Головна Статті

 
 
 
Діагностика та лікування пацієнтів із серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду в межах первинної медичної допомоги
Клінічні рекомендації

9 квітня, 2026

У 2025 р. провідними фахівцями у галузі охорони здоров’я було розроблено серію клінічних пам’яток, що містять корисну інформацію на основі рекомендацій та документів міжнародних наукових спільнот. Ці матеріали покликані забезпечити швидкий і простий доступ до важливих даних для лікарів первинної медичної допомоги та сприяти поліпшенню життя пацієнтів. Пропонуємо до вашої уваги огляд P. Campbell et al., який включає цікаві оновлення та рекомендації щодо діагностики та лікування пацієнтів із серцевою недостатністю (СН) зі зниженою фракцією викиду в межах первинної медичної допомоги.
Серцево-судинні наслідки пневмонії: роль запалення та профілактики
Огляд

8 квітня, 2026

Негоспітальна пневмонія (НП) є однією із провідних причин захворюваності та смертності у світі. Водночас дедалі більше доказів свідчать, що НП слід розглядати не лише як інфекційне ураження легень, а й як потужний тригер серцево-судинних (СС) ускладнень. За даними клінічних і епідеміологічних досліджень, до 30% пацієнтів, госпіталізованих із приводу НП, мають гострі СС-події, а підвищений ризик зберігається впродовж наступних 10 років. Розвиток СС-ускладнень при НП зумовлений складною взаємодією гіпоксемії, системного запалення, активації симпатичної нервової системи, порушень коагуляції та безпосереднього патоген-опосередкованого ураження серця. Особливий інтерес викликають механізми прямої взаємодії між збудником і серцевою тканиною, оскільки саме вони відкривають нові можливості для профілактики та зниження довгострокового СС-ризику. Пропонуємо до вашої уваги огляд сучасних даних літератури M.I. Restrepo та L.F. Reyes (Respirology, doi:10.1111/resp.13233) щодо ризику СС-ускладнень при НП, ключових патофізіологічних механізмів, потенційного впливу фармакотерапії, а також ролі імунопрофілактики у дорослих пацієнтів.
Настанова щодо профілактики, виявлення, оцінки та лікування дорослих пацієнтів із високим артеріальним тиском
Клінічні рекомендації

8 квітня, 2026

Артеріальна гіпертензія (АГ) є найпоширенішим модифікованим фактором ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) і основною причиною інвалідності та смерті в усьому світі, причому її тягар упродовж останніх кількох десятиліть зростає. В осіб середнього віку ризик розвитку АГ протягом життя становить 80‑90%, зокрема в чоловіків вона виникає раніше, ніж у жінок. Поточні показники обізнаності щодо АГ й терапії в усіх категоріях пацієнтів залишаються вельми низькими. Загальна мета антигіпертензивного лікування полягає у досягненні АТ <130/80 мм рт. ст. для всіх дорослих, з урахуванням додаткових факторів в окремих групах хворих (потребують стаціонарного догляду, мають обмежену прогнозовану тривалість життя, вагітних тощо). Мультидисциплінарний підхід до менеджменту таких пацієнтів є важливим для зменшення перешкод у досягненні контролю АТ. У 2025 р. Американська колегія кардіологів (АСС) та Американська асоціація серця (АНА) розробили оновлену клінічну практичну настанову щодо профілактики, виявлення, оцінки та лікування високого АТ у дорослих. Метою науковців було створення документа на основі сучасних даних стосовно високого АТ, що покликаний допомогти клініцистам у веденні хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Пропонуємо вам ознайомитися із ключовими положеннями цієї настанови.
Час має значення: швидке клінічне рішення щодо комбінованої ліпідознижувальної терапії
Думка фахівця

8 квітня, 2026

Сучасні стратегії профілактики атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ) ґрунтуються на швидкому та інтенсивному зниженні рівня холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Оновлені європейські рекомендації суттєво посилили вимоги до досягнення цільових показників, зокрема для пацієнтів дуже високого та екстремального ризику. Нові клінічні дані підтверджують: чим раніше розпочато ефективну ліпідознижувальну терапію (ЛЗТ) і чим стабільніше утримується низький рівень ХС ЛПНЩ, тим виразнішим є довгостроковий захист пацієнта від серцево-судинних (СС) подій. У цьому контексті комбінована терапія перестає бути резервною опцією та дедалі частіше розглядається як раціональна стартова стратегія. Розглянемо сучасні доказові підходи до інтенсифікації лікування та їх значення для щоденної клінічної практики.
Європейська настанова щодо ведення жінок із серцево-­судинними захворюваннями під час вагітності
Клінічні рекомендації

