Рефрактерная мигрень: от патогенеза к рациональной терапии
Мигрень – хроническое заболевание, которое может иметь несколько вариантов течения: ремиссию, когда частота и выраженность приступов регрессируют; персистирование, когда частота и выраженность приступов сохраняются; прогрессирование, когда приступы становятся более частыми.
Практикующим неврологам хорошо известно, что, несмотря на многообразие способов лечения и определенные достижения в ведении пациентов с головной болью (ГБ), существует определенная категория лиц с мигренью, у которых стандартная терапия оказывается неэффективной. Для характеристики состояния этой категории пациентов используется термин «рефрактерная мигрень». В Международной классификации головной боли (МКГБ-2, 2004) определение этого состояния отсутствует.
В МКБ-9 есть определение «не поддающаяся лечению головная боль» для различных вариантов мигрени (атипичной, посттравматической) и кластерной ГБ, однако отсутствуют критерии перехода в рефрактерную форму. Для изучения этих форм была создана специальная Секция по изучению рефрактерной головной боли (Refractory Headache Special Interest Section, RHSIS) Американского общества по изучению головной боли и были выделены критерии рефрактерной мигрени (табл.).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....