0 %

Биоритмы сердца

17.07.2015

Установлены циркадианные ритмы и периодичность таких важных показателей работы сердца, как ЧСС, МОС, УОС и энергообеспеченность миокарда (количество митохондрий в кардиомиоцитах). При заболеваниях сердца любой этиологии возникает десинхроноз циркадианных ритмов вышеуказанных показателей, что клинически проявляется возникновением осложнений сердечной патологии и повышением смертности среди больных.
Введение в кардиологическую практику принципов хронотерапии заболеваний сердца позволяет подобрать оптимальное время приема лекарств, предупредить развитие осложнений и улучшить качество жизни больного.

ТАБ1и2Без имени-1

РисБез имени-1
Рис. Частота возникновения приступов стенокардии (синий столбик) и ишемических эпизодов на ЭКГ (красный столбик) у больных ИБС в разные часы суток

Таб3Без имени-1

Врач и провизор, помни!
Установлены суточные ритмы развития патологии сердца: ИМ чаще развивается в 1-2, 8-11 и 17-18 ч, что связано с повышением свертывающей активности крови начиная с 17 ч и с ее пиком в 22-23 ч, а также с максимумом сердечной активности в 10 ч. Стабильная стенокардия чаще развивается в 8-12 ч, а нестабильная, наоборот, в ночное время. При ИМ фибрилляция желудочков чаще возникает в 4-10 ч и 17-20 ч, а тахиаритмии – в 15-19 ч.
Фармакологическую коррекцию верапамилом у больных ИБС рациональнее проводить в 16 ч, а у пациентов с ГБ – в 15 и 20 ч. Нифедипин рекомендуется принимать в утренние и дневные часы, так как в это время он оказывает максимальный гипотензивный эффект. Антиангинальный эффект изосорбида мононитрата более выражен при его назначении в вечернее время, а у нитроглицерина – в утренние часы. Строфантин более активен при его введении утром, дигоксин – вечером (СН с митральным стенозом), а коргликон – в дневное и ночное время. Применение β-адреноблокаторов у больных ИБС показано за 1-2 ч до развития ишемии, а у пациентов с ГБ – в утренние и дневные часы. Антикоагулянты и фибринолитики максимально эффективны при применении в вечерние время, а гепарин при ИМ рационально назначать также в 11 и 16 ч. При сердечной недостаточности прием фуросемида в 10 ч вызывает в основном диуретический эффект, в 13 ч – калийуретический, в 17 ч – натрийуретический. Следовательно, рационален прием фуросемида в утренние часы, что позволяет добиться максимального мочегонного эффекта при наименьшей потере калия организмом.

Хронофармакология наглядно: Хронофармакология в таблицах и рисунках /
Под редакцией С.М. Дроговоз. – Харьков, 2014. – 128 с. – С. 48-53.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

11.10.2019 Терапія та сімейна медицина Хвороба сухого ока: сучасні погляди на патогенез та інноваційні рішення в лікуванні

13-16 червня у Ніцці (Франція) відбувся черговий конгрес Європейського товариства офтальмологів. Широка наукова програма заходу охоплювала засідання на тему катаракти, увеїтів, хвороб рогівки й сітківки, глаукоми, окулопластики, пухлин ока тощо. Розглянуто питання нейроофтальмології та електрофізіології ока. Проведено мультидисциплінарну сесію з питань педіатричної офтальмології, невідкладної допомоги й доглядання пацієнтів зі значним зниженням зору....

11.10.2019 Терапія та сімейна медицина Офтальмогіпертензія за умов ожиріння: чи є кортизол втраченою деталлю патофізіологічного пазла?

Нині ожиріння є глобальною загрозою громадському здоров’ю у зв’язку зі швидким зростанням розповсюдженості та асоціацією із широким спектром коморбідних патологічних станів. Безпосередній зв’язок ожиріння з підвищенням внутрішньоочного тиску (ВОТ) та наявністю глаукоми було підтверджено в більшості досліджень із цього питання [1]. ...

11.10.2019 Терапія та сімейна медицина Денний і 24-годинний внутрішньоочний тиск за глаукоми: стратегії моніторингу та вплив на прогноз і лікування

Як біологічний феномен внутрішньоочний тиск (ВОТ) не є фіксованим, а змінюється протягом доби. Тож одноразове вимірювання ВОТ у робочі години є непевним показником цілодобового профіля ВОТ у пацієнта з глаукомою. На жаль, 24-годинне вимірювання тиску для всіх хворих на глаукому недоступне, бо потребує госпіталізації та значних ресурсів....

11.10.2019 Терапія та сімейна медицина П’ять міфів про синдром сухого ока

За даними різних авторів, поширеність синдрома сухого ока (ССО) у світі становить від 5% до 35% (International Dry Eye WorkShop, 2007). Пацієнти із ССО висловлюють скарги на сухість, почервоніння ока; відчуття печіння, стороннього тіла в оці, світлобоязнь; у них мають місце такі клінічні ознаки, як зниження часу розриву слізної плівки (СП), підвищення осмолярності та ступеня забарвлення рогівки (Gifford P. et al., 2006; Rosenfeld S.I., 2010). Крім того, особи із ССО відзначають погіршення зору, що несприятливо впливає на здатність виконувати щоденні рутинні справи (водіння автомобіля, читання, приготування їжі тощо) (Friedman N.J., 2010). ...