0 %

Антраль® у комплексній терапії шкірних хвороб

01.05.2017

Стаття у форматі PDF.

Протягом останнього десятиліття в Україні, особливо в індустріальних регіонах, відмічається тенденція до зростання хронічних захворювань печінки та жовчовивідних шляхів. Як вважають експерти, це пояснюється збільшенням частоти онкологічних захворювань, широким розповсюдженням вірусної інфекції (вірусів гепатиту), погіршенням екології, низькою якістю питної води та продуктів харчування, зловживанням лікарськими препаратами, алкоголем та ін. [2, 9, 13, 15].

Проведені дослідження показали, що при хронічних дерматозах (атопічний дерматит, псоріаз, екзема, червоний плескатий лишай та ін.) одним з провідних патогенетичних факторів, які впливають на тяжкість клінічного перебігу, є захворювання гепатобіліарної системи [3, 5, 8, 10, 14, 16]. У таких пацієнтів у разі призначення їм гепатопротекторів у комплексі лікувальних заходів значно покращується клінічна картина захворювання (швидко зникають суб’єктивні відчуття та регресують клінічні прояви). Отже, лікар-дерматолог завжди має пам’ятати про необхідність обов’язкового включення препаратів, що покращують функцію печінки [5, 9], в комплексну терапію.

При лікуванні грибкових інфекцій (мікоз гладкої шкіри, множинні ураження нігтьових пластин, мік­роспорія волосистої частини голови, кандидозні ураження шкіри і слизових оболонок та ін.) застосовуються антимікотики системної дії (гризеофульвін, ітраконазол, тербінафіну гідрохлорид, флуконазол та ін.), яким притаманна токсична дія на печінку, тож лікування цими препаратами може сприяти розвитку в пацієнтів серйозних ускладнень [1, 4, 6, 11, 17]. У терапії гнійничкових захворювань шкіри з хронічним рецидивуючим перебігом використовуються тривалі курси антибактеріальних засобів широкого спектра дії (тетрацикліни, фторхінолони, сульфаніламіди та ін.), яким також властивий несприятливий вплив на печінку [3, 4, 7].

Виходячи з вищевикладеного, з метою запобігти розвитку або загостренню захворювань гепатобіліарної системи та для профілактики функціональних порушень з боку печінки при веденні пацієнтів з хронічними дерматозами лікарю-дерматологу необхідно включати до комплексної терапії універсальний гепатопротектор, який би підходив для всіх випадків, був дієвим, безпечним і мав коротку тривалість прийому.

Відомо, що умовою нормального функціонування клітин печінки та гепатобіліарної системи загалом є цілісність клітинних мембран і фізіологічних структур клітинних органел. Стабілізація клітинних мембран сприяє фізіологічній секреції жовчі, а відновлення міжклітинних зв’язків – нормалізації її відтоку. Тому в комплексному лікуванні дерматозів для захисту печінки від токсичного впливу медикаментів важливе місце займають гепатопротектори, які відновлюють метаболізм гепатоцитів, підвищують стійкість до негативного впливу екзогенних або ендогенних факторів, стимулюють репаративні та регенеративні процеси в печінці [9, 10, 12]. До гепатопротекторів відносять препарати, які захищають печінку від ушкоджень різноманітними хімічними речовинами. Ці лікарські засоби відрізняються за будовою та механізмом дії [2, 10, 18, 19]. Спільною є їхня здібність зменшувати пероксидацію ліпідів вільними радикалами й оксидантами, внаслідок чого сповільнюється ураження мембран гепатоцитів та зберігається цілісність клітин. Гепатопротектори покращують обмінні процеси в печінці, нівелюють ефекти зовнішніх негативних факторів, сприяють швидкому відновленню паренхіми печінки та її фізіологічних функцій.

