Исследование эффективности метформина у беременных женщин без СД, страдающих ожирениемa
Известно, что ожирение ассоциировано с повышенным риском неблагоприятных исходов беременности. У беременных с гестационным диабетом прием метформина, повышающего чувствительность к инсулину, обуславливает снижение темпов набора массы тела по сравнению с пациентками, не принимающими данное средство.
В двойном слепом плацебо-контролированном исследовании беременные (срок гестации 12-18 нед) без диабета с индексом массы тела (ИМТ) >35 были рандомизированы в две группы (n=225 в каждой) для получения метформина в дозе 3,0 г/день или плацебо до момента родов. В качестве первичной конечной точки было принято уменьшение медианы Z-показателя массы тела младенца при рождении на 0,3 SD (что эквивалентно снижению на 50% – с 20 до 10% – частоты рождения крупных для гестационного возраста младенцев). Вторичными конечными точками считали увеличение веса матери во время беременности, частоту случаев развития гестационного диабета и преэклампсии, а также неблагоприятных неонатальных исходов.
50 женщин досрочно прекратили участие в исследовании, в результате чего в группе использования метформина осталось 202 пациентки, а в группе плацебо – 198. Специалисты не выявили значимых различий между группами в среднем значении Z-показателя массы тела новорожденного при рождении (0,05 в группе метформина – межквартильный диапазон от -0,71 до 0,92; 0,17 в группе плацебо – от -0,62 до 0,89; р=0,66). По сравнению с группой плацебо средний показатель прироста массы тела у участниц во время беременности был ниже в группе метформина (6,3 кг (2,9-9,2) vs 4,6 кг (1,3-7,2); р<0,001), также как и частота случаев преэклампсии (11,3 vs 3,0%; ОШ 0,24; 95% ДИ 0,10-0,61; р=0,001). Частота развития побочных эффектов была выше в группе метформина, чем в группе плацебо. Не было зафиксировано достоверных различий между группами в распространенности гестационного диабета, частоте рождения крупных для гестационного возраста младенцев или неблагоприятных неонатальных исходов.
Таким образом, среди женщин без диабета с ИМТ >35 лет антенатальное применение метформина ассоциировано с уменьшением прироста массы тела матери, но не новорожденного.
Syngelaki A. et al. Metformin versus Placebo in Obese Pregnant Women without Diabetes Mellitus. N Engl J Med 2016; 374: 434-443; 4 Feb 2016.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (427), березень 2018 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія
06.05.2024
Педіатрія
Ендокринологія
Нова методика аналізу дихання для моніторингу стану здоров'я пацієнтів
Дослідники використовують аналіз дихання, щоби контролювати стан здоров’я пацієнтів у реальному часі та перевіряти рівні певних ліків. Учені з Базельського університету та Університетської дитячої лікарні у Швейцарії розробили методику, яка дозволяє вимірювати параметри повітря, що видихають їхні маленькі пацієнти. Результати були опубліковані в журналі Frontiers in Endocrinology. Порівняння показало, що забір проб повітря був таким же надійним способом моніторингу, як і звичайний аналіз крові. Діти, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії у зв’язку із діабетичним кетоацидозом – ускладненням діабету, яке може бути небезпечним для життя, – були під наглядом під час лікування і стали учасниками досліджень....
Дослідники з Каролінського інституту у Швеції, імовірно, знайшли новий спосіб лікування ожиріння та пов’язаних із ним розладів шляхом впливу на мітохондрії клітин. Дослідження, опубліковане в Nature Metabolism, показує, що певний клас препаратів, які блокують функцію мітохондрій, може вплинути на ожиріння, неалкогольну жирову хворобу печінки та діабет у мишей. Мітохондрії мають сферичну, ниткоподібну або овальну форму та забезпечують енергетичну функцію, впливаючи на етапи енергетичного обміну та синтезуючи АТФ. ...
Учені з Медичної школи Джонса Гопкінса (Балтимор, США) стверджують, що експериментальний препарат із моноклональними антитілами під назвою mAb43 запобігає розвитку діабету 1 типу в мишей, а в деяких випадках навіть подовжує тривалість життя тварин. На думку дослідників, препарат є унікальним, оскільки він безпосередньо націлений на β-клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін, і призначений для захисту цих клітин від атак імунною системою організму. Препарат майже не має побічних ефектів, тому його можна застосовувати протягом тривалого часу. Моноклональні антитіла отримують шляхом клонування або створення ідентичних копій клітинної лінії тварин і людей....