Результаты исследования, в котором изучали пользу/риск применения заместительной гормональной терапии для профилактики климактерических расстройств у женщин.

29.01.2003

Клинические данные о соотношении польза/риск при использовании заместительной гормональной терапии у здоровых женщин в постменопаузе до недавнего времени были противоречивы. В рандомизированном контролируемом плацебо клиническом исследовании, которое проводилось в 40 клинических центрах США (1993–1998), изучали пользу/риск применения заместительной гормональной терапии (прогестины + эстрогены) для профилактики климактерических расстройств у 16608 женщин в периоде постменопаузы. Установлено, что реальный риск применения заместительной гормональной терапии превысил ожидаемую пользу. Относительный риск (коэффициент опасности, HRs) применения заместительной гормональной терапии составил: для сердечно-сосудистых заболеваний в целом (артериальная и венозная патология) — 1,22, в том числе для острой коронарной недостаточности (CHD, инфаркт миокарда) — 1,29; для рака груди — 1,26; инсульта — 1,41; легочной эмболии (PE) — 2,13; колоректального рака — 0,63; рака матки — 0,83; переломов бедра — 0,66; смерти из-за других осложнений — 0,92. Представленный коэффициент опасности HRs по основным результатам исследования составил: 1,03 — для всех случаев рака; 0,76 — переломов; 0,98 — общей смертности и 1,15 — интегрального показателя. Абсолютный риск применения заместительной гормональной терапии (прогестины + эстрогены) составил: более 7 — для острой коронарной недостаточности, 8 — для инсультов, 8 — для легочной эмболии, 8 — для инвазивного рака груди, менее 6 — для колоректального рака и 5 — для переломов бедра. Абсолютный избыточный риск по всем нозологиям, включенным в интегральный показатель, составил 19. Все случаи смерти не влияли на ход исследования. Полученные в исследовании результаты достоверно свидетельствуют, что данная терапия не пригодна для профилактики хронических болезней в постменопаузе, и этот режим не должны применять для профилактики сердечно-сосудистых осложнений.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

24.04.2024 Неврологія Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів

Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....

24.04.2024 Гастроентерологія Ендокринологія Кишкова мікробіота діє як додаткова печінка, регулюючи рівні глюкози та амінокислот у крові господаря

Згідно з новим дослідженням вчених Корнелльського університету (штат Нью-Йорк, США), мікроби в кишечнику ссавців можуть суттєво змінювати метаболізм амінокислот і глюкози своїх господарів, діючи майже як додаткова печінка. Робота, опублікована в Cell Host & Microbe, доповнює список способів, за допомогою яких мікробіом впливає на фізіологію, що може сприяти розвитку нових стратегій лікування запальних захворювань кишечника та діабету. Останнім часом вчені виявили, що мільярди мікробів, які живуть на людському тілі та в ньому, суттєво впливають на нашу фізіологію. Співробітники університету прагнули оцінити, наскільки ефективно різні бактерії, які мешкають у нашому кишечнику, використовують амінокислоти, що отримує людина....

23.04.2024 Інфекційні захворювання Чи може антибіотик бути корисним у боротьбі з респіраторними вірусними інфекціями?

Нове дослідження під керівництвом Єльського університету (Нью-Гейвен, штат Коннектикут, США) показує, що деяким респіраторним вірусним інфекціям, наприклад, COVID-19 і грипу, можна запобігти або вилікувати за допомогою місцевого застосування антибіотика. Команда під керівництвом Акіко Івасакі та Чарльза Дела Круза успішно перевірила ефективність неоміцину, антибіотика із групи аміноглікозидів, для запобігання або лікування респіраторних вірусних інфекцій на моделях тварин, коли його вводили через ніс. Потім дослідники виявили, що схожий підхід – цього разу із застосуванням безрецептурної мазі неоспорин, що містить неоміцин, – також викликає швидку імунну відповідь за допомогою активації інтерферон-стимульованих генів (ISG)....