Ад’ювантні можливості біорегуляційного підходу до ведення пацієнтів із хронічним панкреатитом

Стаття у форматі PDF

Хронічний панкреатит (ХП) – надзвичайно актуальна проблема ХХІ сторіччя. Найчастіше ХП діагностують в осіб, які піддавалися зовнішньому негативному впливу (наприклад, алкоголю) та мають супутню генетичну або анатомічну схильність. ХП можуть передувати епізоди гострого панкреатиту, але все частіше зустрічаються пацієнти з ХП без гострого панкреатиту чи абдомінального болю в анамнезі. Оскільки ХП асоціюється з прогресуючими та незворотніми змінами з боку підшлункової залози (ПЗ), сучасне лікування таких пацієнтів передбачає зменшення факторів ризику, використання скринінгу та лікування ускладнень захворювання (P.A. Hart et al., 2020). 

На одній з конференцій, присвячених первинній медичній допомозі у світовій практиці, завідувачка кафедри первинної медичної допомоги та загальної практики сімейної медицини Тернопільського національного медичного университету ім. І.Я. Горбачевського, доктор медичних наук, професор Лілія Степанівна Бабінець розповіла про ад’ювантні можливості біорегуляційного підходу до ведення пацієнтів із ХП: 

– За визначенням, ХП – це хронічне (тривалістю >6 місяців) запальне захворювання ПЗ із деструкцією екзокринної паренхіми, фіброзом, а на пізніх стадіях додається ще деструкція ендокринної паренхіми. Основними клінічними синдромами ХП є больовий, диспептичний, ентеропанкреатичний, алергічний, а також зовнішньосекреторна недостатність та синдром ендокринних порушень. 

Для лікування ХП застосовують кілька груп препаратів, зокрема спазмолітики, холінолітики, ферментні засоби, інгібітори протонної помпи, блокатори Н₂-гістамінових рецепторів, антихелікобактерні препарати, гастро- і гепатопротектори, холеретики. 

Однак наявність низки побічних явищ та інших супровідних проблем зумовлює потребу в оптимізації стандартно-протокольної терапії. На практиці це успішно вирішується завдяки її інтеграції з біорегуляційним підходом. 

Провідні позиції в біорегуляційній терапії посідають комплексні біорегуляційні препарати (КБП) виробництва компанії «Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ» (Німеччина). Перевагами цих препаратів є натуральна сировина рослинного, мінерального і тваринного походження; сучасне устаткування й технологічні процеси, контроль на кожному етапі виробництва, відповідність стандартам GMP та FDA; взаємопідсилення і взаємодоповнення дії окремих компонентів КБП. 

Для комплексної біорегуляційної терапії захворювань органів травлення застосовують такі препарати, як Гастрикумель (справляє протизапальну дію на слизову шлунка), Нукс воміка-Гомакорд (регулює моторику травного каналу та відновлює роботу вегетативної системи), Хепель (застосовується при дискінезії жовчно-вивідних шляхів), Гепар комп. Хеель, (гепатопротектор), Берберіс-Гомакорд (дренаж гепатобіліарної системи), Момордика композитум (протектоз ПЗ), Мукоза композитум (протектор слизових оболонок травної системи). Ці засоби належать до органотропних КБП. 

Окремо виділяють КБП, орієнтовані на провідний симптом: Спаскупрель (при наявності спазматичного болю, дозволений з 12 років), Вібуркол (призначають при кишкових кольках з народження). 

Велика група КБП коригує патофізіологічні механізми захворювань. До неї належать Лімфоміозот Н (реалізує дренажну, протинабрякову та дезінтоксикаційну дію), Траумель С (регулює перебіг запалення, сприяючи його завершенню, усуває порушення мікроциркуляції), Убіхінон композитум і Коензим композитум (запобігають енергодефіциту й гіпоксії), Галіум-Хеель (чинить дренажну, детоксикаційну, імунокорегувальну дію). 

Усі ці препарати застосовують у лікуванні ХП та супутніх захворювань травної системи. Слід зазначити, що більшості КБП властива багатогранна дія. 

Так, Лімфоміозот Н не лише усуває набряки, активує роботу лімфатичної системи, а й покращує біодоступність тканин для інших фармпрепаратів. 

Нукс воміка-Гомакорд відновлює баланс вагусної регуляції роботи шлунково-кишкового тракту, коригує несприятливі наслідки активної фармакотерапії, є спазмолітичним, протизапальним і жовчогінним засобом. 

Коензим композитум відновлює і регулює діяльність заблокованих внутрішньоклітинних ферментних систем на рівні циклу лимонної кислоти та неспецифічних каталізаторів; активує тканинне дихання і окисно-відновні процеси в організмі; має метаболічну, дезінтоксикаційну та антиоксидантну дію; регулює вітамінний і мінеральний обмін; ліквідує ацидоз та гіпоксію. 

Траумель С є універсальним біорегуляційним протизапальним засобом, який сприяє завершенню запалення, нормалізує проникність судинної стінки, має імунокорегувальну й регенеруючу дію, оптимізує стандартну протизапальну терапію. Варто зауважити, що провідні протизапальні препарати стандартної академічної медицини – глюкокортикоїдні гормони й нестероїдні протизапальні засоби – характеризуються низкою небезпечних побічних ефектів, тоді як застосування препарату Траумель С практично не має обмежень. Його універсальність полягає в тому, що цей засіб дієвий за будь-якої локалізації запалення, на будь-якому етапі й при будь-якому типі запальної реакції (септичне або асептичне – аутоімунне, алергічне, посттравматичне – запалення). 

При загостренні ХП можливий алгоритм застосування КБП, який подано в таблиці.

Підготувала Лариса Стрільчук 

Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 1(63)-2(64) 2022 р.