Алкогольная болезнь печени
Руководство соответствует концепции доказательной медицины и базируется на результатах обзора мировой литературы в базе данных Medline, практических руководствах Американской коллегии терапевтов и Американской ассоциации по изучению болезней печени, мнениях экспертов. В руководстве использована адаптированная классификация рекомендаций Американской коллегии кардиологов и Американской ассоциации сердца: термин «класс» отражает соотношение «польза/риск» от выполнения рекомендаций, термин «уровень» – силу и достоверность (табл. 1).
Распространенность и естественное течение заболевания
Алкоголь является наиболее распространенной причиной токсического поражения печени во всем мире. К факторам, влияющим на формирование алкогольной болезни печени (АБП), относят дозу и длительность, тип и характер потребления алкоголя, пол, этническую принадлежность, наличие ассоциированных факторов риска (ожирения, перегрузки железом, вирусного гепатита), генетическую предрасположенность.
Существует географическая гетерогенность относительно употребления спиртных напитков в мировой популяции.
Приблизительно 2/3 взрослых американцев принимают алкогольсодержащие напитки, при этом у большинства из них нет клинических проявлений АБП. Лица, злоупотребляющие алкоголем, часто сталкиваются с негативными социальными и соматическими последствиями алкоголизма, такими как безработица, разрушение семьи, травмы в результате несчастных случаев, смерть. Точная распространенность АБП остается неизвестной, однако в 1994 г. диагноз алкоголизма или алкогольной зависимости был установлен 7,4% взрослых американцев; в соответствии с более поздними статистическими данными уже 4,65% американцев страдали от алкоголизма и 3,81% имели алкогольную зависимость. В 2003 г. на долю АБП приходилось 44% всех смертей, связанных с патологией печени.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....