Современные подходы к заместительной терапии внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы

27.03.2015

До недавнего времени считалось, что наиболее частой патологией поджелудочной железы (ПЖ) является хронический панкреатит (ХП), частота которого, по данным литературы, варьирует от 0,2 до 0,68%. Однако исследования последних лет убедительно показывают, что распространенность функциональных нарушений ПЖ, а именно ее внешнесекреторной недостаточности (ВНПЖ), в странах Западной Европы выше, чем распространенность ХП и других заболеваний ПЖ. Так, ВНПЖ разной степени выраженности встречается у 10-13% взрослого населения.

ПЖ взрослого человека натощак выделяет небольшое количество сока с напряжением 0,2-0,3 мл/мин с периодичностью около 90 мин, что составляет базальную секрецию. Постпрандиальная секреция достигает 4,7-5,0 мл/мин, имея характерную динамику во времени. Неорганические компоненты сока и его жидкий компонент выделяются преимущественно клетками протоковой системы железы – дуктулоцитами. В наибольшей концентрации в соке содержатся гидрокарбонаты, в основном натрия (66-127 ммоль/л), и хлориды (54-95 ммоль/л). Гидрокарбонаты обеспечивают основную реакцию секрета (рН 7,5-8,8). Чем выше скорость секреции, тем больше концентрация в соке HCO-3 и, соответственно, дебит гидрокарбонатов и рН сока.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

01.05.2024 Ревматологія Біль у суглобах у практиці сімейного лікаря: ведення пацієнтів з остеоартритом

У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – ​найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...

29.04.2024 Неврологія Ефективність і безпека разагіліну та праміпексолу в лікуванні хвороби Паркінсона на ранніх стадіях

Хвороба Паркінсона (ХП) – ​хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...

26.04.2024 Психіатрія Лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії: персоніфіковані підходи

Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – ​хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....