Он был солдат отважный, он был прекрасный врач…
К 95-летию со дня рождения Александра Иосифовича Грицюка
В этой акварели о чудесном человеке, выдающемся ученом, мужественном воине, члене-корреспонденте АМН СССР Александре Грицюке я следую лишь по сведениям замечательного издания «Лікар, науковець, педагог» под редакцией одного из его учеников – члена-корреспондента НАМН Украины Василия Нетяженко.
Данная книга, составленная при поддержке Т. Мальчевской и В. Потаскаловой, была издана к 90-летию рыцаря клинической медицины. Она содержит ряд уникальных, первозданных сведений о ее герое, и сегодня, очевидно, принадлежит к раритетам.
Александр Грицак родился в Киеве в 1923 году. К роковому 1941-му с отличными результатами закончил среднюю школу. Но наступила тьма оккупации. Саша, оказавшийся в захваченном врагом Киеве, всеми способами пытался спастись от угона в Германию – от попытки прикрыться студенчеством в Полимедикуме, эрзаце мединститута, до работы в вагоноремонтных мастерских.
В 1943-м город был освобожден, и Александр Грицак вновь приобщился к медицинскому студенчеству. В 1944-м был мобилизован. Стал командиром взвода. Был четырежды ранен, участвовал в освобождении Варшавы и штурме Берлина, перенес огнестрельный остеомиелит. Но все же в 1951 году окончил Киевский медицинский институт (КМИ), приняв решение интенсивно продвигаться в кардиологии. Ученик Н. Д. Стражеско и А. А. Айзенберга, он в 1966 году защитил докторскую диссертацию «Основные факторы тромбообразования при ревматических поражениях сердечно-сосудистой системы». Суть и смысл этого глубокого исследования наглядно отражает объемный научный портрет подвижника как ревматолога, кардиолога, создателя учения о гемостазе. Не случайно А. Грицюк в течение ряда лет (с 1967-го по 1970-й и с 1974-го по 1979-й) являлся главным терапевтом МЗ УССР, а также, в определенное время, главным ревматологом в этой системе.
В 1973-1990 гг. заведовал кафедрой госпитальной хирургии КМИ, а в 1970-1974 гг. был директором НИИ клинической медицины им. Н. Д. Стражеско, плодотворно развивая этот олимп медицинской науки. Впервые описал негативные тенденции при возникновении инфаркта миокарда.
Непреходящее деяние лауреата Государственной премии УССР (1980 г.) А. Грицюка – активнейшее участие, вместе с Е. С. Паламарчук, в создании кардиологического корпуса в Александровской больнице. Фактически это памятник его начинаниям. Символично, что вестибюль здания украшает его портрет…
…Лично для меня воспоминания о нем звучали как-то особенно. Работая фтизиатром в тубдиспансере, я каждодневно встречался со старшей сестрой А. Грицюка Надеждой Иосифовной, и всякий раз мы говорили о ее любимом брате. Иногда эти беседы получали продолжение и в парке вблизи здания Министерства здравоохранения, когда у А. Грицюка завершался рабочий день.
Возвращаясь к работе В. Нетяженко, нельзя не коснуться и строк дочери Александра Иосифовича об известном отце. Профессор Грицюк был талантливой натурой: обожал музыку, мастерски фотографировал. Внешне и внутренне он был удивительно гармоничен…
Ушел из жизни рано: незаурядного кардиолога подвело сердце. Может быть, и потому, что себя он совершенно не щадил.
…Несется время. Небожители, и их все больше, смотрят на нас: кем стали, куда идем… Так и профессор А. Грицак – до срока угасшая, но немеркнущая звезда. Вспомним его с нежностью и признательностью.
Подготовил Юрий Виленский
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 21 (442), листопад 2018 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Йод є необхідним для життя ссавців компонентом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). В огляді йдеться про важливі наукові відкриття і досягнення в галузі харчування, пов’язані з профілактикою йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у США і в усьому світі, з акцентом на минуле століття (рис. 1). Огляд присвячено сторіччю заснування Американської тиреоїдної асоціації (ATA). ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...