Імуномодулювальна терапія автоімунних захворювань може допомогти у лікуванні важких форм COVID-19
Відомо, що різні віруси і бактерії викликають автоімунні процеси в осіб, які мають таку схильність. Це явище також, ймовірно, відіграє важливу роль при інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2, особливо за важкого перебігу. Активізуються власні імунні клітини організму з утворенням автоантитіл, які атакують власні здорові клітинні структури організму (білки, автоантигени); відкладення імунних комплексів можуть викликати важкі запальні процеси і руйнування клітин в організмі.
Деякі нефрологічні захворювання також мають автоімунну етіологію. Одним із таких прикладів є системний червоний вовчак (СЧВ) – хронічне, в основному рецидивувально-ремітувальне запальне захворювання, часто із небезпечним для життя перебігом. Клінічно проявляється ураженням шкіри легень, серцево-судинної та центральної нервової систем, м'язів/суглобів і нирок. Вовчаковий нефрит розвивається майже у трьох із чотирьох випадків і визначає прогноз СЧВ. Тому багато пацієнтів із цим автоімунним захворюванням лікуються або управляються нефрологами з метою уникнення хронічних захворювань нирок та необхідності діалізу.
Причини СЧВ є багатофакторними (наприклад, генетична схильність, гормональні та екологічні тригери). При СЧВ та інших автоімунних захворюваннях судинної системи часто зустрічаються антифосфоліпідні антитіла (antiphospholipid antibodies – aPLs), тобто автоантитіла проти фосфоліпідно-зв'язувальних білків. аPLs можуть уражати систему згортання, тому зазвичай спостерігається тенденція до тромбозу.
Тим часом описується все більше схожих рис між важкими формами COVID-19 і СЧВ або деякими іншими автоімунними захворюваннями. Збільшення лімфоцитів, що утворюють автоантитіла (В-клітини), та їх активація спостерігаються як у критично хворих на COVID-19, так і при рецидивах СЧВ. aPL також були виявлені у пацієнтів із COVID-19, і концентрація aPL корелювала із тяжкістю захворювання. Є також кілька цікавих клінічних паралелей: новаторське німецьке дослідження демонструє, що раннє ураження нирок (протеїнурія, гематурія) може визначати результати у хворих на COVID-19 – як це має місце при СЧВ.
Нове дослідження з цього питання було опубліковано робочою групою, яку очолив професор Wolfram Ruf, у відомому науковому виданні «Science». Дослідження вперше показало, що антифосфоліпідні антитіла зв'язуються з комплексом «EPCR LBPA». Цей молекулярний комплекс міститься на біохімічній межі вродженої системи захисту імунітету чи патогену та системи згортання крові.
Це ліпідно-білковий рецепторний комплекс, що складається з ендосомного LBPA (lysobisphosphatidic acid from endosomes – лізобісфосфатидна кислота з ендосом) та рецептора EPC (endothelial protein C – ендотеліального білка С), розташованого на внутрішній поверхні (ендотелію) кровоносних судин. У цьому комплексі рецептор ЕРС представляє LBPA як патогенний антиген клітинної поверхні. Зв’язування aPL із комплексом EPCR-LBPA активує як ендосомний запальний шлях, так і каскад згортання. Це призводить до вироблення інтерферону в імунних клітинах і специфічного розширення В-клітин, які згодом продукують подальші автоантитіла, що самопідсилюються в автоімунному сигнальному циклі.
Стосовно терапії, дослідження також показало, що у мишей із СЧВ специфічна фармакологічна блокада комплексу «EPCR-LBPA» інгібувала серйозні пошкодження, пов'язані з аPL.
Наступною метою дослідників є розробка високопродуктивної процедури тестування (мультиплексний аналіз), яка може бути використана для ідентифікації специфічних імунних реакцій (імунопротеоміка) на автоантигени (особливо проти мозкових, серцевих та ниркових білків), які спостерігаються при COVID-19. В-клітини пам'яті, що утворюють автоантитіла, та специфічність автоантитіл (тканинна специфічність та перехресна реактивність з іншими органами) повинні бути проаналізовані шляхом проведення тестів in vitro. Також слід дослідити глікозилювання автоантитіл, яке, як відомо, підсилює їх дію у багатьох випадках.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання
15.04.2024
Інфекційні захворювання
Урологія та андрологія
Вакцину проти хламідіозу визнано перспективною після успішного першого етапу досліджень
Вакцина проти хламідіозу викликала імунні відповіді під час раннього випробування, обнадіюючи, що одного разу це може допомогти стримати поширення інфекції. Зараз в Америці спостерігається найвищий із 1950-х років рівень захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). За даними Центру з контролю та профілактики захворювань США, найпоширеніша бактеріальна інфекція, що передається статевим шляхом, спричиняється бактеріями класу Chlamidiae. У нових результатах випробувань, опублікованих у журналі Lancet Infectious Diseases, вакцина CTH522 була визнана безпечною та ефективною, оскільки викликала реакцію антитіл....
Рецидивуючим інфекціям сечовивідних шляхів (ІСШ) можна запобігти у понад половини людей, які отримали пероральну вакцину, що є потенційною альтернативою лікуванню антибіотиками. Початкові результати першого тривалого дослідження безпеки та ефективності вакцини MV140 проти рецидивуючих ІСШ були представлені 6-7 квітня на конгресі Європейської асоціації урологів у Парижі. Висновки показують, що у 54 % учасників дослідження не спостерігалися симптоми ІСШ протягом дев’яти років після вакцинації, без повідомлень про помітні побічні ефекти. Очікується, що остаточні результати дослідження будуть опубліковані до кінця 2024 року....
Дальнє ультрафіолетове світло є багатонадійною новою технологією для зниження рівня вірусів, що передаються повітряним шляхом, у закритих приміщеннях, але в реальних умовах його ефективність не була оцінена. Дослідження, проведене співробітниками Колумбійського університету, показує, що таке ультрафіолетове світло дезактивує майже всі (понад 99 %) віруси, що передаються повітрям, у середовищі, де є велике скупчення людей. На думку вчених, ця технологія може працювати так само добре не тільки в лабораторних умовах, а й у реальному житті....