На прийомі у юриста
Яка тривалість щорічної відпустки та робочого тижня медичних реєстраторів?
Л.П. Журавська, м. Київ
Щорічна відпустка медичним реєстраторам надається тривалістю 24 календарних дні (ст. 6 Закону України «Про відпустки»).
Посада медичного реєстратора не передбачена розділом XVII «Охорона здоров’я та соціальна допомога» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих умовах (природних географічних, геологічних, підвищеного ризику для здоров’я), що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р.
№ 1290 (додаток 2 у редакції постанови КМУ від 13 травня 2003 р. № 679).
Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78 «Охорона здоров’я») посада медичного реєстратора належить до технічних службовців.
Отже, зазначені працівники права на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці не мають.
До 1 вересня 2005 р. медичні реєстратори були прирівняні до середнього медичного персоналу лише за умовами оплати праці.
Згідно з пунктом 1.1 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2006 р. № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» тривалість робочого тижня медичних реєстраторів становить 38,5 години на тиждень.
З 2000 р., отримавши ступінь кандидата медичних наук із терапії, обіймаю посаду завідувача терапевтичного відділення, до цього 14 років працювала терапевтом. Чи маю я право на пенсію наукового працівника?
Н.М. Чернікова, м. Луганськ
Згідно зі статтею 22-1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» до наукових працівників належать особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.
До стажу наукової роботи зараховується час роботи осіб, які мають науковий ступінь, за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, із дня зайняття посади за цією спеціальністю.
Пенсія науковому працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: жінкам – за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі наукової роботи – не менше 15 років.
Отже, при настанні пенсійного віку ви маєте право на оформлення пенсії наукового працівника.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Наприкінці лютого 2024 року в Києві відбулося чергове засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога». Захід був розрахований на фахівців, які займаються діагностикою та лікуванням хворих з ендокринною патологією. Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасною актуальною інформацією та новими напрямами в ендокринології та медицині загалом. У рамках заходу керівник відділу клінічної діабетології НДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Любов Костянтинівна Соколова, завідувачка відділу гіпертонічної хвороби ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, доктор медичних наук Лариса Анатоліївна Міщенко, професор кафедри внутрішньої медицини № 1 Національного медичноно університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук Володимир Володимирович Чернявський та лікар-ендокринолог, дієтолог, асистент кафедри ендокринології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) Анастасія Максимівна Соколова розглянули питання нутрицевтичної підтримки в ендокринології та в разі супутніх патологій. ...
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...