Головна Інфекційні хвороби Енісамію йодид: результати 15 років закордонних і вітчизняних досліджень

18 грудня, 2021

Енісамію йодид: результати 15 років закордонних і вітчизняних досліджень

Стаття у форматі PDF

Респіраторні віруси роблять серйозний внесок у показники захворюваності та смертності в усьому світі. Додаткову занепокоєність зумовлює одночасна циркуляція серед населення декількох респіраторних вірусів, включаючи вірус грипу групи В, різні підтипи вірусу групи А (наприклад, H3N2 і H1N1), аденовіруси, віруси парагрипу, респіраторно-синцитіальні віруси (RSV), а в останні роки і новий коронавірус – SARS-CoV‑2. Всі зазначені віруси здатні швидко поширюватися серед людей, спричиняти тяжкі захворювання та зумовлювати вторинні ускладнення. Крім того, нові штами респіраторних вірусів можуть передаватися до людини від тварин-носіїв (переважно дикі птахи та кажани), зумовлюючи серйозні епідемічні спалахи. Традиційні противірусні препарати в таких випадках є малоефективними, а розробка відповідних вакцин потребує досить тривалого часу. Як людство може протидіяти цим викликам? 

Спробуємо надати відповіді на ці запитання в цьому огляді.

Віруси грипу

Традиційними противірусними препаратами, здатними протидіяти інфекції, спричиненій вірусами грипу, є два представники класу інгібіторів вірусної нейрамінідази – озельтамівір і занамівір, які вважаються ефективними за умови застосування в перші дні захворювання. Втім, резистентність вірусів грипу до інгібіторів нейрамінідази невпинно зростає. Наразі існує гостра потреба в розробці нових противірусних засобів, які могли б ефективно боротися з грипом. Сьогодні пошук науковців спрямований на створення та вивчення противірусної ефективності сполук, здатних впливати на вірусні білки.


! У поле зору науковців потрапив енісамію йодид, що використовується в клінічній практиці з 1997 року та продемонстрував ефективність у лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій (рис. 1).


Рис. 1. Лікування енісамієм зменшує об’єктивні симптоми в пацієнтів із вірусним респіраторним захворюванням

Рис. 2. Лікування енісамієм зменшує суб’єктивні симптоми в пацієнтів із вірусним респіраторним захворюванням

Рис. 3. Енісамій пригнічує вірусну інфекцію HCoV-NL63 в нормальних бронхоепітеліальних клітинах людини й активність SARS-CoV‑2 nsp12/7/8 in vitro
 

Однак донедавна ці результати не були підкріплені експериментальними даними. Дослідити це питання взялися D. Boltz і співавт. (2018) на експериментальній моделі нормальних бронхоепітеліальних клітин людини.

Енісамій додавали до диференційованих нормальних бронхоепітеліальних клітин людини за 24 год до інокуляції підтипів вірусів грипу А та В. Виявилося, що у випадку зараження оброблених клітин вірусами грипу не спостерігалося характерного вірусного цитопатичного ефекту. Загалом енісамій пригнічував реплікацію вірусів грипу з 90% ефективністю при застосуванні в діапазоні концентрацій 157-439 ммоль (дози, в 23-64 рази нижчі за цитотоксичні концентрації). Віруси грипу B трохи сильніше пригнічувалися енісамієм, ніж віруси грипу А.

Крім того, вивчали результати додавання енісамію через 4 год після інокуляції вірусу A (H1N1). Дослідники відзначили зниження титру вірусу в ≥100 разів, що дозволяє припустити таке: енісамій впливає на ранню стадію життєвого циклу вірусу. Отже, енісамій проявляв противірусну активність проти вірусів грипу in vitro, що свідчить про його імовірну клінічну ефективність проти інфекцій, зумовлених вірусом грипу.

