Останні роки XX століття характеризувалися значними змінами вікової структури населення. Істотно збільшилася частка осіб літнього та старечого віку – тенденція до старіння населення світу зберігається. У процесі старіння в головному мозку відбуваються закономірні інволютивні зміни, результатом яких є ослаблення концентрації уваги та пам’яті. В нормі ці зміни виражені помірно, проте, окрім фізіологічних змін, старіння часто супроводжується хронічними захворюваннями різних систем організму, особливо серцево-судинної, які призводять до когнітивних порушень. [ . . . ]

Основным фактором риска развития сердечно-сосудистых заболеваний и смертности населения во всем мире является артериальная гипертензия (АГ), распространенность которой продолжает увеличиваться, ежегодно унося миллионы жизней. Целевыми значениями артериального давления (АД) принято считать показатели  [ . . . ]

Во всем мире ишемическая болезнь сердца является наиболее частой причиной смерти. Каждый шестой мужчина и каждая седьмая женщина в Европе умирают от инфаркта миокарда (МЗ Украины, 2014). Поэтому поиск эффективных подходов к лечению пациентов с острым коронарным синдромом (ОКС) и профилактике этого заболевания – одна из первоочередных задач здравоохранения. Известно, что в патогенез острого коронарного синдрома непосредственно вовлечена дестабилизация атеросклеротической бляшки. Разрыв бляшки с тромбозом и вазоспазмом является одной из наиболее значимых причин ОКС (Fuster et al., 1992). [ . . . ]

Діуретики належать до найчастіше вживаних груп медикаментів. Вони збільшують об’єм виділеної сечі, посилюють екскрецію натрію, впливають на ренін-ангіотензин-альдо­стеронову систему. За даними доказової медицини, діуретики рекомендовані для постійного застосування пацієнтам із низкою хвороб, насамперед із артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю. [ . . . ]

Більше 30% населення України страждає на артеріальну гіпертензію (АГ), яка спричиняє 51% смертей від інсульту і 45% – від ішемічної хвороби серця (ІХС). Головне завдання лікування при АГ – досягнення та підтримка цільового рівня артеріального тиску (АТ). В Україні тільки у 19% пацієнтів, що лікуються, досягнуто цільового рівня АТ (L ≤ 140/90 мм рт. ст.). [ . . . ]

Задача врача при проведении фармакотерапии – добиться желаемого эффекта и при этом обеспечить условия для минимального проявления побочных реакций на лекарственные препараты. Чтобы терапия была рациональной – максимально эффективной и максимально безопасной – врач должен четко понимать особенности механизма действия, фармакодинамики и фармакокинетики лекарств, которые он назначает. Это положение относится ко всем без исключения лекарствам, в том числе к такому хорошо знакомому каждому препарату, как ацетилсалициловая кислота (АСК). [ . . . ]

Бронхіальна астма (БА) сьогодні розглядається як мультикомпонентне захворювання, в основі якого лежить системне запалення, ремоделювання дихальних шляхів та бронхіальна гіперреактивність. Великий вплив на розвиток астми має внутрішньоутробний розвиток дитини. Вважається, що під час пренатального періоду імунна система плода дуже вразлива й особливо чутлива щодо негативного впливу будь-яких факторів, які надалі можуть призвести до розвитку дитячої БА. Саме в пренатальному періоді активний захист від таких факторів ризику, як куріння матері та вплив мікробних субстанцій зовнішнього середовища, а також дотримання матір’ю дієти можуть бути ефективними заходами профілактики розвитку БА. [ . . . ]

Перед вітчизняною охороною здоров’я стоїть чимало проблем, що потребують нагального розв’язання. Однією з них є ефективне та безпечне застосування лікарських засобів (ЛЗ). Сучасні ЛЗ мають багатогранну активність, що дає змогу успішно використовувати їх для лікування численних захворювань, але водночас може стати причиною розвитку різних за проявом і ступенем тяжкості побічних реакцій (ПР) та ускладнень. Залишається недостатньо вивченим питання відсутності ефективності (ВЕ) ЛЗ, яка може бути пов’язана як з генетично зумовленими особливостями реакції організму на ЛЗ, так і, здебільшого, з їх неналежною якістю. Існує багато чинників, які збільшують ризик побічних реакцій на лікарські засоби (ПР ЛЗ). [ . . . ]