22 вересня, 2024
Оновлення клінічних настанов Американської гастроентерологічної асоціації щодо лікування залізодефіцитної анемії
Дефіцит заліза (ДЗ) є найпоширенішим дефіцитом харчування в усьому світі. У Сполучених Штатах від 1 до 4% чоловіків мають ДЗ, а ще 2% – залізодефіцитну анемію (ЗДА). Принаймні 39% жінок у період передменопаузи та 8% жінок у постменопаузі страждають на ЗДА, а загалом від 4 до 17% жінок мають ЗДА.
22 вересня, 2024
Захворювання щитоподібної залози та менопауза: рекомендації EMAS
Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) часто трапляються в жінок у пізньому репродуктивному віці, що збільшує ймовірність їх виникнення одночасно з менопаузою. Ці два стани можуть мати схожі симптоми, що ускладнює діагностику та може призводити до затримки в установленні діагнозу. Така ситуація підкреслює важливість розроблення рекомендацій для ведення жінок із цими супутніми захворюваннями. Європейське товариство менопаузи й андропаузи (EMAS) розробило перший консенсус щодо ведення захворювань ЩЗ під час менопаузи. Це має підвищити обізнаність медичних працівників і допомогти в прийнятті клінічних рішень з урахуванням особливостей вікової групи.
20 вересня, 2024
Рекомендації щодо лікування пацієнтів із захворюванням периферичних артерій нижніх кінцівок
Захворювання периферичних артерій (ЗПА) – поширена патологія, що асоційована зі значною захворюваністю, смертністю та зниженням якості життя пацієнтів. ЗПА пов’язане із підвищеним ризиком ампутації кінцівок, розвитку інфаркту міокарда й інсульту. Щоб запобігти серйозним серцево-судинним подіям (MACE) та негативним наслідкам для кінцівок (MALE) у хворих на ЗПА, має бути призначене відповідне лікування. Воно передбачає застосування ефективної фармакотерапії, що може включати антитромбоцитарні, антитромботичні, гіполіпідемічні, гіпотензивні та протидіабетичні препарати, а також структурованих вправ та реваскуляризації залежно від клінічної ситуації. Американський коледж кардіологів (ACC) та Американська асоціація серця (AHA) у співпраці зі світовими науковими спільнотами 2024 р. розробили оновлену настанову щодо діагностики й лікування пацієнтів із ЗПА нижніх кінцівок. Документ, який містить сучасні рекомендації на основі систематичних методів оцінки й фактичних наукових даних, покликаний допомогти клініцистам у наданні якісної медичної допомоги хворим на ЗПА відповідно до їхніх індивідуальних особливостей і побажань. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень настанови з акцентом на діагностиці та медикаментозному лікуванні осіб із ЗПА нижніх кінцівок.
20 вересня, 2024
Менеджмент пацієнтів із гострим коронарним синдромом: ключові положення європейських рекомендацій
Гострий коронарний синдром (ГКС) – це гостре порушення коронарного кровообігу, що може спричинити некроз тканин або зупинку серця у хворих. Своєчасні діагностика та лікування є визначальними для поліпшення якості життя пацієнтів із ГКС та запобігання летальним наслідкам. Торік Європейське товариство кардіологів (ESC, 2023) на підставі сучасних наукових доказів розробило детальну настанову щодо ведення пацієнтів із ГКС. R. Byrne et al. у своїй роботі, опублікованій в European Heart Journal (2024; 45: Р. 1193‑1195), зробили узагальнений огляд рекомендацій як допоміжний інструмент для клініцистів у виборі діагностичної або терапевтичної стратегії для хворих на ГКС, з чим і пропонуємо вам ознайомитися.
Вітамін D належить до групи ліпофільних гормонів, які регулюють гомеостаз кальцію шляхом впливу на нирки, шлунково-кишковий тракт, скелет і паращитоподібні залози, та відіграє ключову роль у підтримці здоров’я скелета [1, 2]. Виділяють дві основні форми вітаміну D: вітамін D2 (ергокальциферол) і вітамін D3 (холекальциферол). Вітамін D2 виробляється з ергостерину фітопланктоном, безхребетними та грибами у відповідь на ультрафіолетове опромінення [1, 2]. Основним природним джерелом вітаміну D3 є його синтез у шкірі з 7-дегідрохолестерину під впливом сонячного світла, також невелика кількість надходить з їжею, зокрема продуктами тваринного походження: жирна риба, яйця та молоко [1, 2].
13 вересня, 2024
Стандарт медичної допомоги «Ішемічний інсульт»*
Затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України 20 червня 2024 року № 1070
9 серпня, 2024
Тонзиліти і тонзилоліти: діагностика і лікування
Зазвичай причиною захворювання є вірусна інфекція, передача збудника відбувається повітряно-крапельним шляхом від пацієнтів із гострим тонзилітом або, у рідкісних випадках, – через безсимптомних носіїв. Тонзилоліти, так звані камені в мигдаликах, можуть бути наслідком рецидивного тонзиліту, хоча точна причина їх появи залишається нез'ясованою.
Метою цього керівництва є надання рекомендацій щодо ведення та лікування хворих на атопічний дерматит будь-якого ступеня тяжкості та всіх вікових груп.
8 серпня, 2024
Хронічний риносинусит. Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги
У документі, розробленому на основі заснованої на доказах клінічної настанови «Риносинусити», наведено найліпшу практику надання медичної допомоги пацієнтам із хронічним риносинуситом.
6 серпня, 2024
Хвороба Гоше. Клінічна настанова, заснована на доказах
Хвороба Гоше – це спадкове панетнічне захворювання, яке в більшості випадків починається в дитинстві та зумовлене дефіцитом активності лізосомального ферменту глюкоцереброзидази (кислої β-глюкозидази). Ця клінічна настанова є адаптованою для системи охорони здоров’я України і ґрунтується на даних доказової медицини стосовно ефективності і безпеки медичних утручань, фармакотерапії та організаційних принципів її надання.
5 серпня, 2024
Рекомендації IWGDF/IDSA щодо діагностики і лікування інфекцій стопи, пов’язаних із цукровим діабетом (2023)
За оцінками Міжнародного фонду цукрового діабету, у 2021 р. у світі з діабетом жило 537 млн дорослих віком від 20 до 79 років. Це зумовлює зростання частоти виникнення ускладнень із боку стопи, у тому числі інфекцій. IWGDF і IDSA створили спільні рекомендації з діагностики і лікування діабетичного захворювання стопи.
5 серпня, 2024
Визначення та критерії діабетичного захворювання стопи
У веденні осіб із діабетичним захворюванням стопи беруть участь фахівці різних спеціальностей, а міждисциплінарний підхід є ключовим у лікуванні і профілактиці цієї патології. Тому для чіткої клінічної взаємодії спеціалістів різних галузей необхідна уніфікована термінологія. Чіткі та недвозначні визначення необхідні і для проведення досліджень, щоб забезпечити порівнянність методологій різних досліджень між собою.