Вітчизняна медицина очима провідних спеціалістів: аналізуємо підсумки 2016 року

05.02.2017

Для системи охорони здоров’я України останні кілька років видалися особливо непростими. Труднощі в розробці концепції глобального реформування системи, зміна керівництва, складне соціально-економічне становище – усі ці фактори, безумовно, не могли не позначитися на вітчизняній медичній галузі.

Світова наука не стоїть на місті, розробляються нові лікарські препарати, з успіхом застосовуються інноваційні методи терапії, постійно вдосконалюються лікувально-діагностичні рекомендації та протоколи. Процеси євроінтеграції дали змогу активно долучитися до глобальних тенденцій в охороні здоров’я, тож наразі принципи доказової медицини вже стали частиною повсякденного життя наших спеціалістів. Настільки неоднозначні процеси провідні фахівці охорони здоров’я України трактують також по-різному. Новорічний період став для нас чудовою нагодою зібрати думки про підсумки минулого року і зробити прогнози на 2017-й.

Напередодні різдвяних свят ми запитали вітчизняних провідних науковців і лікарів, членів редакційної колегії медичної газети «Здоров’я України» про те, якими подіями у світовій та українській медицині ознаменувався для них та їхньої професійної галузі 2016 рік.

16_1Президент Національної академії медичних наук (НАМН) України, академік НАМН України, завідувач кафедри нейрохірургії Національного медичного університету (НМУ) ім. О. О. Бого­мольця, заслужений діяч науки і техніки, док­­тор медичних наук, професор Віталій Іванович Цимбалюк:
– На жаль, не можу назвати минулий рік простим. Це був період відчайдушної боротьби, інколи в буквальному сенсі за виживання. Однак, незважаючи на складнощі, НАМН України відпрацювала рік у штатному режимі, нам є про що розповісти і чим пишатися. Нами було організовано 149 науково-практичних конференцій, 7 з’їздів, 8 симпозіумів, 10 конгресів. У складі НАМН минулого року працювали 36 наукових установ, які, крім виконання досліджень, надавали висококваліфіковану консультативну амбулаторну і стаціонарну медичну допомогу населенню, а також проводили організаційно-методичну роботу. Серед наукових установ НАМН 28 мають клініки з ліжковим фондом 7297 ліжок, у тому числі 1055 – для дітей, з них 65 – для новонароджених. У поліклінічних відділеннях наукових установ НАМН за 10 звітних місяців 2016 р. було проконсультовано 531 835 осіб. Кількість відвідувань у поліклініках установ НАМН дорівнювала 1 845 885. Варто зазначити, що до поліклінічних відділень звертались пацієнти абсолютно з усіх областей країни. У стаціонарних відділеннях було проліковано 148  912 хворих, з них 22 114 дітей, 6827 постраждалих від аварії на ЧАЕС, 2052 учасники антитерористичної операції (АТО) на сході України. Загалом з квітня 2014 р. в установах НАМН було проліковано понад 6 тис. учасників АТО.

Санітарною авіацією було госпіталізовано 344 пацієнти. До клінік наукових установ НАМН також зверталися хворі з усіх регіонів України. Як бачимо, попри складну загальнодержавну ситуацію показники роботи НАМН у цілому залишаються на дуже гідному рівні, що, безумовно, є результатом сумлінної праці та відданості наших співробітників, учених, лікарів. У новому, 2017-му, році я хотів би побажати всім фахівцям охорони здоров’я України творчих успіхів, натхнення та гідних умов праці.

16_2Член-кореспондент НАМН України, завідувач кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П. Л. Шупика, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України зі спеціальності «Гастроентерологія», доктор медичних наук, професор Наталія В’ячеславівна Харченко:

– Минулий рік у гастроентерологічній науці та практиці був відзначений декількома по-справжньому видатними подіями. Так, у червні 2016 р. були опубліковані Римські критерії ІV, на появу яких світова гастроентерологічна спільнота чекала 10 років. Критерії вперше були озвучені на засіданні Американської гастроентерологічної асоціації та стали прогресивним кроком до покращення якості діагностики і лікування функціональних хвороб гастроентерологічного тракту. Окрім того, восени 2016 р. було оприлюднено нові рекомендації Маастрихт V з лікування пацієнтів із хелікобактер-асоційованими захворюваннями, гастродуоденальною патологією. Обидва ці документи є вкрай важливими і практично значущими, адже вони визначають порядок дій не тільки гастроентеролога, а й усіх лікарів-інтерністів, які у своїй практичній діяльності стикаються з пацієнтами з патологією шлунково-кишкового тракту. Вітчизняна гастроентерологія також демонструє невпинний поступ: минулого року мала місце традиційна подія – Національна школа гастроентерологів та гепатологів із включенням Європейського курсу післядипломної освіти, який був проведений Комітетом з освіти Європейської асоціації гастроентерологів, нутриціологів та ендоскопістів.