Наразі гепатопротектори, представлені на ринку України, поділяють на такі підгрупи:

  • препарати рослинного походження, які містять біофлавоноїди розторопші, куркуми, безсмертника, артишока, рутки лікарської, вільхи та ін. (Карсил, ­Легалон, Силібор, Силімарол, Хофітол, Гепабене, Лів‑52, Фламін та ін.);
  • препарати тваринного походження (Сирепар, ­Вітогепат, Ербісол та ін.);
  • препарати, які містять амінокислоти (Гепаргін, Гептрал, Орнітин, Гепастерил, Гепасол, Глутаргін та ін.);
  • препарати, які містять есенціальні фосфоліпіди (Енерлів, Ліолів, Ессенціалє, Ліпін та ін.);
  • препарати синтетичного походження (Антраль, Тіотриазолін);
  • гомеопатичні засоби (Галстена, Галіум-хель, ­Гепар-композитум);
  • препарати жовчних кислот (Урсофальк, Урсохол, Урсосан).

У ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України» (м. Київ) було розроблено оригінальний гепатопротектор Антраль®. Досвід клінічних досліджень цього препарату в пацієнтів дорослого та дитячого віку із захворюваннями печінки охоплює понад 3 тис. спостережень та підтверджує його терапевтичну ефективність [12, 13, 18, 19]. Антраль® має виражену гепатопротекторну, мембраностабілізуючу, антиоксидантну, протизапальну, імуномодулюючу та знеболювальну дію. Гепатопротекторна активність Антралю зумовлена його мембраностабілізуючою активністю, що проявляється у відновленні нормальної ультраструктури гепатоциту, активності його органелоспецифічних ферментів, нормалізації процесів тканинного дихання (для попередження розвитку некрозу паренхіми печінки і зниження в крові маркерів ураження печінки), вираженою антиоксидантною дією, яка реалізується у вигляді пригнічення вільнорадикальних процесів, активації системи цитохрому Р450 та гальмуванні реакції перекисного окислення ліпідів, а також пов’язана з протизапальними властивостями. Антраль® сприяє прискоренню нормалізації біохімічних показників: активності сироваткових амінотрансфераз (АлАТ та АсАТ) та лужної фосфатази, протромбінового індексу, показника тимолової проби, вмісту білірубіну, альбуміново-глобулінового коефіцієнта (за рахунок підвищення синтезу альбумінів у печінковій паренхимі) [2, 12, 13, 18]. Проведені дослідження підтверджують суттєве зменшення цитолітичного, мезенхімально-запального та холестатичного синдромів під впливом препарату Антраль®. Механізм імуномодулюючої дії полягає в ліквідації Т-лімфопенії, нормалізації хелперно-супресорного відношення, зниженні рівня та нормалізації молекулярного складу циркулюючих імунних комплексів, у тому числі їх найбільш токсичної середньомолекулярної фракції, підвищенні фагоцитарної активності нейтрофілів і макрофагів, стимуляції продукції ендогенного інтерферону. Антраль® не має жовчогінного ефекту, проте стабілізація клітинних мемб­ран сприяє фізіологічній секреції жовчі, а відновлення міжклітинних зв’язків – нормалізації її відтоку. ­Антраль® зменшує явища запалення та застою в жовчному міхурі, сприяє нормалізації його вмісту (наявність слизу, епітелію жовчних проток та жовчного міхура). Антраль® не порушує функції органів і систем, у нього відсутні кумулятивні властивості, а також імунотоксична, місцевоподразнювальна, алергенна, ульцерогенна активність [18, 19].

Анал­гезуюча дія зумовлена втручанням у простагландиновий каскад, адже встановлена провідна роль простагландинів у механізмі гіпералгезії. Антраль® показаний дорослим і дітям для лікування гострих та хронічних гепатитів різної етіології (алкогольних, токсичних, медикаментозних, вірусних), жирової дистрофії та цирозів печінки, а також у комплексі з прийомом інших лікарських засобів (антибіотиків, протигрибкових препаратів системної дії, протизапальних засобів, серцево-судинних, антитромботичних, протитуберкульозних медикаментів та ін.), хіміо- та променевою терапією [13, 18, 19].

