Цефалоспорини III покоління в лікуванні ГРІ у дітей в умовах антибіотикорезистентності

29.07.2020

Стаття у форматі PDF

Сьогодні однією з актуальних тем в умовах пандемії є вибір оптимальної тактики ведення та лікування пацієнтів із коронавірусною інфекцією. У рамках міжнародної науково-практичної конференції «COVID-19 та інші інфекційні захворювання у дітей та дорослих. Сучасні аспекти клініки, діагностики, лікування та профілактики», яка відбулася в режимі онлайн-трансляції 14-15 травня, крім обговорення цих проблем, науковці в своїх доповідях також висвітлили ключові аспекти призначення дітям антибіотиків в умовах антибіотикорезистентності, враховуючи певні обмеження в застосуванні деяких лікарських засобів у цієї категорії пацієнтів. 

Про ефективність та безпеку сучасних пероральних цефалоспоринів III покоління при лікуванні респіраторної патології у дітей розповів заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри педіатрії 1 та медичної генетики Дніпропетровської медичної академії, доктор медичних наук, професор Олександр Євгенович Абатуров.

Згідно з даними центру медичної статистики Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України за 2018 р., у структурі захворюваності дітей від народження до 17 років перше місце належить інфекціям дихальної системи, етіологічним чинником яких у 80% випадків є віруси та у 20% – бактерії (О.Є. Абатуров та співавт., 2018; Ю.К. Больбот та співавт., 2017). Серед бактеріальних збудників респіраторного тракту найчастіше виділяють: Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Staphylococcus aureus та Moraxella catarrhalis (Ю.К. Больбот та співавт., 2017). 

Одним із ключових аспектів терапії бактеріальноасоційованих захворювань дихальної системи у дітей є правильний вибір ефективного та безпечного антибіотика з урахуванням чутливості виділених штамів мікроорганізмів до цієї групи лікарських засобів. Сьогодні клініцисти зустрічаються з окремими викликами при призначенні антибактеріальних засобів у зв’язку з тенденцією до зниження природної ефективності окремих груп препаратів та зростання антибіотикорезистентності в популяціях. На сучасному етапі все частіше з’являється інформація про зменшення чутливості штамів H. influenzae, S. pneumoniae та S. aureus до доксицикліну та азитроміцину. Проте у левофлоксацину (дану групу лікарських засобів не рекомендовано використовувати для лікування дітей) та цефіксиму залишається висока клінічна ефективність та порівняно низька антибіотикорезистентність відносно цих бактеріальних агентів. Тому доцільно призначати пероральні цефалоспорини III покоління, які мають високий рівень природної антимікробної активності відносно основних збудників захворювань органів дихання та є безпечними для лікування дітей. 

Один з найвідоміших представників цієї групи лікарських засобів, доступний на українському фармацевтичному ринку, – препарат Сорцеф® (фармацевтичної компанії «Алкалоїд»). Його перевагою є модифікована хімічна формула, яка визначає широкий спектр антимікробної активності цефіксиму відносно практично всіх бактеріальних збудників, що можуть спричинити захворювання респіраторного тракту. Наявність аміногрупи (7-R-oxyl-amino) у структурі препарату Сорцеф® визначає його високу антибактеріальну активність, підвищену резистентність до дії β-лактамаз та низьку частоту небажаних побічних реакцій. Сорцеф® має підвищену стійкість до дії соляної кислоти в шлунку при застосуванні перорально, добру проникність у тканини респіраторного тракту та довший період напіввиведення, що дозволяє приймати цей лікарський засіб 1 раз на добу. Рекомендована добова доза для дітей старше 12 років та дорослих складає 400 мг, для дітей від 6 місяців до 12 років – 8 мг/кг маси тіла.

На українському фармацевтичному ринку препарат Сорцеф® представлений у двох зручних для пацієнтів лікарських формах: у вигляді гранул для приготування суспензії (5 мл якої містять 100 мг цефіксиму тригідрату) та таблеток по 400 мг. Тривалість лікування переважно складає від 7 до 14 днів і залежить від ступеня тяжкості респіраторної патології.

Ще однією перевагою цього лікарського засобу є його фармакокінетичні властивості. Всмоктування препарату в шлунково-кишковому тракті відбувається швидко та не залежить від прийому їжі. Пік максимальної концентрації у плазмі крові відмічається вже через 4 години після прийому препарата. При використанні суспензії максимальна концентрація цефіксиму в плазмі крові спостерігається на 25-50% швидше, ніж при прийомі таблеток. Висока концентрація лікарського засобу в мигдаликах, синусах (особливо у максилярних), середньому вусі, слині, легенях зумовлює клінічну ефективність препарату Сорцеф® у лікуванні респіраторних захворювань дихальних шляхів та ЛОР-органів.

Серед переваг також слід виділити широкий спектр антимікробної дії препарату Сорцеф® та його ефективність відносно грампозитивної (S. pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae) та грамнегативної (H. influenzae, H. parainfluenzae, M. catarrhalis, Enterobacter spp., Klebsiella spp., Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Neisseria gonorrheae, Shigella spp., Salmonela spp.) флори.

