Экзифин в комплексном лечении микозов стоп

27.03.2015

Лечение микозов стоп и в особенности онихомикозов — довольно сложная проблема. Существует четыре основных группы противогрибковых препаратов: полиены (нистатин, амфотерицин В); азолы (итраконазол, кетоконазол, бифоназол, клотримазол, миконазол, изоконазол); аллиламины (тербинафин, нафтифин); морфолины (аморолфин). Кроме того, используются и другие препараты, различные по химической структуре (гризеофульвин, циклопирокс, хлорнитрофенол, ундециленовая кислота).

На наш взгляд, в лечении микозов перспективны препараты группы аллиламинов, наиболее известным представителем этого класса антимикотиков является тербинафин. Он отвечает всем требованиям, которые предъявляют к противогрибковым препаратам: обладает кератинотропностью, обеспечивает высокий процент излечения при хорошей переносимости и минимальном количестве побочных реакций и осложнений.

Тербинафин имеет ряд преимуществ перед другими противогрибковыми препаратами благодаря своему механизму действия. В основе антимикотического действия основных препаратов лежит воздействие на цитоплазматические мембраны грибковых клеток за счет блокады синтеза их основного компонента — эргостерола. Тербинафин влияет на ранний этап синтеза эргостерола, подавляя скваленэпоксидазу клеточной мембраны гриба. Этим обеспечивается двойное действие на грибковые клетки — фунгистатическое и фунгицидное. Фунгистатическое действие связано с подавлением синтеза эргостерола, из-за чего нарушается структура цитоплазматической мембраны грибковой клетки, а сама клетка утрачивает способность расти и развиваться. Фунгицидное действие препарата обусловлено накоплением в клетке скваленов, которые, подобно своеобразной липидной губке, экстрагируют из клеточной мембраны липидные компоненты, тем самым ухудшая ее свойства. Накапливающиеся внутри клетки липидные гранулы, постепенно увеличиваясь в объеме, в конце концов, разрывают цитоплазматические мембраны, приводя к гибели грибковой клетки. Тербинафин хорошо адсорбируется из желудочно-кишечного тракта, в основном связываясь с белками (80%) и клетками крови (8%). Препарат достигает рогового слоя кожи, главным образом, путем экскреции сальными железами, в меньшей степени — пассивной диффузией. Больше всего тербинафин накапливается в жировой ткани, дерме, волосяных фолликулах, роговом слое кожи, ногтях и волосах. Терапевтическая концентрация препарата (1 мкг/мл) сохраняется в тканях даже спустя 44-55 дней после прекращения лечения. Отрицательного действия тербинафина на эндокринные органы и печень даже при его длительном применении не наблюдалось, так как препарат мало связывается с системой цитохром Р450, вслед-ствие чего практически не влияет на метаболизм медикаментозных средств.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...