє рекомендувати прийом засобу з метою профілактики гіповітамінозу та нестачі мінералів для оптимального функціонування імунної системи в сезон грипу, ГРВІ, COVID‑19, а також для прискорення одужання при застуді, профілактики поствірусних проявів, автоімунних ускладнень, у період реконвалесценції (зменшення фізичної / психічної втоми в осіб похилого віку) пацієнтів із хронічними захворюваннями (серця, печінки, підшлункової / щитоподібної залози) з метою загального зміцнення імунітету, підтримки нормального функціонування внутрішніх органів.

На відміну від інших подібних засобів Форімун^® містить селен, який не лише противірусним та імуномодулювальним агентом із доведеною ефективністю проти SARS-CoV-2 та COVID 19, а й важливим фактором захисту щитоподібної залози, зокрема від несприятливих ефектів надлишкового надходження йоду та вільних радикалів кисню [22]. 

Отже, в сезон підвищеної захворюваності на вірусні інфекції особливо актуальним є забезпечення організму необхідними поживними речовинами задля підтримання оптимальної роботи імунної системи. Лише із продуктами харчування отримати необхідні мікронутрієнти дуже важко, тому із цією метою доцільно застосовувати комплексну дієтичну добавку Форімун^®, у складі якої вдало поєднані вітаміни С, D, цинк і селен. Форімун застосовують по 1 капсулі 1  раз на добу, тривалість курсу – 1 місяць або за рекомендацією лікаря.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготувала Ірина Пікалюк

UA-FORM-PUB-112022-004

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 13 (530), 2022 р.