Нексиум: от новых научных данных к новым клиническим преимуществам
Начало применения в клинической практике первого препарата из группы ингибиторов протонной помпы (ИПП) – омепразола, представленного мировой гастроэнтерологической общественности в 1988 г. компанией «АстраЗенека» под торговым названием Лосек, бесспорно, произвело настоящий переворот в этой области медицины, масштаб которого сопоставим разве что с открытием бактерии Н. pylori и ее роли в развитии хронического гастрита и пептической язвы. Благодаря появлению ИПП клиницисты получили возможность как никогда ранее эффективно контролировать кислотопродукцию непосредственно на конечном этапе синтеза соляной кислоты путем необратимого блокирования протонных насосов в секреторных канальцах париетальной клетки.
Но прошло немногим больше десятилетия, и ученые сделали следующий логический шаг: им стало создание чистого оптического изомера омепразола (S-энантиомер) – эзомепразола, технология синтеза которого была удостоена Нобелевской премии. Примечательно, что технология выделения моноизомеров омепразола и разработка этого нового оригинального препарата также были осуществлены инновационной компанией «АстраЗенека». И хотя с точки зрения химии молекулу S-энантиомера можно представить как зеркальное отражение R-энантиомера, с точки зрения своих фармакологических свойств выделение чистого S-изомера омепразола стало качественно новым этапом в эволюции ИПП. Благодаря особым стереохимическим свойствам метаболизм эзомепразола существенно отличается от омепразола, что обусловливает наличие у препарата важных клинических преимуществ по сравнению с предшественником и другими ИПП.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Весна – чарівний час, що приносить із собою не лише чудове відчуття закоханості, а й банальний нежить, який супроводжується запаленням / подразненням слизової оболонки носа. Цей патологічний симптом заважає магії любові та розвитку близьких стосунків, але може бути ознакою декількох захворювань, найчастіше – першим симптомом гострого риносинуситу (ГРС) або алергічного риніту (АР) [3]. Тоді перед лікарем постає непросте завдання, адже, щоб допомогти пацієнту зберегти теплі весняні почуття, необхідно спочатку діагностувати захворювання, а потім – призначити найефективнішу комбінацію ліків. Спробуємо разом розібратися та знайти оптимальне вирішення цієї, на перший погляд, дуже простої проблеми....
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...