Оральна індукція толерантності – новий підхід у лікуванні атопічного дерматиту в дітей на тлі інфікування H. pylori
За останні роки алергія посіла провідне місце у списку найпоширеніших захворювань. На 29-му конгресі Європейської академії алергології і клінічної імунології відзначалося, що найбільше зростання захворюваності на алергію спостерігається в дитячій популяції. Так, частота атопій зросла серед дорослих на 35%, а серед дітей – більше ніж на 100%.
До найбільш поширених і тяжких за клінічним перебігом алергічних захворювань, що, як правило, розпочинаються в дитячому віці, традиційно відносять атопічний дерматит (АД). За даними ВООЗ, на АД щорічно захворює до 1 млн осіб. У загальній структурі дерматологічної захворюваності питома вага цієї нозології становить до 20%, а в структурі алергічних захворювань – від 50 до 75%. В Україні, як і в інших країнах світу, помітна тенденція до збільшення кількості хворих на алергодерматози. Так, за даними офіційної статистики, захворюваність на АД в Україні коливається в межах 3–10‰.
Припускають, що при АД сенсибілізовані з дитинства слизова оболонка шлунка і дванадцятипалої кишки створюють сприятливі умови для життєдіяльності H. pylori, що порушує процеси травлення і є додатковим фактором сенсибілізації. Шкідлива дія H. pylori на епітеліоцити слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, експресія факторів хемотаксису, гіпергастринемія, вплив соляної кислоти на незахищену муцином слизову оболонку, втрата нею протективних властивостей сприяють активному надходженню в організм алергенів, активації імунокомпетентних клітин і розвитку хронічного запалення.
Мета дослідження – оцінити ефективність оральної індукції толерантності у лікуванні АД в дітей на тлі інфікування H. pylori.
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети проведено комплексне клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження 28 дітей з АД на тлі інфікування H. pylori віком від 5 до 15 років. Верифікацію діагнозу АД проводили відповідно до Наказу МОЗ України №670 від 04.07.2016 р. «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) допомоги: атопічний дерматит», Наказу МОЗ України №767 від 27.12.2005 р. «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування алергологічних хвороб у дітей».
Усім дітям проводили загальні клінічні та біохімічні аналізи крові, аналіз сечі й калу, езофагогастродуоденоскопію (ЕГДС) – ендоскопом OLYMPUS CLE-10 (Японія) з виконанням швидкого уреазного тесту (CLO-тест) (URE-HP test, PLIVA-Lachema, Чехія), ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. Відібрали 28 дітей, інфікованих H. pylori, яким методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) визначали антиген CagA. Дітей розподілили на 2 групи по 14 осіб: перша отримувала традиційну терапію, друга – додатково до традиційної терапії отримувала пролонгований курс мультипробіотика (порошок з ліофілізованих бактерій для орального розчину у дозі: віком від 5 до 12 років – по 1,95×109 КУО Lactobacillus acidophillus, 1,95×109 КУО Bifidobacterium двічі на день, віком від 13 до 15 років – по 3,90×109 КУО L. acidophillus, 3,90×109 КУО Bifidobacterium двічі на день під час їжі протягом 8 тиж).
Традиційна терапія охоплювала гіпоалергенну дієту і умови побуту, антигістамінний препарат другого покоління, стабілізатор мембран мастоцитів, антагоніст лейкотрієнових рецепторів, емолієнти, топічні глюкокортикоїди, топічні інгібітори кальциневрину.
Результати та їх обговорення. Серед обстежених 28 дітей з АД було 58,6% хлопчиків та 41,4% дівчаток. За віком та формою АД діти розподілились таким чином: 5–11 років (дитяча) – 54,6%, 12–15 років (підліткова) – 45,4%. Розподіл за ступенем тяжкості клінічного перебігу АД: легкий – 53,9%, середньотяжкий – 35,2%, тяжкий – 10,9%. За поширеністю патологічного процесу на шкірі у дітей відмічалась обмежено-локалізована форма – у 55,4% пацієнтів, поширена – 35,2%, дифузна – 9,4%. В обстежуваних було виявлено такі клініко-морфологічні форми АД: ексудативна – у 9,3%, еритематозно-сквамозна – 16,4%, еритематозно-сквамозна з ліхеніфікацією – 50,7%, ліхеноїдна – 22,7%, пруригоподібна – 0,8%. З віком при АД у дітей достовірно зменшувалась частота і ступінь вираженості еритеми/гіперемії, набряку з папулами, ексудації з кірками, а наростала частота ліхеніфікацій, екскоріацій, сухості шкіри з лущенням, вторинних гіперпігментацій, що свідчило про тривалий запальний процес (p>0,05).
Анамнестично виявлено, що в ранньому дитячому віці (до 2 років) АД захворіли більшість з обстежуваних дітей (57,8%), найчастіше перші прояви захворювання пов’язували з харчовою алергією, переважно перебіг захворювання був хронічним і безперервно-рецидивним, з вираженою залежністю від факторів зовнішнього середовища. З клінічних особливостей домінуючими в дітей з АД були такі прояви, як свербіж (100%) і сухість шкіри (67,9%), типова морфологія і локалізація уражень (96,5%), блідість або еритема обличчя (92,9%), ліхеніфікація з посиленням шкірного малюнка (73,4%). З параклінічних особливостей домінуючими в дітей з АД були такі прояви, як еозинофілія і підвищений рівень IgE (100%), позитивна шкірна реакція гіперчутливості негайного типу з алергенами (83,6%). Аналіз середніх рівнів індексу SCORAD показав вищі значення при наростанні тяжкості АД у дітей.