Антраль® призначається дорослим і дітям віком >10 років внутрішньо по 1 таблетці (0,2 г) тричі на день через 20-30 хв після їди протягом 20-30 днів, дітям від 4 до 10 років – по 1 таблетці (0,1 г) на прийом упродовж 3-4 тиж.
Проведені спостереження в клініці шкірних та венеричних хвороб Донецького національного медичного університету ім. М. Горького показали, що при призначенні препарату Антраль® у комплексній терапії дерматозів як з гострим, так і з хронічним перебігом патологічного процесу відмічається суттєве покращення стану пацієнтів: відчутне зменшення симптомів, зникнення суб’єктивних відчуттів, регрес клінічних проявів і більш швидке одужання пацієнтів.

Висновки
Антраль® – оригінальний препарат, що є універсальним абсолютно безпечним гепатопротектором з протизапальною та знеболювальною дією. Тривалість лікування препаратом Антраль® становить лише 3-4 тиж (для порівняння: курс терапії іншими гепатопротекторами – 3-4 міс).

Антраль® має добру сумісність з багатьма медикаментами (протигрибковими, антибактеріальними засобами та ін.). Його одночасне призначення з антибіотиками широкого спектра дії при лікуванні гнійничкових захворювань шкіри та із системними антимікотиками в терапії мікотичних уражень шкіри і слизових оболонок дозволяє забезпечити захист печінки від гепатотоксичної дії цих препаратів.

Антраль® рекомендується широко застосовувати в комплексній терапії пацієнтів, які страждають на тяжкі хронічні дерматози (атопічний дерматит, псоріаз, екзему, кропів’янку, грибкові інфекції, піодерміти та ін.). Застосування Антралю може сприяти значному покращенню клінічного перебігу захворювання, зменшити терміни лікування та знизити число рецидивів.

Література

  1. Айзятулов Р. Ф. Грибковые заболевания кожи // Журнал дерматовенерол. и косметологии им. Н. А. Торсуева. – 2001. – Т. 1. – № 1. – С. 35-49.
  2. Гепатопротекторы – сегодня и завтра в Украине. Методические указания // С. М. Дроговоз. – Харьков, 2003. – 12 с.
  3. Дерматология, венерология. Учебное пособие / Под ред. В. И. Степаненко. – Киев: КИМ, 2012. – 902 с.
  4. Дерматовенерологія. Навчальний посібник / М.О. Дудченко, К.В. Васильєва, І. Б. Попова та ін. – Полтава, 2011. – 319 с.
  5. Калюжна Л.Д., Ошивалова О. О. Гепатопротектори в комплексній терапії при хронічних дерматозах // Український журнал дерматології венерології косметології. – 2011. – № 2 (41). – С. 65-67.
  6. Клінічна мікологія: Навчальний посібник для лікарів / За редакцією Л. А. Болотної. – Харків: ИПЦ Контраст, 2004. – 96 с.: іл.
  7. Кожные болезни и инфекции, передаваемые половым путем. Учебное пособие / Под ред. Ю. Ф. Айзятулова. – Донецк: «Каштан», 2013.  – 712 с., ил.
  8. Лекции по клинической дерматовенерологии / В. П. Федотов. – Днепропетровск: изд-во «Свидлер А. Л.», 2010. – 389 с.
  9. Литинська Т. О. Тактика ведення хворих на хронічні дерматози із супутньою біліарною диспепсією // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – № 4 (43).  – 2011.  – С. 51-56.
  10. Литинська Т.О., Степаненко Р. Л. Диференційований підхід до призначення гепатопротекторів хворим на хронічні дерматози (псоріаз, червоний плескатий лишай, атопічний дерматит, екзема) із супутньою патологією органів травлення // Україн­ський журнал дерматології венерології косметології.  – 2013.  – № 2 (49).  – С. 84-91.
  11. Наконечна С. І. Досвід застосування системного антимікотика гризеофульвіну в комбінації з гепатопротекторним препаратом антраль для терапії мікроспорії // Український журнал дерматології венерології косметології.  – 2015.  – № 4 (59).  – С. 51-55.
  12. 1Ошивалова О. О. Актуальність гепатопротекторної терапії у хворих на псоріаз // Український журнал дерматології венерології косметології.  – 2012.  – № 1 (44).  – С. 128-129.
  13. Петруня А. П. Вплив Антралю на імунний статус та стан мікроциркуляції у хворих на хронічні вірусні гепатити // Інфекційні хвороби. – Львів: Ескулап, 1996.  – Вип. 4.  – С. 15-16.
  14. Псориаз. Псориатическая артропатия. Монография / Г. М. Беляев, П. П. Рыжко.  – М.: МЕДпресс-информ, 2005. – 273 с: ил.
  15. Савенкова В. В. Комплексний метод лікування хворих на обмежену склеродермію з використанням гепатопротектора та мікроелементного препарату. – Журнал дерматовенерології та косметології ім. М. О. Торсуєва.  – № 1-2 (20).  – 2010.  – С. 78-85.
  16. Стандарты диагностики и лечения в дерматовенерологии / Р. Ф. Айзятулов.  – Донецк: Каштан, 2010.  – 560 с., ил.
  17. Федотов В.П., Терханова И. В. Эффективность и отдаленные результаты применения системных антимикотиков у больных с онихомикозом // Дерматологія та венерологія.  – 2002.  – № 2 (16).  – С. 32-34.
  18. Фролов В.М., Григорьева А. С. Антраль – эффективный препарат для лечения заболеваний печени // Український медичний часопис.  – 2003.  – № 2 (34).  – С. 65-68.
  19. Фролов В.М., Григор’єва Г. С. Досвід і перспективи застосування нового препарату Антраль у клінічній практиці // Фармакологічний вісник.  – 2000.  – № 2.  – С. 2-5.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7 (404), квітень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Дерматологія

