Нові дані про імунопатогенез кропив’янки та можливості терапії

10.05.2018

 

Однією з актуальних проблем сучасної медицини є кропив’янка. Відповідно до рекомендацій Європейської академії алергології та клінічної імунології (ЕААКІ, 2016), прийнято поділяти кропив’янку на: 1) алергічну – IgE-опосередковану (при полінозі, за типом перехресної харчової сенсибілізації) і не IgE-опосередковану (у разі сироваткової хвороби, токсидермії, системних захворюваннях сполучної тканини); 2) неалергічну (частіше рецидивну хронічну, при захворюваннях травного тракту, вогнищах хронічних інфекцій, медикаментозній алергії на нестероїдні протизапальні препарати та ін.). Тому визначення причинних факторів, що призвели до виникнення кропив’янки, є дуже актуальним.

Основним у лікуванні кропив’янки є навчання пацієнта, уникнення відомих тригерів і фармакотерапія. Антигістамінні препарати, метаболіти II покоління, такі як левоцетиризин, дезлоратадин і фексофенадин, характеризуються швидким початком дії, високою ефективністю і мінімальним числом побічних ефектів. Їх можна комбінувати з антагоністами Н2-рецепторів, такими як фамотидин. Можна призначити трициклічні антидепресанти. До схем лікування хронічної рецидивної кропив’янки входять також антилейкотрієнові препарати (монтелукаст). У тяжких випадках вдаються до призначення системних кортикостероїдів. Хворим з автоімунною кропив’янкою обґрунтоване проведення плазмаферезу з метою видалення циркулюючих імунних комплексів. У дуже тяжких випадках показане призначення цитостатиків (циклоспорину А) з імуносупресивною метою, внутрішньовенного імуноглобуліну, анти-IgE (омалізумабу).

Підводячи підсумок вищесказаного, не можна забувати про терапію супутньої патології (травного тракту, особливо з Helicobacter pylori, гельмінтозів, ендокринної системи тощо), без успішного лікування якої неможливо досягти індукції ремісії хронічної рецидивної кропив’янки. Загалом, весь комплекс заходів з діагностики та лікування гострої та хронічної кропив’янки потребує узгоджених дій не лише алергологів і дерматологів, а й лікарів суміжних спеціальностей.

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

Диета матери до и во время беременности и риск развития аллергических заболеваний у детей 22.06.2020 Алергія та імунологія Диета матери до и во время беременности и риск развития аллергических заболеваний у детей

Было показано, что потребление определенных пищевых продуктов во время беременности оказывает влияние на развитие астмы и других аллергических заболеваний. Тем не менее большинство исследований дают противоречивые результаты, и связь между материнской диетой до и во время беременности и рис­ком развития астмы и аллергических заболеваний у детей ранее не изучалась. ...

22.06.2020 Алергія та імунологія Раннее начало применения антибиотиков и развитие астмы/АР в детском возрасте

За последние несколько десятилетий распространенность аллергических заболеваний среди детей существенно возросла. Актуальные исследования направлены на установление связи между увеличением частоты аллергических заболеваний и ранними нарушениями в микробиоме кишечника. Микробиом кишечника представляет собой набор кишечных микроорганизмов, который начинает формироваться во время родов и очень подвержен нарушениям в течение первого года жизни. Раннее воздействие антибиотиков может отрицательно влиять на микробиоту кишечника, изменяя бактериальный состав и вызывая дисбиоз, увеличивая тем самым риск развития аллергических заболеваний у детей. ...

22.06.2020 Алергія та імунологія Взаимосвязь между метаболитами фолата и развитием пищевой аллергии у детей

Более ранние исследования взаимосвязей между действием фолатов / фолиевой кислоты и развитием аллергических заболеваний дали противоречивые результаты, что может быть отчасти связано с отсутствием данных, позволяющих отличить воздействие фолатов от воздействия фолиевой кислоты. ...