Найбільш чутливі до цефіксиму штами, які безпосередньо уражають дихальний тракт, – це S. pneumoniae, H. influenzae та M. catarrhalis. У дослідженні P. Krishnan та співавт. (2011) було встановлено, що всі ізоляти S. pneumoniae, які були виділені у пацієнтів із гострими респіраторними інфекціями, були високочутливими до дії препарату Сорцеф®. D.J. Biedenbach та співавт. (2016) опублікували результати власного дослідження щодо ефективності цефіксиму відносно усіх штамів H. influenzae. Аналізуючи ці та інші дані, отримані в ході попередніх досліджень, можна зробити висновок, що цефалоспорини III покоління (препарат Сорцеф®) можна застосовувати перорально в якості терапії 1-ї лінії в загальній практиці лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів (J.A. Hedrick, 2010). 

Ефективність та високий профіль безпеки цефіксиму в лікуванні позалікарняних інфекцій респіраторного тракту у дітей також були продемонстровані в рандомізованому дослідженні Sh. Dreshai та співавт. (2011): застосування цефіксиму було ефективним у 100% випадків гострого середнього отиту, 83,3% випадків гострого синуситу та 100% хворих із позалікарняною неускладненою пневмонією. Прийом антибактеріального засобу протягом 10 днів добре переносився пацієнтами, побічні реакції відмічалися рідко (у 1,3% випадків це були прояви гострого гастроентериту, в 2,6% – макулопапульозний висип), що свідчить про доволі високий профіль безпеки цефіксиму.

P. Minchev та співавт. (2007) у своєму дослідженні також відзначили високу ефективність цефіксиму, яка в загальному становила від 88 до 98% у пацієнтів з тонзилітом, синуситом, середнім отитом, бронхітом та пневмонією. Крім того, застосування цефіксиму в цієї групи пацієнтів характеризувалося низьким відсотком небажаних побічних ефектів, таких як висип, головний біль, діарея та нудота. Загалом рівень небажаних реакцій не перевищував 3%, що свідчить про високий профіль безпеки лікарського засобу. F.A. Al-Eidan та співавт. (1999) у своєму дослідженні також підтвердили високу ефективність цефіксиму в лікуванні неускладненої позагоспітальної пневмонії, яка склала 100%. Це ще раз підтверджує, що при застосуванні цефіксиму для лікування захворювань верхніх та нижніх дихальних шляхів можна швидко досягти бажаного результату, тому є підстави вважати його препаратом вибору.

Метааналіз 35 рандомізованих клінічних досліджень, які включали 7125 педіатричних пацієнтів з тонзилофарингітом, викликаним β-гемолітичним стрептококом групи А, показав, що застосування цефалоспоринів є більш ефективним, ніж пеніциліну (J.R. Casey et al., 2004). В іншому рандомізованому дослідженні, присвяченому лікуванню стрептококового фарингіту у дітей та підлітків, було встановлено, що призначення цефіксиму в дозі 8 мг/кг на добу дозволяє ефективно провести ерадикацію S. pyogenes протягом 7-10 днів (S.L. Block et al., 1992).

Отже, проблема вибору антибіотика для лікування дітей є особливо актуальною в зв’язку із наявними обмеженнями щодо призначення окремих груп антибактеріальних засобів та зменшенням чутливості штамів H. influenzae, S. pneumoniae та S. aureus до лікарських засобів. У таких реаліях клініцистам необхідно обирати високоефективний та безпечний препарат Сорцеф® для лікування захворювань верхніх та нижніх відділів респіраторного тракту у цієї категорії пацієнтів.

Підготувала Ірина Неміш

Тематичний номер «Педіатрія» №3 (54) 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

29.03.2024 Педіатрія Вроджена дисфункція кори надниркових залоз у дітей

Вроджена дисфункція кори надниркових залоз (ВДКНЗ) – це захворювання з автосомно-рецесивним типом успадкування, в основі якого лежить дефект чи дефіцит ферментів або транспортних білків, що беруть участь у біосинтезі кортизолу. Рання діагностика і початок лікування пацієнтів з ВДКНЗ сприяє покращенню показників виживаності та якості життя пацієнтів....

29.03.2024 Алергія та імунологія Педіатрія Діагностика та лікування алергічного риніту в дітей-астматиків

Алергічний риніт (АР) є поширеним запальним захворюванням верхніх дихальних шляхів (ВДШ), особливо серед педіатричних пацієнтів. Ця патологія може знижувати якість життя, погіршувати сон та щоденну продуктивність. Метою наведеного огляду є надання оновленої інформації щодо епідеміології АР та його діагностики, з урахуванням зв’язку з бронхіальною астмою (БА). ...

29.03.2024 Педіатрія Рекомендації Aмериканської академії педіатрії щодо профілактики та боротьби з грипом у дітей у сезон 2023-2024 рр.

Американська академія педіатрії (AAP) оновила рекомендації щодо контролю грипу серед дитячого населення під час сезону 2023-2024 рр. Згідно з оновленим керівництвом, для профілактики та лікування грипу в дітей необхідно проводити планову вакцинацію з 6-місячного віку, а також своєчасно застосовувати противірусні препарати за наявності показань. ...

27.03.2024 Алергія та імунологія Педіатрія Лікування алергічного риніту та кропив’янки: огляд новітнього антигістамінного препарату біластину

Поширеність і вплив алергічних захворювань часто недооцінюють [1]. Ключовим фактором алергічної відповіді є імуноглобулін (Ig) Е, присутній на поверхні тучних клітин і базофілів. Взаємодія алергену з IgЕ та його рецепторним комплексом призводить до активації цих клітин і вивільнення речовин, у тому числі гістаміну, які викликають симптоми алергії [2]. Враховуючи ключову роль гістаміну в розвитку алергічних реакцій, при багатьох алергічних станах, включаючи алергічний риніт і кропив’янку, пацієнту призначають антигістамінні препарати [3, 4]....