В умовах нинішньої пандемії COVID‑19 інтерес науковців до противірусного потенціалу енісамію помітно зріс. У квітні цього року A.J.W. Te Velthuis і співавт. у журналі «Антимік­робні агенти та хіміотерапія» Американської асоціації мікробіології опублікували результати дослідження з вивчення ефективності енісамію в пацієнтів віком від 18 до 60 років із підтвердженим діагнозом респіраторної інфекції вірусної етіології. Загалом для участі у випробуванні було відібрано 137 пацієнтів, які повідомили про нещодавній початок респіраторної інфекції, – 1,6±0,5 дня з моменту розвитку симптомів. Із них 100 пацієнтів відповідали критеріям включення. Результати тестування виявили, що 43% із них були позитивними на вірус грипу групи А; 16% – аденовірус; 14% – поєднання вірусу грипу А й аденовірусу; 12% – вірус грипу В; 8% – вірус парагрипу чи респіраторно-синцитіальний вірус. Загалом 69% хворих інфікувалися вірусами грипу В чи А. Згодом хворих розподілили на прийом енісамію (n=60) або плацебо (n=40). Пацієнти обох груп були зіставні за віком та статтю. Протягом усього дослідження не спостерігалося відхилень від запланованого прийому ліків; середня тривалість лікування склала 6,8±0,8 дня. Пацієнти обох груп мали змогу використовувати деконгестанти та відхаркувальні засоби (за необхідності). В групі енісамію деконгестанти застосовували протягом коротшого періоду лікування й значно рідше, ніж у групі плацебо (23,3 (n=14) проти 75% (n=30) відповідно). Відхаркувальні засоби використовували хворі обох груп, але більшість пацієнтів групи енісамію припинили їхнє застосування через 7 днів, тоді як більшість учасників групи контролю продовжували їх приймати протягом 14 днів.

Вплив на припинення виділення вірусу

На 3-й день лікування (перший візит) у 71,2% (n=42) пацієнтів, котрі отримували енісамій, та в 25% (n=10) хворих із групи плацебо спостерігали негативні результати на антигени вищезазначених респіраторних вірусів, визначені методом імунофлуоресцентного фарбування назальних мазків (р<0,0001). На 7-й день лікування (другий візит) у всіх пацієнтів групи енісамію та у 82,5% (n=33) хворих із групи плацебо тест на антиген респіраторних вірусів виявився негативним (рис. 2А).

Аналіз у підгрупах продемонстрував аналогічний позитивний ефект лікування енісамієм порівняно із плацебо для пацієнтів, інфікованих вірусами грипу групи А чи В (75,0 (n=24) і 22,7% (n=5) відповідно) або аденовірусом (71,4 (n=5) та 12,5% (n=1) відповідно).

Отже, лікування енісамієм сприяло швидшому припиненню вірусовиділення інфікованими пацієнтами.

Рівень повсякденної активності

В групі хворих, які отримували енісамій, спостерігався вищий рівень повсякденної активності (не було жодного дня або лише 1 день без повсякденної активності), ніж у групі плацебо, де більшість хворих не мали змоги здійснювати повсякденну активність протягом ≥2 днів (рис. 2Б). Ці відмінності між групами були статистично значимими (р<0,0001).

Вплив на об’єктивні симптоми

Дослідники проаналізували динаміку таких об’єктивних симптомів, як лихоманка, гіперемія глотки й аускультативні зміни. На початку дослідження не було різниці в показниках об’єктивних симптомів між двома групами (9,6±0,7 бала для групи енісамію та 9,7±1,1 бала для групи плацебо). Зниження показників об’єктивних симптомів з 0-го по 14-й день було статистично значимим (р<0,0001) у групі енісамію (із 9,6±0,7 до 4,6±0,9 бала) порівняно із групою плацебо (із 9,7±1,1 до 5,6±1,1 бала). Відсутність усіх об’єктивних симптомів спостерігалася в обох групах пацієнтів із 7-го дня, втім, у групі енісамію відсутність усіх трьох симптомів відзначалася в значно більшої частки пацієнтів на 14-й день лікування (рис. 3А).

Такі прояви захворювання, як гіперемія глотки та патологічні зміни при аускультації ­повернулися до норми значно швидше в групі енісамію, ніж у групі плацебо (рис. 3Б, 3В). Аналогічні результати були отримані й у підгрупі пацієнтів із грипом. 