8 квітня, 2026

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є основною причиною материнської захворюваності та смертності, зменшення яких є одним із ключових пріоритетів систем охорони здоров’я у світі. У 2025 р. робоча група з лікування ССЗ у вагітних Європейського товариства кардіологів (ESC) представила оновлену настанову щодо менеджменту вагітних жінок із ССЗ, яку було схвалено Європейським товариством гінекологів (ESG). З моменту публікації попередньої версії рекомендацій у 2018 р. з’явилися нові дані, а також змінився клінічний фокус у різних аспектах ведення, наприклад, щодо важливості мультидисциплінарного підходу, методів консультування до вагітності та стратифікації ризику, фармакотерапії під час вагітності, лактації та/або грудного вигодовування й післяпологового періоду. Розглянемо ключові положення цієї настанови.
Системний червоний вовчак: діагностичні критерії та сучасні аспекти лікування
Огляд

8 квітня, 2026

Системний червоний вовчак (СЧВ) – ​хронічне системне автоімунне захворювання невідомої етіології, яке розвивається за наявності генетичних порушень у регуляції імунної системи та під впливом факторів навколишнього середовища. Як наслідок, відбувається гіперпродукція органонеспецифічних автоантитіл до різних компонентів клітинного ядра із розвитком імунозапального пошкод­жен­ня тканин і внутрішніх органів [1].
Резидуальний серцево-судинний ризик і тригліцерид-збагачені ліпопротеїни: від оцінювання до терапевтичних стратегій
Огляд

8 квітня, 2026

Попри значні досягнення сучасної ліпідознижувальної терапії (ЛЗТ), проблема резидуального серцево-судинного (СС) ризику залишається однією із ключових у кардіології. Особливу увагу нині приділяють ролі тригліцерид-збагачених ліпопротеїнів і ремнантних частинок як важливих чинників атерогенезу. Про підходи до оцінювання ризику та можливості його корекції своїми думками поділилися провідні експерти – ​Олена Іванівна Мітченко, д.мед.н., професор, співголова Українського товариства з атеросклерозу, завідувач відділу ендокринної кардіології та дисліпідемій ДУ ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені М.Д. Стражеска» НАМН України (м. Київ), та Альберто Замбон, професор кафедри внутрішньої медицини Падуанського університету (Італія), член Європейського товариства атеросклерозу (EAS) та Міжнародного товариства атеросклерозу (IAS).
Роль нейропластичності для корекції неврологічного дефіциту після черепно-мозкової травми
Огляд

1 квітня, 2026

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) – ​це серйозна проблема охорони здоров’я, яка може трапитися в будь-якому віці. У світі щороку реєструється понад 50 млн випадків ЧМТ. Сама по собі ЧМТ є однією з основних причин смерті серед дітей
Статинотерапія у складних пацієнтів: доказова база та клінічні переваги пітавастатину
Огляд

1 квітня, 2026

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються провідною причиною смертності у світі, а дисліпідемія є одним із ключових модифікованих факторів ризику їх розвитку. Статинотерапія давно довела свою ефективність у зниженні кардіоваскулярної захворюваності та смертності
Фібриляція передсердь і структурні захворювання серця: переосмислення застосування препаратів ІС класу в клінічній практиці
Огляд

1 квітня, 2026

З огляду на зростання поширеності фібриляції передсердь (ФП) на тлі серцево-судинних захворювань, актуальність вибору ефективної та безпечної антиаритмічної терапії зростає щороку. Під час майстер-класу «Пацієнт з фібриляцією передсердь: коли застосовувати препарати ІС класу»
Оцінювання аугментації бупропіоном у пацієнтів із великим депресивним розладом за недостатньої відповіді на СІЗЗС/СІЗЗСН: вплив на ангедонію та астенію
Клінічне дослідження

1 квітня, 2026

Великий депресивний розлад (ВДР) посідає провідне місце серед причин втрати працездатності, зниження якості життя та соціального функціонування у популяції, що зумовлює його суттєву медико-соціальну значущість.
Стратегії подолання резистентності при лікуванні хронічного болю: роль дулоксетину після недостатньої відповіді на терапію габапентиноїдами
Клінічне дослідження

1 квітня, 2026

Хронічний біль є однією із провідних причин втрати працездатності та зниження якості життя у світі, спричиняючи вагомі соціально-економічні наслідки. За сучасними епідеміологічними оцінками, його поширеність серед дорослого населення становить 20‑30%, а в окремих країнах сягає понад 30% [1, 2]