ДАЙДЖЕСТ

27.03.2015

Эффективность длительного приема азитромицина у пациентов с муковисцидозом: данные метаанализа
Эффективность азитромицина в качестве антибактериального и противовоспалительного препарата у пациентов с муковисцидозом была доказана во многих клинических исследованиях. Также в нескольких небольших клинических исследованиях этот препарат использовался в качестве иммуномодулирующего средства. Однако важно знать, какой группе больных муковисцидозом длительное применение азитромицина показано в первую очередь, то есть необходимо определить категорию пациентов, в терапии которой этот антибактериальный препарат является наиболее эффективным.
С этой целью американские ученые провели метаанализ данных 4 клинических исследований, в которых приняли участие 368 пациентов с муковисцидозом. Результаты исследований показали, что терапия азитромицином приводит к увеличению объема форсированного выдоха за 1-ю секунду (ОФВ1) на 3,53% (p=0,05), а также к повышению форсированной жизненной емкости легких (ФЖЕЛ) на 4,24% (p=0,0002).
После анализа результатов терапии в зависимости от исходной колонизации мокроты было отмечено, что при наличии возбудителей рода Pseudomonas в образцах мокроты гетерогенность изменений параметров жизненной функции легких снижается. В этом случае терапия азитромицином ассоциируется с более выраженным увеличением ОФВ1 – на 4,66% (p=0,009) и повышением ФЖЕЛ на 4,64% (p=0,0003).
Таким образом, на основании проведенного метаанализа ученые пришли к выводу, что терапия азитромицином может улучшать функцию легких у больных муковисцидозом, особенно у пациентов, в мокроте которых выявляются бактерии рода Pseudomonas.
Florescu D.F., Murphy P.J., Kalil A.C.
Pulm Pharmacol Ther 2009, Mar 26

Азитромицин уменьшает гастроэзофагеальный рефлюкс и аспирацию у пациентов после трансплантации легких
Азитромицин – антибиотик из класса макролидов, который способен улучшать легочную функцию у реципиентов после трансплантации легких. Известно, что гастроэзофагеальный рефлюкс (ГЭР) имеет отношение к патогенезу реакции отторжения трансплантата после пересадки легких. Антибиотики класса макролидов могут влиять на ГЭР путем модификации эзофагеальной и желудочной моторики.
Бельгийские ученые провели исследование, в ходе которого изучали влияние азитромицина на ГЭР и аспирацию желудочного содержимого у пациентов после трансплантации легких.
Результаты исследования продемонстрировали, что у пациентов, принимающих азитромицин, общее количество случаев ГЭР было значительно ниже. Концентрация желчных кислот в жидкости бронхоальвеолярного лаважа у пациентов, принимавших азитромицин, была значительно ниже, а уровень пепсина в обеих группах пациентов достоверно не отличался.
Учитывая полученные результаты, можно предположить, что прием азитромицина у пациентов после проведенной трансплантации легких способствует уменьшению выраженности ГЭР и аспирации благодаря улучшению пищеводной моторики и ускорению опорожнения желудка.
Mertens V., Blondeau K., Pauwels A. et al.
Dig Dis Sci 2009; 54 (5): 972-979

Азитромицин повышает высвобождение хлоридов из эпителиальных клеток дыхательных путей больных муковисцидозом
Ученые из Швеции провели эксперимент с целью определить, стимулирует ли азитромицин высвобождение хлоридов из эпителиальных клеток воздухоносных путей при муковисцидозе. Исследователи выдвинули гипотезу о том, что стимуляция высвобождения хлоридов с помощью азитромицина является вторичным механизмом по отношению к регулированию белка полирезистентности MDR.
В ходе исследования шесть пациентов с муковисцидозом получали азитромицин в дозе 500 мг/сут на протяжении 6 мес. До и после лечения у больных определяли ФЖЕЛ, ОФВ1 и количество обострений заболевания. Кроме того, до и после терапии азитромицином проводилась назальная биопсия и экспрессия мРНК белков MDR и CFTR путем гибридизации in situ.
Результаты исследования продемонстрировали значительное дозозависимое увеличение высвобождения хлоридов из CFBE-клеток на фоне применения азитромицина. Ингибитор CFTR значительно уменьшал азитромицининдуцированное высвобождение хлоридов из клеток CFBE. У пациентов было отмечено выраженное улучшение показателя ОФВ1 и зарегистрировано незначительное количество обострений заболевания. Терапия азитромицином не оказывала влияния на экспрессию мРНК белков MDR и CFTR.
Полученные результаты позволяют сделать вывод, что терапия азитромицином может стимулировать высвобождение хлоридов из эпителиальных клеток воздухоносных путей, что может частично обусловливать клиническое улучшение, наблюдаемое у пациентов с муковисцидозом.
Oliynyk I., Varelogianni G., Schalling M. et al.
Exp Lung Res 2009 Apr; 35 (3): 210-221

Подготовила Ольга Татаренко

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...