Фібриляція передсердь у хворого з серцевою недостатністю

27.03.2015

Фібриляція передсердь (ФП) і хронічна серцева недостатність (ХСН) – стани, поширеність яких у економічно розвинених країнах постійно зростає і які нерідко співіснують. Частота поєднання ФП і ХСН у загальній популяції становить більш ніж 1% і стрімко зростає з віком [28].

У пацієнтів з м’якою і помірною ХСН (ІІ-ІІІ функціональні класи NYHA) ФП реєструють у 10-15% випадків, тоді як за тяжкої ХСН (IV функціональний клас NYHA) – у кожного другого пацієнта [21]. Разом з тим тривалий епізод ФП може стати причиною формування і прогресування структурного захворювання серця та клінічних проявів ХСН. Відтак дискусія про те, що є причиною, а що наслідком, ХСН чи ФП, залишається однією з вічних тем наукового пошуку [5].

На відміну від відомого риторичного питання про первинність курки чи яйця, правильна оцінка взаємовідносин між ХСН і ФП може мати вирішальне значення для вибору оптимальної стратегії й тактики ведення хворих. Зокрема, виникнення ФП на фоні ХСН суттєво впливає на точку зору лікаря щодо доцільності відновлення синусового ритму серця, а також потенційні можливості медикаментозної терапії. Матеріали діючих узгоджених рекомендацій і наявний клінічний досвід дозволяють визначити особливості ведення цієї категорії хворих.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

01.05.2024 Ревматологія Біль у суглобах у практиці сімейного лікаря: ведення пацієнтів з остеоартритом

У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – ​найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...

29.04.2024 Неврологія Ефективність і безпека разагіліну та праміпексолу в лікуванні хвороби Паркінсона на ранніх стадіях

Хвороба Паркінсона (ХП) – ​хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...

26.04.2024 Психіатрія Лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії: персоніфіковані підходи

Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – ​хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....