0 %

Нові дані про імунопатогенез кропив’янки та можливості терапії

10.05.2018

 

Однією з актуальних проблем сучасної медицини є кропив’янка. Відповідно до рекомендацій Європейської академії алергології та клінічної імунології (ЕААКІ, 2016), прийнято поділяти кропив’янку на: 1) алергічну – IgE-опосередковану (при полінозі, за типом перехресної харчової сенсибілізації) і не IgE-опосередковану (у разі сироваткової хвороби, токсидермії, системних захворюваннях сполучної тканини); 2) неалергічну (частіше рецидивну хронічну, при захворюваннях травного тракту, вогнищах хронічних інфекцій, медикаментозній алергії на нестероїдні протизапальні препарати та ін.). Тому визначення причинних факторів, що призвели до виникнення кропив’янки, є дуже актуальним.

Основним у лікуванні кропив’янки є навчання пацієнта, уникнення відомих тригерів і фармакотерапія. Антигістамінні препарати, метаболіти II покоління, такі як левоцетиризин, дезлоратадин і фексофенадин, характеризуються швидким початком дії, високою ефективністю і мінімальним числом побічних ефектів. Їх можна комбінувати з антагоністами Н2-рецепторів, такими як фамотидин. Можна призначити трициклічні антидепресанти. До схем лікування хронічної рецидивної кропив’янки входять також антилейкотрієнові препарати (монтелукаст). У тяжких випадках вдаються до призначення системних кортикостероїдів. Хворим з автоімунною кропив’янкою обґрунтоване проведення плазмаферезу з метою видалення циркулюючих імунних комплексів. У дуже тяжких випадках показане призначення цитостатиків (циклоспорину А) з імуносупресивною метою, внутрішньовенного імуноглобуліну, анти-IgE (омалізумабу).

Підводячи підсумок вищесказаного, не можна забувати про терапію супутньої патології (травного тракту, особливо з Helicobacter pylori, гельмінтозів, ендокринної системи тощо), без успішного лікування якої неможливо досягти індукції ремісії хронічної рецидивної кропив’янки. Загалом, весь комплекс заходів з діагностики та лікування гострої та хронічної кропив’янки потребує узгоджених дій не лише алергологів і дерматологів, а й лікарів суміжних спеціальностей.

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

Аллергические заболевания у детей с СДВГ: систематический обзор и метаанализ 30.08.2019 Алергія та імунологія Аллергические заболевания у детей с СДВГ: систематический обзор и метаанализ

Сообщения о частых проявлениях аллергических заболеваний у детей с синдромом дефицита внимания и гиперактивности (СДВГ) являются предметом растущего клинического интереса. Однако доказательства, подтверждающие связь между СДВГ и аллергиями, непоследовательны и подлежат систематической проверке. Целью данной работы было собрать и оценить имеющиеся данные исследований о связи между СДВГ и аллергическими заболеваниями у детей....

30.08.2019 Алергія та імунологія Передача аллергии на арахис от донора реципиенту после пересадки печени: описание клинического случая

Женщина, 31 год, с контактным дерматитом, экземой, аллергическим ринитом, пернициозной анемией, очаговой алопецией и латентным туберкулезом в анамнезе, получала лечение метотрексатом одновременно с изониазидом и пиридоксином. Через 5 мес после начала лечения у нее развилась острая желтуха, которая переросла в молниеносную печеночную недостаточность с изменением сознания и ухудшением работы печени....

30.08.2019 Алергія та імунологія Эффект назального спрея с мометазона фуроатом при заложенности носа умеренной и тяжелой степени при сезонном аллергическом рините: анализ данных пациентов, достигших терапевтического эффекта

Заложенность носа является наиболее дискомфортным симптомом сезонного аллергического ринита (САР), и, согласно рекомендациям, интраназальные кортикостероиды являются препаратами выбора для лечения этого состояния....