Артериальная гипертензия у женщин среднего возраста ассоциирована с развитием деменции в будущем
Цель настоящего исследования заключалась в оценке взаимосвязи между манифестацией артериальной гипертензии (АГ) в старшем юношеском и среднем возрасте и развитием деменции в будущем.
R.A. Whitmer и соавт. провели анализ результатов клинических обследований и данных о состоянии здоровья 5646 пациентов (3095 женщин), полученных из Центра исследований в области здравоохранения Kaiser Permanente в Северной Калифорнии, за периоды с 1964 по 1974 г. (средний возраст пациентов - 33 года), с 1978 по 1985 г. (средний возраст - 44 года) и за январь 1996 г. (средний возраст - 59 лет).
Средний период наблюдения за участниками на предмет развития деменции составил 15,3 года (до сентября 2015 г.). При прогнозировании заболеваемости деменцией учитывалась степень АГ, установленная с учетом результатов измерений артериального давления и изменений степени АГ между двумя исследованиями.
За весь период наблюдения деменция была диагностирована у 532 участников (9,4%). АГ была выявлена у 21,96% пациентов в возрасте 30 лет (31,2% мужчин и 14,35% женщин) и у 21,52% больных (25,28% мужчин и 18,42% женщин) в возрасте 40 лет. После корректировки по демографическим признакам было определено, что АГ в среднем возрасте (40 лет) ассоциировалась с повышенным риском развития слабоумия у женщин (скорректированный ОР 1,65; 95% ДИ 1,25-2,18), но не у мужчин (скорректированный ОР 1,13; 95% ДИ 0,83-1,55).
В отличие от пациенток с нормальным артериальным давлением манифестация АГ у женщин в возрасте 40 лет являлась предиктором повышения риска развития деменции на 73% (95% ДИ 1,24-2,40), в то время как у мужчин подобная ассоциация не наблюдалась (скорректированный ОР 1,08; 95% ДИ 0,73-1,6). Наличие гипертонии в возрасте 30 лет не было связано с развитием деменции в будущем.
Таким образом, несмотря на то что АГ в среднем возрасте чаще диагностируется у мужчин, к развитию деменции последняя приводит только у женщин. По мнению авторов исследования, для лучшего понимания выявленных гендерных различий необходимы дальнейшие испытания.
Gilsanz P. et al. Female sex, early-onset hypertension, and risk of dementia. Neurology, 04 Oct 2017.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....