Час, що проводять немовлята перед екраном, підвищує ризик аутизму
За даними понад 80 000 дітей, у однорічних хлопчиків, які перебували перед екраном щонайменше 2 години на день, було значно більше шансів мати розлад аутичного спектра (РАС) у трирічному віці.
ВООЗ та Американська академія педіатрії не рекомендують проводити час перед екраном немовлятам, які ще не досягли 18-ти місяців.
У дослідженні, опублікованому в журналі «JAMA Pediatrics», вчені з Університету Яманасі (Японія) та члени Японської групи вивчення навколишнього середовища залучали вагітних жінок у період із 2011 по 2014 рік; дані були проаналізовані у грудні 2020 року. Остаточна популяція дослідження включала 84 030 пар матерів і дітей.
Екранний час однорічних дітей оцінювали за допомогою анкети, в якій матерів просили повідомити, скільки годин вони дозволяли своїй дитині дивитися телевізор або DVD щодня. Основним результатом став діагноз РАС саме у віці 3-х років.
Загалом 330 дітям було встановлено діагноз РАС у трирічному віці, поширеність якого становила 0,4 %. Частка дітей з аутизмом віком 3 роки збільшувалася пропорційно збільшенню часу перед екраном у віці 1-го року (5,8 %, 22,3 %, 30,2 % і 31,7 % для дітей, які не проводять час перед екраном, проводять менше 1 години, від 1 до 2 годин та від 2 до 4 годин відповідно).
Відсоток дітей із діагнозом РАС, які щоденно проводили перед екраном 4 години або більше, становив 10 %. Більший час перед екраном однорічних дітей був пов’язаний із більш високими шансами на РАС у хлопчиків (76 %), але не у дівчат (24 %).
Дослідники відзначили, що час перед екраном у трирічних дітей не був пов’язаний із діагностикою аутизму у цьому віці, «оскільки вплив факторів навколишнього середовища на розвиток мозку змінюється з віком».
Вчені зазначили, що результати дослідження були обмежені кількома факторами, включаючи залежність від батьківських звітів про час, проведений перед екраном, а також можливість упередженості звітів. Інші обмеження включали можливу пропущену діагностику легких випадків РАС у 3 роки, а також нездатність враховувати такі змінні, як середовище догляду за дітьми, умови життя, захворювання, генетика та інвалідність.
Водночас результати були підкріплені великою кількістю досліджуваної популяції та вивченням екранного часу в ранньому дитинстві, зазначають вчені. Потрібні додаткові дослідження, щоб вивчити інші фактори, які сприяють зв’язку між розладами аутичного спектра і часом перед екраном, але, враховуючи швидке зростання використання пристроїв у дітей, «необхідно переглянути його вплив на здоров’я немовлят та контролювати надмірний час перед екраном».
Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/967949?src
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....