! Наведені результати переконливо свідчать, що лікування енісамієм спричиняло швидше та значиміше зменшення об’єктивних клінічних симптомів, пов’язаних з респіраторними вірусними інфекціями.


Вплив на суб’єктивні симптоми

На момент залучення до випробування в усіх пацієнтів спостерігалися такі суб’єктивні симптоми: слабкість, головний біль, відчуття підвищення температури тіла, біль у горлі та кашель. Менше половини хворих повідомили про міалгію (46,0%, n=46) і лише в декількох учасників спостерігався озноб (7,0%, n=7).

Аналіз динаміки суб’єктивних симптомів виявив стрімкіше їхнє зниження в групі енісамію (порівняно із прийомом плацебо) на 3-й, 7-й і 14-й дні від початку лікування (рис. 2). Зок­рема, на 14-й день загальний показник симптомів знизився із 15,7±2,2 до 7,1±0,5 бала в групі енісамію порівняно із 15,4±1,8 до 8,0±1,3 в групі плацебо. Також було продемонстровано, що суб’єктивні скарги з найбільшим внеском до сумарного показника симптомів (слабкість, головний біль, підвищення температури тіла, біль у горлі та кашель) знижувалися швидше в групі енісамію. Схожі результати було отримано в підгрупах пацієнтів за різними типами вірусів. Отже, лікування енісамієм сприяє швидшому зниженню таких клінічно значимих суб’єктивних симптомів, як-от відчуття слабкості, головний біль, біль у горлі і кашель.


! Отже, лікування енісамієм зумовило більш раннє припинення виділення вірусу хворими, швидше одужання пацієнтів (на 14-й день лікування в групі енісамію одужали 93,9% пацієнтів порівняно із 32,5% у групі плацебо; р<0,0001), а також зменшення об’єктивних (із 9,6±0,7 до 4,6±0,9 бала в групі енісамію проти 9,7±1,1 до 5,6±1,1 бала в групі плацебо; р<0,0001) та суб’єктивних (із 15,7±2,2 до 7,1±0,5 бала в групі енісамію порівняно із 15,4±1,8 до 8,0±1,3 в групі плацебо; р<0,0001) симптомів захворювання.


Перспективи енісамію в лікуванні COVID‑19

Коронавірусна хвороба, спричинена коронавірусом SARS-CoV‑2, потребує пошуку нових стратегій лікування. Розробка та впровадження вакцин проти коронавірусу, на які покладали великі надії, не дозволила вирішити проблему подальшого поширення пандемії. Управління з контролю за якістю продуктів харчування та лікарських засобів США (FDA) схвалило декілька противірусних стратегій – лікування ремдесивіром або реконвалесцентною плазмою. Однак розробка ефективніших стратегій наразі все ще залишається вкрай необхідною. Ключовою мішенню для нових препаратів є РНК-полімераза SARS-CoV‑2.

Одним із препаратів, виокремлених Все­світньою організацією охорони здоров’я як потенційно ефективний засіб проти SARS-CoV‑2, є енісамію йодид. Цей препарат ліцензований як засіб проти грипу в 11 країнах. Нещодавнє дослідження продемонструвало, що енісамій піддається гідроксилюванню в організмі та клітинах легень людини до сполуки VR17-04, здатної пригнічувати активність РНК-полімерази вірусу грипу А (Te Velthuis A. J.W. et al., 2021).

В цьому експериментальному дослідженні науковці вивчали вплив енісамію на розвиток вірусу SARS-CoV‑2 на моделях клітини епітеліальної аденокарциноми людини (Caco‑2) і на нормальних бронхоепітеліальних клітинах людини (NHBE).

Культури клітин обробляли серійними розведеннями енісамію йодиду (лабораторний код FAV00A, торгова назва Амізон®) або енісамію хлориду (лабораторний код FAV00B) за 6 год до зараження. Клітини інфікували SARS-CoV‑2, а після інокуляції вірусу повторно наносили сполуку. Через 48 год після зараження реєстрували цитопатичний ефект шляхом дослідження інфікованих культур за допомогою світлової мікроскопії, а також відбирали ­оточуючу рідину для визначення РНК вірусу за допомогою кількісної полімеразно-ланцюгової реакції у режимі реального часу.

