Пульмонологія та оториноларингологія

17.02.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Ефективність застосування лікарського засобу Целіста® у формі спрея в дітей дошкільного віку при лікуванні гострого фарингіту

Запальні захворювання глотки широко поширені серед населення і становлять близько 30% усієї патології верхніх дихальних шляхів; вони реєструються в усіх вікових групах і обумовлюють значну кількість днів непрацездатності. Однак зміни в ротовій частині глотки можуть бути проявами як самостійного патологічного процесу, так і симптомом іншого захворювання [4]....

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Гліциризин для профілактики COVID‑19: нова фармакологічна перспектива

Наприкінці вересня 2021 року в Одесі відбувся довгоочікуваний ХІІІ З’їзд оториноларингологів України. Минулого року через строгі карантинні обмеження з'їзд довелося відмінити, тому цьогоріч спостерігався неабиякий ажіотаж: загалом участь у заході взяли понад тисячу спеціалістів. Такий жвавий інтерес пояснювался ще й офлайн-режимом з’їзду, що дало можливість детальніше і повніше розкрити заявлені теми і зробити виступи по-справжньому інтерактивними. Гість з Італії, професор Десідеріо Пассалі, у своїй доповіді розповів про можливості топічного використання гліциризину для профілактики COVID‑19. ...

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Огляд ефективності використання антисептиків для полоскання носової та ротової порожнин під час глобальної пандемії COVID‑19

У рамках низки клінічних досліджень вивчалась ефективність антисептиків із противірусними властивостями для полоскання носової та ротової порожнин із метою зменшення передачі SARS-CoV‑2-інфекції. Зокрема, вивчали такі широко вживані антисептики, як повідон-йод (полівінілпіролідон-йод; PVP-I), лістерин, хлоргексидин тощо. Деякі з цих препаратів продемонстрували здатність знижувати in vitro вірусне навантаження SARS-CoV‑2 на 3-4 log10 за 15-30 с. В огляді розглянуто результати проведених клінічних випробувань ефективності антисептиків для обробки слизових верхніх дихальних шляхів і ротової порожнини щодо їх віруліцидної дії проти збудника СOVID‑19, а також перспективні подальші дослідження цих речовин. ...

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Реалії, напрями і перспективи розвитку вітчизняної оториноларингології

19-22 вересня 2021 року в Одесі відбулася значуща медична подія – ​XIII З’їзд оториноларингологів України. Організаторами виступили Міністерство охорони здоров’я України, Національна академія медичних наук України, ДУ «Інститут отоларингології ім. професора О.С. Коломійченка НАМН України», Українське наукове медичне товариство оториноларингологів, Департамент охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації, Одеський національний медичний університет і Одеське обласне товариство оториноларингологів. У заході взяли участь ЛОР-лікарі з усіх куточків України, корифеї вітчизняної отоларингології та молоді науковці. Загалом було представлено приблизно 100 доповідей, в яких висвітлювалися найактуальніші питання сучасної оториноларингології: ЛОР-аспекти COVID‑19, ринологія, алергологічні та імунологічні проблеми в отоларингології, кохлеарна імплантація (КІ) в дітей і дорослих, ЛОР-онкологія та багато інших. ...

10.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Персоніфіковане ведення пацієнтів із риносинуситом

19-22 вересня 2021 року в Одесі відбувся ХІІІ З’їзд оториноларингологів України. Участь у цьому заході взяли понад тисячу фахівців, серед яких були й іноземні колеги українських лікарів. Представляємо вашій увазі доповідь завідувача кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктора медичних наук, професора Юлії Валеріївни Дєєвої, яка розповіла про особливості антибактеріальної терапії (АБТ) пацієнтів із риносинуситами. ...

10.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Правові аспекти вакцинації від COVID‑19 в Україні

Сьогодні в Україні будь-яка вакцинація, у тому числі і від SARS-CoV‑2 (COVID‑19), регламентована такими чинними офіційними юридичними документами: 1 – ​Конституція України [1]; 2 – ​«Цивільний кодекс України» [2]; 3 – ​Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» [3]; 4 – ​Закон України «Про захист населення від інфекційніх хвороб» [4]; 5 – ​Наказ МОЗ від 16.09.2011 р. № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» [5], а також його розділи і додатки – ­​«Календар профілактичних щеплень в Україні», «Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень» (додаток до наказу) і «Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень» (додаток до наказу); Закон України «Про лікарські засоби» [6]. ...

