НАКАЗ Про звільнення і призначення Головних позаштатних спеціалістів МОЗ України
Офіційно
Міністерство охорони здоров’я
України
НАКАЗ
29.07.2005 м. Київ №103-0
Про звільнення і призначення Головних позаштатних спеціалістів МОЗ України
З метою упорядкування організаційно-методичного керівництва службами та відповідно до Номенклатури лікарських спеціальностей згідно з Наказом МОЗ України «Про внесення змін до Номенклатури лікарських спеціальностей» №333 від 06.07.2005 року
НАКАЗУЮ:
1. Привести у відповідність до переліку лікарських спеціальностей кількість Головних позаштатних спеціалістів МОЗ України, згідно з Наказом МОЗ України «Про внесення змін до Номенклатури лікарських спеціальностей» №333 від 06.07.2005 року.
2. Звільнити з посад Головних позаштатних спеціалістів МОЗ України за спеціальностями:
Акушерство і гінекологія – Венцківського Бориса Михайловича;
Загальна практика/сімейна медицина – Латишева Євгена Євгеновича;
Епідеміологія – Фролова Аркадія Федоровича;
Клінічна лабораторна діагностика – Дєєва Валерія Аркадійовича;
Неврологія – Головченка Юрія Івановича;
Ортопедія і травматологія – Гайка Георгія Васильовича;
Педіатрія – Бережного В’ячеслава Володимировича;
Психіатрія – Напрєєнка Олександра Костянтиновича;
Судова медична експертиза – Шупіка Юрія Платоновича;
Дерматовенерологія – Степаненка Віктора Івановича;
Кардіологія – Амосову Катерину Миколаївну;
Кардіоторакальна хірургія – Книшова Генадія Васильовича;
Офтальмологія – Сергієнка Миколу Марковича;
Сексопатологія – Горпинченка Ігора Івановича;
3. Призначити на посаду Головних позаштатних спеціалістів МОЗ України за спеціальностями:
Акушерство і гінекологія – Камінського В’ячеслава Володимировича;
Загальна практика/сімейна медицина – Сердюка Олександра Івановича;
Епідеміологія – Виноград Тетяну Олександрівну;
Клінічна лабораторна діагностика – Яновську Вікторію Григорівну;
Неврологія – Міщенко Тамару Сергіївну;
Ортопедія і травматологія – Коржа Миколу Олексійовича;
Педіатрія – Горбань Ганну Владиславівну;
Психіатрія – Пінчук Ірину Яківну;
Судова медична експертиза – Бурчинського Василя Георгійовича;
Дерматовенерологія – Андрашка Юрія Володимировича;
Кардіологія – Сіренка Юрія Миколайовича;
Кардіоторакальна хірургія – Ємця Іллю Миколайовича;
Медична психологія – Михайлова Бориса Володимировича;
Онкохірургія – Смоланку Івана Івановича;
Організація і управління охорони здоров’я
– Лєхан Валерію Микитівну;
Офтальмологія – Рикова Сергій Олександрович;
Променева терапія – Семикоз Наталію Григорівну;
Реконструктивна і пластична хірургія – Галича Сергія Петровича;
Сексопатологія – Бойка Миколу Івановича;
Стоматологія – Павленка Олексія Володимировича;
Судинна хірургія – Нікульнікова Павла Івановича;
Хірургічна стоматологія – Тимофєєва Олексія Олександровича.
4. Привести у відповідність до цього наказу відповідні нормативні акти Міністерства охорони здоров’я України.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра В.Г. Передерія.
Міністр МОЗ М.Е. Поліщук
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Основою лікування осіб з явним гіпотиреозом і деяких пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом є довічна замісна гормональна терапія (ЗГТ) левотироксином (LT4) в адекватних дозах [1, 2]. Звичайна добова доза LT4 залежно від індивідуальних обставин варіює від 12,5 до 150 мг. Більшості пацієнтів літнього віку, із супутніми захворюваннями щитоподібної залози (ЩЗ) та інших органів і систем (особливо серцево-судинної), а також особам із низькою масою тіла необхідно стартувати з низьких доз LT4, наприклад 25-50 мг. В огляді проаналізовано практичні аспекти терапії LT4 залежно від рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у пацієнтів із гіпотиреозом, особливо в разі необхідності застосування нижчих доз. Акцент зроблено на важливості точного і ретельного підбору початкової дози, подальшого титрування та врахування різних перешкод на шляху до побудови відповідної схеми лікування. ...
21-22 березня 2024 року на базі ДУ «Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» в режимі онлайн відбулася конференція «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (ХХІІІ Данилевські читання). Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасними досягненнями в ендокринології і новими тенденціями в лікуванні найпоширеніших ендокринних захворювань. Професор кафедри сімейної медицини з курсом дерматовенерології Сумського державного університету МОН України, кандидат медичних наук Оксана Костянтинівна Меліховець розповіла про нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу (АС) у хворих на цукровий діабет (ЦД). ...
Тиреоїдит Хашимото (ТХ), який ще називають хронічним аутоімунним, або лімфоцитарним, тиреоїдитом, є найчастішою причиною гіпотиреозу в регіонах із достатнім умістом йоду [1]. На цю патологію страждають приблизно 160 млн людей в усьому світі, причому жінки у 4-10 разів уразливіші за чоловіків [1, 2]. ТХ характеризується хронічним запаленням щитоподібної залози (ЩЗ), підвищенням рівнів антитіл до антигенів ЩЗ і типовою ультразвуковою картиною [1]. З моменту виникнення гіпотиреозу та пожиттєво пацієнтам рекомендована замісна терапія гормонами (ЗТГЩЗ) [3]. Метою цього дослідження було проведення оновленого систематичного огляду та метааналізу рандомізованих контрольованих досліджень ефективності добавок селену при ТХ, з акцентом на функції ЩЗ, рівнях антитіл проти ЩЗ, імунних маркерів та безпеці застосування. ...
Цукровий діабет (ЦД) – це група розладів метаболізму вуглеводів, коли глюкоза недостатньо використовується як джерело енергії та утворюється у надлишковому рівні через невідповідний глюконеогенез і глікогеноліз, що призводить до виникнення гіперглікемії [1]. Діагноз ЦД встановлюють у разі підвищення рівня глюкози в плазмі венозної крові або рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c). Діабет умовно поділяють на декілька клінічних груп, наприклад ЦД 1 чи 2 типу, гестаційний ЦД (ГЦД) та інші специфічні типи, які виникають від інших причин (наприклад, при генетичних розладах, розладах екзокринної функції підшлункової залози чи внаслідок впливу медикаментів) [2]. ...