Науковці спостерігали значне зниження експресії вірусного нуклеопротеїну, цитопатичного ефекту інфекції SARS-CoV‑2 на клітини Caco‑2 і зменшення числа копій вірусного геному в інфікованих клітинах залежно від концентрацій енісамію. Концентрація напівмаксимального інгібування для енісамію хлориду в клітинах Caco‑2 склала 1,2 ммоль (≈300 мкг/мл). Отримані результати виявилися зіставними з інгібувальною дією енісамію на реплікацію вірусу грипу А в клітинах Caco‑2, вивчену в попередніх дослідженнях (Te Velthuis A. J.W. et al., 2021).

Для перевірки здатності енісамію пригнічувати реплікацію коронавірусу в нормальних бронхоепітеліальних клітинах людини культуру цих клітин інкубували з енісамію йодидом протягом 6 год, після чого інфікували альфа-­коронавірусом (HCoV-NL63). Аналіз рівнів умісту N гена РНК в інфікованих нормальних бронхоепітеліальних клітинах людини продемонстрував значний вплив енісамію на синтез вірусної РНК (рис. 3А) з ­концентрацією напівмаксимального інгібування ≈60 мкг/мл.

З метою перевірки здатності енісамію пригнічувати синтез РНК SARS-CoV‑2 in vitro дослідники застосували метод мінігеномного аналізу, що дозволяє визначити ступінь пригнічення активності РНК-полімеразного комплексу SARS-CoV‑2 nsp12/7/8. Додавання енісамію в середовище інкубації культури клітин значно пригнічувало сигнал мінігеному залежно від концентрації (рис. 3Б). Дослідження продемонструвало, що енісамій пригнічує реплікацію коронавірусу на моделі клітин епітеліальної аденокарциноми людини (Caco‑2) і нормальних бронхо­епітеліальних клітин людини. Науковці пов’язують отриманий ефект із пригніченням елонгації РНК SARS-CoV‑2, що підтверджують результати моделювання молекулярної динаміки.


! Багатоцентрове подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження III фази з вивчення ефективності енісамію (використовували Амізон® МАКС) у пацієнтів із COVID‑19 середнього ступеня тяжкості свідчить про досить високу клінічну ефективність цього препарату. Випробування здійснювалося в 14 клінічних центрах різних регіонів України із залученням 592 хворих з підтвердженою коронавірусною інфекцією.

На 15-й день дослідження в групі плацебо було виписано 85,7% пацієнтів, а в групі препарату Амізон® МАКС – 94,4%. Різниця у 8,7% свідчить про більшу ефективність лікування в групі Амізону МАКС порівняно із групою плацебо (р=0,0018). У групі препарату Амізон® МАКС ризик розвитку дихальної недостатності й інших ускладнень виявився майже вчетверо нижчим порівняно із групою плацебо – відношення ризику склало 4,244 (95% довірчий інтервал від 1,171 до 15,38; р=0,014) (Бабіч М. П. і співавт., 2021).

Отже, Амізон® МАКС допомагає пришвидшити одужання, запобігати розвитку дихальної недостатності та інших ускладнень COVID‑19.


Підготував В’ячеслав Килимчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 21 (514), 2021 р.

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 21 (514), 2021 р.
Матеріали по темі Більше
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку через ускладнення гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) помирають ≈2,5 млн людей у всьому світі...
З початком нового епідеміологічного сезону грипу, гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) та публікації перших вітчизняних епідеміологічних даних, які свідчать про...
Пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) мала довгострокові наслідки на всі ланки системи охорони здоров’я, оскільки частота розвитку ускладнень і багатосистемний вплив...
Наприкінці 2019 р. звичайне життя всього людства несподівано змінилося через появу нової надзвичайно контагіозної та небезпечної хвороби COVID‑19, спричиненої новим...