НЕВРОЛОГІЯ
| 2, 21 |
Проблема безсоння: як повернути пацієнту цілющий відпочинок та бадьорість уранці? |
| 5 |
Антагоністи рецепторів N-метил-D-аспартату в лікуванні нейродегенеративних розладів: роль мемантину |
| 16 |
Хвороба дрібних судин: нові можливості терапії професорка кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного університету охорони здоров’я імені П.Л. Шупика (м. Київ), д. мед. н. М.А. Тріщинська |
| 19-20 |
Патогенетична терапія нусінерсеном у пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією В.М. Капуста, КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР, м. Запоріжжя |
| 22 |
Застосування протиепілептичної терапії під час вагітності |
| 23 |
Двоїння в очах: важливі «дрібниці» завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, д. мед. н., професор М.М. Орос |
| 28-29 |
Вибір оптимальної протиепілептичної терапії у пацієнтів з епілепсією та супутніми патологіями |
| 35-36 |
Три виміри деменції: крок до порозуміння професорка кафедри неврології № 1 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (м. Київ), д. мед. н. Т.М. Слободін; керівник Центру психосоматики та депресій клініки «Оберіг», доцент кафедри соціальної, судової та дитячої психіатрії НМАПО імені П.Л. Шупика, к. мед. н. С.О. Маляров; ліцензований консультант, геронтолог, фахівець із психологічної підтримки пацієнтів із деменцією та осіб, що їх доглядають, Д. Х’юер (США) |
| 37 |
Скелетно-м’язовий біль: клінічна картина, діагностика та лікування д. мед. н., професор О.А. Ярошевський (Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України) |
| 41 |
Клінічна ефективність декскетопрофену трометамолу при гострому болю |
| 48-49 |
Застосування локальних форм препаратів для лікування болю у спині М.М. Орос, д. мед. н., професор, Н.І. Фістер, Ужгородський національний медичний університет |
ПСИХІАТРІЯ
| 11-12 |
Пацієнт із шизофренією: вибір антипсихотичного засобу з огляду на можливі побічні ефекти |
| 24-25 |
Терапія депресій: очікування лікаря та пацієнта Т.В. Панько, к. мед. н., провідний науковий співробітник ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» (м. Харків) |
| 42 |
Психоендокринологічні аспекти лікування шизофренії завідувачка кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи Харківського національного медичного університету, д. мед. н., професорка Г.М.Кожина |
| 52-53 |
Порівняння ефективності дулоксетину та монотерапії СІЗЗС у пацієнтів із великим депресивним розладом і проявами болю |
ПСИХОТЕРАПІЯ
| 26-27 |
Психотерапия агрессивных состояний Д.В. Русланов, к. мед. н., доцент кафедры физического воспитания, Харьковская государственная академия дизайна и искусств |
МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ПРОБЛЕМИ
| 13-15, 55-56 |
Розлади у немовлят, дошкільнят, дітей шкільного віку, підлітків та молоді Т.О. Скрипник, І.А. Марценковський, к. мед. н., ДУ «Науково-дослідний інститут психіатрії МОЗ України», м. Київ |
| 30-32 |
Реабілітація пацієнтів із коронавірусною інфекцією: місце натуропатичної терапії у відновленні психічного здоров’я О.О. Хаустова, д. мед. н., професорка, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ |
| 33 |
COVID‑19 і психоемоційні розлади: роль нейротрансмітерів, можливості профілактики та лікування О.Є. Коваленко, д. мед. н., професорка, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ |
| 38-39 |
Запальні захворювання головного мозку в пацієнтів із коронавірусною інфекцією С.М. Стаднік, д. мед. н., Б.С. Оврас, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів |
| 43-44 |
Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма |
| 46-47 |
Маски COVID‑19 у практиці невролога: як не піти хибним шляхом? невролог, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ), д. мед. н. С.Г. Сова |
| 50-51 |
Цукровий діабет 2-го типу як фактор ризику розвитку та прогресування хвороби Паркінсона |
| 54 |
Тривожно-депресивний синдром та COVID‑19: інновації психофармакології |