Включення цього курсу до програми Національної школи означає, що наші лікарі отримують освіту, якість якої не поступається закордонній. Ми також пишаємося тим, що Школа дає змогу зробити знання абсолютно доступними, адже заняття проводяться безкоштовно. Звичайно, у 2016 р. відбувся традиційний гастротиждень, лікарів приймало місто Харків. Повним ходом іде робота з підготовки настанов та клінічних протоколів. Так, вийшла клінічна настанова з ведення та лікування хворих із запальними хворобами кишечнику. Мультидисциплінарною групою повністю підготовлений та поданий на підпис до МОЗ України протокол з лікування цирозу печінки. Минулого року також були переглянуті погоджувальні документи, що потребували оновлення, зокрема протокол з лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Нами було проведено 5 виїздів у регіони з метою оцінити ступінь впровадження рекомендаційних документів на місцях, наявності локальних протоколів, їхньої відповідності загальнодержавним стандартам. Таким чином, 2016-й був цікавим, насиченим подіями роком. Сьогодні ми маємо багато думок, планів та ідей, що дає нам змогу впевнено і досить оптимістично дивитись у майбутнє. Саме цього мені б хотілося побажати всім лікарям України незалежно від їх спеціальності.

16_3Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Ендокринологія», завідувач кафедри діабетології НМАПО ім. П. Л. Шупика, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Борис Микитович Маньковський:

– 2016-й для вітчизняної ендокринології, зокрема для діабетології, був непростим роком. Перш за все він запам’ятався вкрай тяжкою боротьбою за систему реімбурсації вартості інсуліну. Нова європейська система відшкодування вартості інсуліну – життєво важливого препарату для хворих на цукровий діабет – є сьогодні необхідним кроком, який, однак, зустрів цілу низку перешкод на своєму шляху. На жаль, у минулому році ми так і не змогли реалізувати цю систему в практичній площині, але маємо надію, що в перші місяці 2017-го система реімбурсації вартості інсуліну таки запрацює. Слід зазначити, що нова система, ретельно та прискіпливо розроблена вітчизняними фахівцями, передбачає не тільки і не стільки налагодження нового механізму відшкодування вартості інсулінів, а відображає сучасний підхід до таких утилітарних, але принципових питань, як-от вид, кількість, кратність прийому препарату тощо. Загалом уся нова система направлена на підвищення рівня контролю цукрового діабету та зниження ризиків і профілактику ускладнень захворювання. Щодо позитивних моментів, то хочу відмітити, що світова наука і практика діабетології рухаються вперед. Цікаво спостерігати за перебігом клінічних випробувань нових цукрознижувальних препаратів, дія яких спрямована не лише на зменшення рівня глюкози крові, а й на профілактику різноманітних ускладнень, зокрема судинних. Досить оптимістичними є свіжі дані зарубіжних досліджень, у ході яких демонструється, що тривалість життя хворих на цукровий діабет 1 типу за умови адекватного сучасного лікування не поступається відповідному показнику в загальній популяції, тобто сьогодні людина з діабетом не має підстав вважати себе приреченою чи неповноцінною. Цього року, на мій погляд, слід очікувати новин за результатами досліджень з випробування так званої штучної підшлункової залози. Сьогодні є всі підстави вважати, що найближчим часом така сучасна система, здатна самостійно керувати рівнем глюкози крові, введенням та дозуванням інсуліну, буде впроваджена в клінічну практику. Тому із зацікавленістю, надією та очікуваннями змін на краще йдемо в новий, 2017-й, рік.