11.07.2019 Дерматологія Атопический дерматит: четыре составляющие эффективной топической терапии

Атопический дерматит (АтД) – ​одно из самых распространенных дерматологических заболеваний, которому последние несколько десятилетий медики уделяют пристальное внимание, стремясь подобрать наиболее эффективное и безопасное лечение. Современные особенности диагностики и лечения АтД в странах Европейского региона регламентирует недавно опубликованный консенсус по лечению атопической экземы (атопического дерматита) у взрослых и детей (Wollenberg А. et al., 2018). В этом согласительном документе подчеркивается высокая распространенность АтД в мире: по данным экспертов, в глобальном масштабе этой патологией страдает 20% детского и 2-8% взрослого населения....

20.06.2019 Дерматологія Застосування дабрафенібу і траметинібу при метастатичній меланомі

Меланома є 20-м за частотою видом ракових новоутворень у світі. Очікувана у 2020 р. кількість нових випадків меланоми дорівнює близько 301,7 тис., у 2040 р., за прогнозами, цей показник зросте до 466,9 тис. Загальна стандартизована за віком захворюваність на меланому становить 3,1 випадку, поширеність – 12,7 випадку на 100 тис. населення. Щороку меланома стає причиною приблизно 60 тис. випадків смерті (Bray F. et al., 2018)....

20.06.2019 Дерматологія Положення Європейського консенсусу щодо лікування атопічного дерматиту в дорослих і дітей

Атопічний дерматит (АД; атопічна екзема, ендогенна екзема, нейродерміт) є запальним хронічним або хронічно рецидивуючим захворюванням шкіри, яке характеризується свербінням і часто зустрічається в осіб із сімейним анамнезом іншої алергопатології (бронхіальна астма та/або алергічний ринокон’юнктивіт). АД є одним з найпоширеніших неінфекційних шкірних захворювань, що в глобальному масштабі уражає до 20% дітей і 2-8% дорослих....

20.06.2019 Дерматологія Біологічна терапія псоріазу: практичний досвід

Псоріаз – це хронічне запальне захворювання, основним проявом якого є специфічні зміни шкіри у вигляді сухих червоних бляшок і воскоподібних плям. Найчастіше страждають розгинальні поверхні ліктьових, колінних суглобів, сідниці, тобто ділянки, що зазнають механічного подразнення. Проте може бути ураженою будь-яка зона шкіри. ...