Современные принципы ведения пациентов с обострением бронхиальной астмы
Обострения бронхиальной астмы (БА) по-прежнему остаются серьезной проблемой для систем здравоохранения большинства стран мира. Так, в США, по данным R.H. Dougherty и J.V. Fahy (2009), обострения БА являются причиной 15 млн амбулаторных визитов, 2 млн обращений за неотложной помощью и 500 тыс. госпитализаций в год.
К сожалению, достаточно высокой остается и смертность от этого заболевания. Ежегодно от БА в мире умирают около 200 тыс. человек, основной причиной смерти при этом выступают тяжелые неконтролируемые приступы удушья. Пациенты и врачи нередко недооценивают тяжесть приступа в его начале, что приводит к несвоевременному и неполному лечению. Обострение не купируется на ранней стадии и может перейти в тяжелое, угрожающее жизни больного состояние с прогрессивно нарастающим количеством осложнений и полиорганной недостаточностью.
Реже причиной смерти могут быть последствия нерациональной терапии приступа БА – передозировка b2-агонистов короткого действия, высокие дозы эуфиллина при отсутствии мониторинга его содержания в сыворотке крови, осложнения некорректно проводимой искусственной вентиляции легких (ИВЛ) и др.
Доказано, чем дольше продолжается некупируемый приступ удушья, тем он сильнее и в то же время, чем он сильнее, тем дольше продолжается. В этом контексте очень разумной представляется рекомендация Томаса Петти, представленная в названии его статьи: «Лечите астматический статус за три дня до того, как он возник». Таким образом, немедленное и энергичное вмешательство необходимо не только для ликвидации крайне тяжелого, трудно купируемого астматического приступа, но и при обострении БА любой степени тяжести.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....