Перспективні дані щодо ефективності рисдипламу при спінальній м’язовій атрофії
У I частині дослідження FIREFISH, присвяченого вивченню безпеки перорального застосування рисдипламу, були отримані обнадійливі результати в немовлят зі спінальною м’язовою атрофією (СМА) 1-го типу, зокрема після одного року лікування підвищувалася інтенсивність експресії білка гена виживання моторних нейронів (SMN). Посилення експресії SMN зумовлювало поліпшення виживання та рухової функції пацієнтів. Подібні результати також спостерігалися у ІІ‑ІІІ фазах відкритого дослідження ефективності препарату. Отримані перспективні дані та висновки автори представили цьогоріч у лютому.
На 12-му міс. життя жодне немовля, що вижило, не потребувало постійної вентиляції легень, а 7 із 21 дитини могли сидіти без підтримки, що, відповідно до клінічного досвіду, є неочікуваним для пацієнтів зі СМА 1-го типу. Це повідомив очільник робочої групи дослідження FIREFISH, д. мед. н. Джованні Баранелло із Нейром’язового центру Дубовіца, Національного інституту медичних досліджень, Центру біомедичних досліджень лікарні Грейт-Ормонд-стріт, відділення педіатрії та дитячого здоров’я Університетського коледжу Лондона й Дитячого благодійного фонду лікарні Грейт-Ормонд-стріт (Велика Британія). Однак не можна з упевненістю підтвердити наявність клінічної користі рисдипламу, оскільки кінцеві точки були проаналізовані постфактум, та їх можна лише якісно порівняти з такими для когорт ретроспективних досліджень.
Відкрите дослідження ІІ‑ІІІ фаз
У дослідженні взяли участь 21 немовля віком від 1 до 7 міс. зі СМА 1-го типу. Більшість (n=17) протягом одного року отримували терапію рисдипламом у високих дозах, які досягали 0,2 мг/кг маси тіла на добу до 12-го міс. Чотирьох немовлят лікували препаратом у низьких дозах: 0,08 мг/кг до 12-го міс. Рисдиплам застосовували один раз на день перорально в немовлят, які мали здатність ковтати, і через зонд у решти.
Основними результатами І частини дослідження були дані щодо безпеки, фармакокінетики, фармакодинаміки (зокрема концентрація білка SMN у крові) та вибору дози рисдипламу для ІІ частини. Отримані дані включали виживання за відсутності будь-яких несприятливих подій, тобто без трахеостомії або використання постійної вентиляції легень протягом 16 і більше годин на день, а також здатність сидіти без підтримки щонайменше 5 с.
У дослідженні були зафіксовані 24 серйозні побічні явища. Найпоширенішими виявилися інфекції дихальних шляхів; від респіраторних ускладнень померли четверо немовлят. На думку вчених, ці висновки підтверджують наявність нервово-м’язової дихальної недостатності, яка розвивається під час СМА. Токсичних ефектів на сітківку, пов’язаних із рисдипламом, які раніше спостерігалися в експериментах на приматах, у поточному дослідженні не було зафіксовано.
Середній рівень білка SMN у когорті пацієнтів, що приймали препарат у високих дозах, через чотири тижні після початку лікування перевищував вихідний у 2,1 раза. До віку 12 міс. ці медіанні значення зросли до 3,0 та 1,9 раза порівняно з вихідними у малюків, які отримували рисдиплам у низьких та високих дозах відповідно.
Про ефективність терапії свідчило те, що під час дослідження 90% немовлят вижили без вентиляційної терапії, а семеро у групі високих доз змогли сидіти без підтримки принаймні 5 с. Для ІІ частини дослідження було обрано вищу дозу рисдипламу (0,2 мг/кг на добу).
Перший затверджений варіант для пероральної терапії
Рисдиплам – третій препарат для лікування СМА, затверджений Управлінням із контролю за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA). Як прокоментувала Мері Шрот, д. мед. н., головна лікарка організації Cure SMA, яка не брала участь у дослідженні, завдяки рисдипламу лікування для пацієнтів зі СМА стало ще доступнішим. Також вона додала, що результати FIREFISH являють собою важливу віху для симптомних немовлят зі СМА 1-го типу.
