Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» № 3 (92) ‘ 2016

Події

5 стр. Звіт про науково-практичну конференцію «Спадкові та екологічні чинники в дерматовенерології»

29–30 березня цього року відбулась науково-практична конференція «Спадкові та екологічні чинники в дерматовенерології», яка внесена до Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій на 2016 р. На заході зареєструвались 272 учасника і була представлена більшість регіонів України. [ . . . ]
6-8 стр. VII Международный медицинский форум вновь подтвердил статус главного события отрасли здравоохранения Украины!

С 19 по 21 апреля 2016 года в ВЦ «КиевЭкспоПлаза» состоялся VII Международный медицинский форум «Инновации в медицине – здоровье нации». Форум объединил научную, дискуссионную, деловую площадки, а также крупнейшие в Украине специализированные выставки последних достижений рынка здравоохранения и фармацевтики. Высокий профессиональный уровень события позволил специалистам повысить квалификацию, обменяться опытом, ознакомиться с международными достижениями, наладить партнерские отношения, представить инновационные разработки, которые уже в ближайшее время будут внедряться в практику здравоохранения Украины.  [ . . . ]

Огляд

9-15 стр. Иммунологические аспекты расстройств аутистического спектра у детей
Д.В. Мальцев, к.м.н., зав. лаборатории иммунологии и молекулярной биологии, И.И. Солонько, Е.И. Сидоренко, И.Н. Рыжко, П.А. Черновол НИИ экспериментальной и клинической медицины Национального медицинского университета им. А.А. Богомольца
На сегодняшний день расстройства аутистического спектра (РАС) встречаются у детей в 1% случаев. Эта тяжелая инвалидизирующая патология является актуальной проблемой психиатрии, которая до сих пор не нашла своего решения. В последние десятилетия утвердились представления о генетической гетерогенности синдрома РАС у людей. [ . . . ]

Дерматоонкологія

16-19 стр. Диференційна діагностика актинічного кератозу
О.О. Ошивалова, к.м.н. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами
Актинічний кератоз (АК) – індуковане ультрафіолетовим опроміненням (УФО) ураження шкіри, яке може прогресувати в інвазивний плоскоклітинний рак шкіри (ПКРШ). Поширеність АК та захворюваність на нього варіює у різних країнах світу в залежності від типу шкіри, віку та статі хворих. Так, наприклад, у 60% австралійців віком до 40 років реєструється по одній локалізації АК. Серед жителів Великобританії у віці 60 років і старше близько 23% осіб мають АК. В іншому дослідженні повідомляється про поширеність АК в Великобританії серед 34% чоловіків і 18% жінок віком 70 років та старше. Поширеність АК серед населення США в середньому, без урахування віку та статі хворих, становить близько 6,5%. При цьому серед чоловіків віком від 65 до 74 років поширеність АК в зонах з високим і низьким впливом сонячного світла становить 55 і 19% відповідно. Серед італійського населення повідомлялося про поширеність АК у 1,4% жителів, з переважанням у підгрупі хворих віком 75 років і старше – до 3,0%. [ . . . ]

