Использование циталопрама для терапии аффективных и тревожных расстройств: обзор литературы и оценка эффективности препарата Прам в клинике пограничных состояний
С начала 1990-х гг. в качестве антидепрессантов первой линии, назначаемых при первичном обращении пациента, начали использоваться препараты группы селективных ингибиторов обратного захвата серотонина (СИОЗС), постепенно заменившие в этом качестве трициклические антидепрессанты (ТЦА). Основные преимущества СИОЗС (лучшая по сравнению с ТЦА переносимость при существенно меньшей выраженности побочных эффектов, независимость терапевтического эффекта от дозы) обусловили их широкое распространение при проведении антидепрессивной терапии как в условиях стационара, так и (в значительно большей степени) при амбулаторном назначении. К 2000 г. доля назначений СИОЗС стабилизировалась на уровне примерно 70%.
Сравнение СИОЗС с ТЦА
Метаанализ исследований, сравнивающих эффективность циталопрама и ТЦА, таких как амитриптилин, кломипрамин и имипрамин, показал, что выявляемые различия в скорости и выраженности наступления терапевтического эффекта не являются статистически значимыми (р=0,83). Несмотря на то что выраженность терапевтического эффекта при приеме ТЦА первоначально несколько выше, примерно к 10-14-му дню терапии это различие полностью нивелируется.
Во всех сравнительных исследованиях частота и выраженность побочных эффектов, нередко являющихся причиной отмены проводимой терапии, при приеме ТЦА в 2-5 раз превосходили аналогичные показатели для таких СИОЗС, как циталопрам: сухость во рту (34% и 7% соответственно), седация (16% и 8% соответственно). С увеличением возраста пациентов этот разрыв в частоте побочных эффектов имеет тенденцию к существенному увеличению.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...