Встановлено, що перебіг АД у дітей характеризувався ранньою маніфестацією, вираженим поліморфізмом клініко-морфологічних форм ураження шкіри, певною стадійністю з характерною віковою еволюцією висипань, високим ступенем перехресної сенсибілізації з широким спектром алергенів.
Клінічна маніфестація АД є результатом впливу і взаємодії цілої низки факторів. З антенатальних факторів ризику найбільш значимими були гострі захворювання (24,5%) і загострення хронічних захворювань (18,8%), анемія вагітних (21,8%), гострі алергічні реакції під час вагітності (16,9%), хронічна фетоплацентарна недостатність (19,6%), гестоз ранній (10,2%) або пізній (3,1%), психічні травми і стреси (5,9%). Серед інтранатальних факторів певне значення мала лише гостра асфіксія новонародженого (9,5%). З постнатальних факторів ризику найбільш вагомими були сухість шкіри (23,4%) і токсична еритема новонародженого (8,7%), тип вигодовування до року (65,1%), наявність супутньої патології (57,8%).
Дослідження різних варіантів лікування АД у дітей показало, що запропонована комплексна терапія з включенням пролонгованого курсу пробіотика супроводжується швидкою і позитивною динамікою клінічної симптоматики, зниженням індексу SCORAD з(30,67 ± 3,55) бала перед початком лікування до(10,29 ± 0,98) бала через 1 рік після завершення лікування (р>0,05).
За даними оцінки імунологічних показників, до початку лікування та після завершення запланованого курсу лікування через 1 рік було виявлено імуномодулюючий вплив на клітинну (зростання концентрації Т-лімфоцитів-супресорів (CD8) з(22,34 ± 0,31) до(25,97 ± 0,48)%, зменшення Т-лімфоцитів-хелперів (CD4), зниження імунорегуляторного індексу (CD4/CD8) з(2,11 ± 0,19) до(1,69 ± 0,31)%, зменшення В-лімфоцитів (CD19) з(16,49 ± 0,38) до(12,91 ± 0,41)%, Т-лімфоцитів натуральних кілерів (CD16) з(16,42 ± 0,28) до(12,99 ± 0,27)% (р>0,05) і гуморальну ланки імунітету (зменшення концентрації IgE з(362,50 ± 26,57) до(126,45 ± 7,73) МО/мл, збільшення IgA з(1,42 ± 0,15) до(2,13 ± 0,07) г/л, IgG – з(12,02 ± 0,5) до(15,24 ± 0,23) г/л в сироватці крові (р>0,05)).
Застосування такої терапії індукує імунологічну толерантність до алергенів, супроводжується нормалізацією морфологічних змін шкіри, покращенням показників клінічного перебігу захворювання (зменшувалась середня частота загострень з(2,72 ± 0,14) до(1,84 ± 0,18) раза/рік, середня тривалість загострень – з(26,12 ± 0,72) до(17,02 ± 0,61) дня і збільшувалась тривалість періоду клінічної ремісії захворювання з(4,81 ± 0,22) до(5,56 ± 0,19) місяця (р˂0,05), що підтверджує її кращу клінічну ефективність порівняно з традиційною терапією.
Висновки. Комплексне лікування АД в дітей на тлі інфікування H. pylori з включенням пролонгованого курсу пробіотика супроводжується швидшою позитивною динамікою клінічної симптоматики, зниженням індексу SCORАD, покращенням показників перебігу захворювання.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія
11.03.2024
Алергія та імунологія
Інфекційні захворювання
Пошук нових ліків проти ВІЛ на основі природної сполуки
Команда дослідників Мічиганського університету успішно модифікувала природну хімічну сполуку в лабораторії, у результаті чого отримала сполуки з активністю проти ВІЛ. Їхні результати, опубліковані в Journal of Medicinal Chemistry, пропонують новий шлях у створенні ліків, які можуть допомогти назавжди позбутися ВІЛ. Хоча доступні ефективні методи лікування згаданої інфекції залишаються неідеальними через здатність вірусу «ховатися» від імунної системи, перебуваючи у стані спокою в інфікованих клітинах....
Дослідники Університету Квінсленда в Австралії виявили можливість зменшити кількість інфекцій у людей, які живуть із муковісцидозом (кістозним фіброзом / КФ). Професор Метт Світ, доктор Каустав Дас Гупта та доктор Джеймс Керсон з Інституту молекулярної біонауки виявили збій у функції знищення бактерій у людей із муковісцидозом і потенційний спосіб його обійти. КФ – це хронічне захворювання, при якому дефекти каналу CFTR (регулятора трансмембранної проникності за муковісцидозу) викликають накопичення слизу в легенях, дихальних шляхах і травній системі, що призводить до повторних інфекцій. ...
Дослідники створили найбільший у світі банк генів стародавньої людини, проаналізувавши кістки і зуби майже 5000 людей, які жили в Західній Європі та Азії 34 000 років тому. Секвенувавши давню людську ДНК і порівнявши її із сучасними зразками, міжнародна група експертів склала карту історичного поширення генів і хвороб із часом у міру міграції населення. Цікаві результати були виявлені в чотирьох новаторських дослідницьких статтях, опублікованих у журналі Nature....