Погляд фахівця

20-25 стр. Сучасні підходи до лікування анкілозуючого спондилоартриту з акцентом на біологічну терапію
Н.Г. Вірстюк, д.м.н., професор, зав. кафедри, О.Р. Лучко, к.м.н., І.І. Вакалюк, к.м.н., доцент кафедра внутрішньої медицини стоматологічного факультету ім. професора М.М. Бережницького ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», З.З. Мисліборська, зав. відділу ревматології Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні
Спондилоартрити (СпА) – це група поєднаних хронічних запальних ревматичних захворювань автоімунної природи, які характеризуються спільними клінічними, рентгенологічними і генетичними особливостями. Залежно від первинної локалізації вогнища ураження виділяють аксіальну та периферійну форми СпА. Аксіальний СпА (АксСпА) включає в себе рентгенографічний АксСпА, який за своєю суттю є синонімом анкілозуючого спон­дилоартриту (АС), за наявності характерної клінічної картини даної патології поряд з рентгенологічно підтвердженим сакроілеїтом та нерентгенографічний АксСпА, коли ураження крижово-клубових суглобів рентгенологічно ще не виявляють, однак клінічні ознаки АС наявні. [ . . . ]
26-33 стр. Сказ
В.П. Малий, д.м.н., професор, зав. кафедри інфекційних хвороб, Харківська медична академія післядипломної освіти
Незважаючи на значне за останні десятиліття зменшення захворюваності на сказ серед тварин і, відповідно, серед людей, хвороба і нині лишається важливою медичною і соціальною проблемою. За оцінками ВООЗ, сказ входить до п’ятірки найнебезпечніших зооантропонозів, які завдають величезних соціально-економічних збитків. Навіть у розвинутих країнах, у яких зі сказом було покінчено раніше, з різних причин збільшується ризик інфікування. Водночас в Україні епізоотична ситуація щодо сказу була і залишається незадовільною, а в останнє десятиліття навіть значно погіршилась: захворюваність серед тварин, як домашніх, так і диких, досягла найвищих рівнів. [ . . . ]
34-37 стр. Первый отечественный клинический опыт использования Брентуксимаба ведотина у детей с рефрактерной лимфомой Ходжкина
Н.В. Кавардакова, главный внештатный специалист ДОЗ КГГА по специальности «Детская гематология» г. Киева, О.А. Рыжак, зав. отделением, Ю.Б. Базалук, Я.Н. Ковган, О.Г. Леонтьева, С.В. Мацибох, А.В. Лисица, С.Б. Донская, к.м.н., доцент, заведующая Центр детской онкогематологии и трансплантации костного мозга, НДСБ «ОХМАТДЕТ» МЗ Украины, г. Киев, Отделение трансплантации костного мозга и интенсивной мегадозовой химиотерапии (ТКМ и ИМДХТ)
Лимфома Ходжкина (ЛХ) – злокачественное заболевание лимфоидной ткани, составляющее примерно 5% от всех опухолей в педиатрии. Заболеваемость составляет 0,7-0,9 на 100 тыс. детского населения. За последние 50 лет достигнуты значительные успехи в лечении классической ЛХ у детей за счет внедрения комбинированных программ химиотерапии и лучевой терапии, что значимо повысило выживаемость пациентов при этом заболевании. По данным исследования DAL-HD-95, пятилетняя бессобытийная выживаемость (event free survival; EFS) больных детей и подростков с ЛХ составила 88%, общая выживаемость (overall survival; OS) – 97%. [ . . . ]

Рекомендації

38-45 стр. Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги «Кашель у дорослих»

Інформацію щодо поширеності кашлю серед населення України навести неможливо, через те що на даному етапі реформування медицини в Україні статистична інформація спирається на нозології, а кашель – це симптом, що може виявлятись при багатьох нозологіях. Слід відмітити, що причиною кашлю серед дорослого населення можуть бути: туберкульоз, хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальна астма (БА), рефлюксна хвороба, куріння, прийом інгібіторів ангіотензин-перетворювального ферменту (іАПФ), автоімунна патологія, рак, хвороби серцево-судинної системи, інфекції респіраторного тракту, алергія тощо. При створенні цього протоколу було враховано епідеміологічну відмінність України щодо туберкульозу (поширеність туберкульозу в Україні в 2012 р. становила 137 випадків на 100 тис., Великобританії – 20 випадків на 100 тис., Сполучених Штатах Америки – 4,7 випадку на 100 тис. населення). [ . . . ]
46-59 стр. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію»

Закінчення. Початок у № 1 (90), 2 (91) 2016. Анафілаксія – це тяжка, загрозлива для життя генералізована або системна реакція гіперчутливості, яка характеризується швидким початком з небезпечними для життя порушеннями дихання та кровообігу і, як правило, пов’язана з проявами на шкірі та слизових оболонках. Основними тригерами анафілаксії є харчові продукти, лікарські засоби (ЛЗ) і отрута перетинчастокрилих комах, а в 20% тригер ідентифікувати неможливо. Клінічні прояви анафілаксії залежать від того, які системи органів задіяні. Існують загальноприйняті критерії, для того щоб допомогти лікарям визначити ймовірність анафілаксії.  [ . . . ]

Нотатки клініциста

60-62 стр. Взгляд нефролога и эндокринолога на поражение почек при сахарном диабете 2 типа
Н.Е. Сотник, нефролог, О.И. Дришлюк, эндокринолог, КУ «Областная клиническая больница им. И.И. Мечникова», г. Днепропетровск
Поражения почек при сахарном диабете (СД) проявляются в виде диабетической нефропатии (ДН), представленной ишемической нефропатией с развитием атеросклероза почечных артерий, инфекций мочевыводящих путей (в том числе их крайнего проявления – папиллярного некроза и др.). СД и его многочисленные осложнения обсуждаются сегодня часто. Роль ДН и вызванной ею хронической почечной недостаточности (ХПН) явно недооценены. Терапевты мало знают о ДН, но мы, нефрологи и эндокринологи, уверены, что врачи общей практики должны хорошо ориентироваться в вопросах своевременной диагностики, лечения и профилактики поражений почек и мочевыводящих путей при СД. [ . . . ]