Стабільність хімічного складу організму є однією з найважливіших умов його нормального функціонування. Відповідно, відхилення у складі хімічних елементів, викликані екологічними, клімато-географічними факторами або захворюваннями, призводять до широкого спектру порушень стану здоров’я людини. Тому виявлення та оцінка відхилень у обміні макро- та мікро­елементів, а також їх корекція є перспективним напрямком розвитку сучасної медицини, що особливо стосується педіатрії – у зв’язку з більшою потребою в мікроелементах для росту та розвитку дитячого організму. [ . . . ]

Гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР) виявляють більш ніж у двох третин дітей, здорових за іншими параметрами. Під час чверті всіх планових оглядів 6-місячних немовлят педіатри і батьки обговорюють ГЕР. Отримуючи вказівки від своїх педіатрів, батьки також часто звертаються до вузькопрофільних спеціалістів. Тому не дивно, що керівництво, яке розроблене на основі переконливих даних доказової медицини і включає найсучасніші підходи до оцінки стану й ведення дітей із ГЕР, є бажаним як для педіатрів, так і для вузьких дитячих спеціалістів. ГЕР визначається як потрапляння вмісту шлунка в стравохід. Його слід відрізняти від гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), яка включає неприємні симптоми або ускладнення, пов’язані з ГЕР. Диференціація ГЕР і ГЕРХ є основним питанням керівництва, розробленого спільно спеціалістами Північноамериканського та Європейського товариств дитячих гастроентерологів, гепатологів і нутриціологів, а прийняті ними визначення було визнано глобальним консенсусом. Отже, важливо, щоб усі лікарі-практики, стикаючись із розладами, пов’язаними з рефлюксом, могли відрізнити дітей із ГЕРХ, яким буде корисне подальше обстеження й лікування, від дітей, у яких наявний лише ГЕР і для яких більш прийнятними будуть консервативні рекомендації. [ . . . ]

Попри численні публікації, присвячені проблемі гелікобактерної інфекції у розвитку низки захворювань травного каналу, вікові аспекти інфікування Нelicobacter pylori залишаються недостатньо вивченими та почасти суперечливими. Аналіз наукових даних за останні 10 років дав змогу зробити попередній висновок про сімейний характер інфікування Helicobacter pylori, який спричиняє вертикальний шлях передачі інфекції від матері до немовляти та високу ймовірність інфікування у дитини раннього віку. [ . . . ]

Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) – спадково детерміноване захворювання гепатобіліарної системи, зумовлене порушенням обміну холестерину і (чи) білірубіну та характеризується утворенням каменів у жовчному міхурі і (чи) жовчних протоках. Патофізіологічне формування ЖКХ зумовлено спадковою схильністю порушень обміну основ­них компонентів жовчі, моторно-евакуаторними дисфункціями жовчного міхура, запальними змінами у жовчному міхурі та жовчовивідних шляхах. [ . . . ]

Негативні тенденції розвитку сучасного суспільства формують проблеми, пов’язані зі змінами способу життя і стану здоров’я дітей і підлітків. Однією з таких найгостріших проблем є есенціальна (первинна) гіпертензія (код I 10 за МКХ-10), що часто починається в підлітковому віці і далі може формувати гіпертензивну (гіпертонічну) хворобу дорослих осіб із переважним ураженням серця (код I 11 за МКХ-10), перебігу якої властиві кардіоцеребральні ризики інвалідності та летальності у хворих дорослого віку. Одночасне значне зростання поширеності артеріальної гіпертензії (АГ) взаємопов’язане із катастрофічним збільшенням кількості дітей і підлітків із надмірною масою тіла та ожирінням на тлі гіподинамії, потребує пошуку і застосування комплексних підходів до лікування цих захворювань. На думку одного з фундаторів Міжнародної діабетичної федерації (International Diabetes Federation, IDF) Пауля Зімне (2007), це призведе до ситуації, коли уперше в історії людства сучасне покоління дітей буде вмирати раніше, ніж їхні батьки. [ . . . ]

Імунна система (ІС) людини є складно організованою багаторівневою структурою, що постійно реагує на численні екзогенні й ендогенні агенти, подразники, сигнали. Мікрофлора кишечника, вітаміни та мікроелементи представляють собою унікальну групу корисних мікроорганізмів та біологічно активних речовин, які в значній мірі визначають збалансоване функціонування ІС і загальний стан макроорганізму. Швидкий темп сучасного життя, стреси, надмірне фізичне та психічне навантаження, різноманітні соматичні та інфекційні захворювання, порушення харчування, функції кишечника, дисбаланс складу нормальної мікрофлори, дефіцит вітамінів, макро- та мікронутрієнтів та інше часто призводять до порушення функції ІС, що потребує проведення відповідної корекції. [ . . . ]

Поліморфна клінічна картина гіпоталамічного синдрому (ГС) зумовлює труднощі в його діагностиці. Діагноз ГС ґрунтується на зібраному анамнезі, результатах обстеження (неврологічного й ендокринологічного) і даних дослідження вегетативної функції, біохімічних дослід­жень крові й електрофізіологічних досліджень. Необхідно виключити захворювання внутрішніх органів, ендокринних залоз. [ . . . ]

Протокол призначений для: керівників закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) та їхніх заступників, керівників структурних підрозділів ЗОЗ, лікарів-спеціалістів (лікар загальної практики – сімейний лікар, лікар-педіатр дільничний, лікар пункту охорони здоров’я, лікар судновий, лікар-терапевт дільничний, лікар-терапевт цехової лікарської дільниці, лікар-терапевт підлітковий); середнього медичного персоналу; інших медичних працівників, які беруть участь у наданні медичної допомоги пацієнтам віком від 3 місяців із гострими респіраторними інфекціями, для яких не передбачено негайне призначення антибіотиків. [ . . . ]