Два інших затверджених препарати для терапії СМА – нусінерсен та онасемноген абепарвовек – сприяли поліпшенню виживаності та рухової функції, проте їх застосовують інтратекально або внутрішньовенно відповідно, тоді як рисдиплам – перорально.
Нині бракує результатів досліджень із порівняння різних методів лікування СМА. За словами пані Шрот, Cure SMA активно збирає реальний клінічний досвід використання рисдипламу та інших варіантів терапії СМА. Кожен пацієнт та/або його сім’я разом із клініцистом мають обговорити доступні методи лікування СМА та прийняти оптимальне рішення.
Як зазначив д. мед. н., Равіндра Н. Сінгх із відділення біомедичних наук Університету штату Айова (Еймс, США) через кілька місяців після затвердження рисдипламу FDA минулого літа, розробка препарату є значним досягненням у медицині. Коментуючи позитивні результати дослідження FIREFISH щодо ефективності та безпеки рисдипламу, він назвав їх перспективними. «Я відчуваю обережний оптимізм із приводу того, що рисдиплам може виявитися життєздатною альтернативою доступним наразі інвазивним підходам. Однак для повного виключення потенційних побічних ефектів при його використанні потрібні додаткові довгострокові дослідження із залученням когорт підібраних за віком і статю пацієнтів», – додав пан Сінгх.
Сприятливі результати дослідження рисдипламу є особливо хорошою новиною для підгрупи хворих на СМА, які мають проблеми з переносимістю та/або імунною відповіддю на тлі лікування нусінерсеном та генної терапії. До того ж можливість доставляти та зберігати препарат за звичайної температури (навколишнього середовища), а також його досить невисока вартість є додатковими перевагами.
За матеріалами www.medscape.com
Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 2 (57) 2021 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
18.04.2024
Неврологія
Fasciola cinereum – нова мішень для лікування важких форм епілепсії
Епілепсія є одним із найпоширеніших неврологічних розладів у світі. Для третини пацієнтів з епілепсією, які не мають належного контролю над судомами за допомогою наявних протисудомних препаратів, стандартом лікування є хірургічна резекція або абляція підлеглої епілептичної тканини. Медіальна скронева епілепсія є поширеною формою резистентної до ліків епілепсії, яку лікують хірургічним шляхом, що полягає у видаленні переднього відділу гіпокампа та мигдалеподібного тіла. Проте приблизно третина пацієнтів, які перенесли операцію, усе ще страждають від нападів. Це порушує питання про те, чи залишається вогнище нападу в задній частині гіпокампа....
Інженери Університету Райса, приватного дослідницького закладу у Х'юстоні, штат Техас, розробили найменший імплантований стимулятор мозку, роботу якого вже продемонстрували на пацієнті. Завдяки новітній технології магнітоелектричної передачі енергії пристрій розміром із горошину, розроблений у лабораторії університету за співпраці з компанією Motif Neurotech, можна живити без проводів через зовнішній передавач і використовувати для стимуляції мозку через тверду оболонку – захисну оболонку мозку, прикріплену до дна черепа. Пристрій, відомий як Digitally programmable Over-brain Therapeutic (DOT – цифровий позамозковий метод терапії), може революціонізувати лікування депресії та інших психіатричних або неврологічних розладів....
Лобно-скронева деменція (ЛСД) – руйнівний неврологічний розлад, який часто проявляється в середньому віці (40-60 років) і зазвичай спричинений мутаціями генів, що кодують специфічні для мозку білки (наприклад, Тау-білок, проґранулін). Дослідженню захворювання перешкоджають проблеми з ранньою діагностикою та труднощі з відстеженням того, як люди реагують на лікування, яке, імовірно, буде ефективним лише на ранніх стадіях. Щоби вирішити цю проблему, дослідницька група під керівництвом Каліфорнійського університету в Сан-Франциско створила когнітивні тести за допомогою мобільного додатку та винайшла, що він може виявити ранні ознаки ЛСД у людей, які були генетично схильні до захворювання, але ще не розвинули симптоми. Ці тести були принаймні такими ж чутливими, як нейропсихологічні оцінки, зроблені в клініці....