10.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Стан голосової функції в осіб голосомовних професій і його вплив на якість життя під час пандемії COVID‑19

У світову історію березень 2020 року увійшов як початок пандемії, спричиненої вірусом SARC-CoV‑2. Обставини, пов’язані з особливостями економічного, психологічного, організаційного стану і способу життя суспільства на тлі світової пандемії, призвели до розширення контингенту осіб голосомовних професій (ОГМП), змушених працювати онлайн. Але тривале перебування в мережі зумовило значуще психоемоційне і голосове навантаження, що збільшило частоту звернень таких пацієнтів із приводу порушень голосової функції (ГФ) і психоемоційного стану. ...

10.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Вплив муколітичних препаратів на частоту загострення хронічного обструктивного захворювання легень

У різних версіях Глобальної ініціативи з хронічного обструктивного захворювання легень (GOLD) зазначається, що у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), які не отримують інгаляційні глюкокортикостероїди (ІГКС), регулярний прийом муколітиків, таких як карбоцистеїн і N-ацетилцистеїн (NAC), може зменшувати частоту загострень і помірно покращувати стан здоров’я. Однак наявні на сьогодні дані не дають можливості реальнo оцінити цільову популяцію для застосування муколітичних агентів через неоднорідність пацієнтів із ХОЗЛ, які брали участь у дослідженнях, а також для застосування різних лікувальних доз і супутніх препаратів. ...

10.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Нові можливості терапії хіміорезистентного туберкульозу: міжнародний і національний досвід

13-16 вересня 2021 року на порталі National TB Hub у режимі онлайн відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання ведення хворих на хіміорезистентний туберкульоз: міжнародний і національний досвід». Спікерами заходу були управлінці й експерти міжнародного і національного рівня з питань туберкульозу (ТБ) в дорослих і дітей, ВІЛ/СНІДу, коронавірусної хвороби та інших інфекційних і неінфекційних захворювань легень; клініцисти; ­фахівці лабораторної служби; представники асоціацій і благодійних організацій і партнерських міжнародних організацій. ...

09.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Перегляд застосування цефуроксиму при лікуванні COVID‑19: систематичний огляд симулятивних досліджень

Науковці в усьому світі шукають засоби, ефективні проти SARS-CoV‑2, збудника COVID‑19. Широко прийнятим способом швидкого визначення можливих терапевтичних опцій є перегляд застосування і перепрофілювання вже відомих ліків (Ciliberto & Cardone, 2020; Ekins et al., 2020; Parks & Smith, 2020). Добре відомий метод виявлення лікарських засобів (ЛЗ) для перепрофілювання полягає в комп’ютерному моделюванні (симуляції) експерименту. Такі дослідження називають симулятивними, або дослідженнями in silico. Дані про структуру вірусних білків SARS-CoV‑2 були охарактеризовані й опубліковані на початку лютого 2020 р., відтоді спостерігається сплеск симулятивних досліджень, направлених на пошук ліків, потенційно ефективних для лікування COVID‑19 (Mohamed et al., 2020). ...

09.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Амброксол запобігає проникненню SARS-CoV‑2 в клітини епітелію дихальних шляхів: результати дослідження

Вірус SARS-CoV‑2 є збудником COVID‑19 – ​масштабної проблеми системи охорони здоров’я останніх років. У багатьох інфікованих пацієнтів з’являються лише легкі симптоми інфекції, проте в декого (зокрема в літніх осіб і тих, хто має додаткові фактори ризику) розвивається тяжкий перебіг захворювання. Потреба в інтенсивній терапії та штучній вентиляції легень на тлі COVID‑19 асоціюється з високим рівнем смертності. Основними факторами ризику розвитку тяжкого перебігу COVID‑19 є похилий вік, високий артеріальний тиск і надмірна маса тіла. Водночас тяжкий перебіг захворювання може розвинутися навіть у здорових молодих людей. ...

09.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Небулайзерна терапія пацієнтів із загостренням бронхіальної астми і хронічним обструктивним захворюванням легень

10-11 вересня 2021 року відбулася – ​у сучасному технологічному цифровому онлайн форматі – ​науково-практична конференція з міжнародною участю «Життя без алергії. International». Її організаторами виступили Асоціація алергологів України та освітня платформа «МедЛіга». У заході взяли участь провідні світові і вітчизняні експерти. Однією з обговорюваних тем форуму стала терапія загострень бронхіальної астми (БА) і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), частота яких залишається дуже високою в Європі та, зокрема, в Україні. Із доповіддю про можливості небулайзерної терапії БА і ХОЗЛ за допомогою комбінованих препаратів виступив професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), президент Асоціації алергологів України, доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков. ...