17_1Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Ревматологія», завідувач кафедри внутрішніх хвороб стоматологічного факультету НМУ ім. О. О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олег Борисович Яременко:

– Українська ревматологія у 2016 р. розвивалась плавно, але, безумовно, за позитивним вектором. Так, відбулися всі заплановані науково-практичні конференції із залученням провідних ревматологів, в тому числі зарубіжних. Ведеться активна робота з розробки уніфікованих клінічних протоколів за спеціальністю «Ревматологія», що є вимогою часу та результатом перебудови системи охорони здоров’я України. За минулі роки був підготовлений лише один клінічний протокол нового зразка (менеджмент ревматоїдного артриту), а у 2016 р. нам вдалося створити й узгодити з усіма членами робочої групи 3 настанови (ведення пацієнтів з остеоартрозом, анкілозуючим спондилоартритом, подагрою) та фіналізувати роботу ще над одним протоколом (спільна робота з дерматологами, що відображає місце ревматолога в лікуванні псоріатичного артриту). Хочеться вірити, що нові протоколи найближчим часом будуть узгоджені в МОЗ України та стануть базою для роботи всіх практикуючих ревматологів і суміжних спеціалістів країни. Важливим досягненням вітчизняної ревматології можна вважати суттєве покращення показників виявлення такого захворювання, як анкілозуючий спондилоартрит. За останні 4 роки нам вдалося збільшити цей показник майже удвічі. Такі успіхи пов’язані з активною просвітницькою діяльністю провідних та головних позаштатних ревматологів у регіонах України, що дозволяє сьогодні виявляти захворювання на ранній, дорентгенологічній стадії.

Значення цього аспекту важко переоцінити, адже успіх лікування анкілозуючого спондилоартриту залежить від раннього його початку. У 2016 р. вітчизняна ревматологія активно налагоджувала зв’язки із суміжними спеціальностями, адже в усьому світі доведена роль позасуглобових проявів ревматологічних хвороб (увеїти, запальні захворювання кишечнику, дерматози тощо) в ранній діагностиці низки патологічних станів. Так, сьогодні ми активно співпрацюємо з офтальмологами, гастроентерологами, неврологами, дерматологами, проводимо міждисциплінарні конференції, круглі столи, майстер-класи. Зокрема, навесні нами був розроблений та опублікований алгоритм ведення пацієнтів з неінфекційними увеїтами – найбільш частим позасуглобовим проявом спондилоартритів. Ще одним позитивним моментом минулого року стало узгодження роботи дитячих та дорослих ревматологів щодо ведення пацієнтів з ювенільним ревматоїдним артритом, які перетнули межу 18-річного віку. Підсумком такої сумісної роботи фахівців стала не тільки послідовність та наступність розпочатого в дитинстві лікування, а й узгодження низки питань щодо фінансування лікування високовартісними імунобіологічними препаратами осіб, які переходять у категорію дорослих пацієнтів. Щодо планів на 2017 рік, то, по-перше, ми маємо намір оновити чинні рекомендації з ведення ревматоїдного артриту. По-друге, у 2017 р. відбудеться черговий конгрес ревматологів, що проходить раз на 4 роки. Саме на цьому заходи ми плануємо підбити підсумки й узагальнити дані щодо всіх чинних сучасних європейських та українських настанов і рекомендацій. Бажаю у новому році всім медичним працівникам плідної праці, задоволення від результатів і цікавих моментів у житті.

17_2Керівник відділу серцевої недостатності ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска НАМН України», модератор робочої групи з серцевої недостатності Асоціації кардіологів України, доктор медичних наук, професор Леонід Георгієвич Воронков:

– Для вітчизняної та світової кардіології 2016 рік був досить примітним, адже саме цього року було опубліковано цілих 3 клінічних протоколи, визначальних для всіх лікарів, які надають медичну допомогу пацієнтам з патологією серцево-судинної системи. Ці рекомендаційні документи присвячені кардіоваскулярній профілактиці, а також таким поширеним захворюванням, як гостра та хронічна серцева недостатність і фібриляція передсердь. Дані, що містяться в цих рекомендаціях, уже активно імплементуються в українську практику, найближчим часом вони також стануть ґрунтом для створення вітчизняних адаптованих клінічних настанов чи корекції чинних документів. Так, оновлені вітчизняні рекомендації з лікування серцевої недостатності вже надійшли на затвердження до МОЗ України, отже, найближчим часом варто чекати на їх публікацію. Таким чином, найбільшим досягненням в минулому році можна вважати впевнений рух кардіологічної науки за вектором доказової медицини. Дуже приємно, що українські спеціалісти сьогодні мають змогу спиратися на зважені, перевірені світом дані, а вітчизняна система охорони здоров’я дедалі більше послуговується принципами доказової медицини. Вважаю, що попри складні загальні умови не варто втрачати оптимізму, адже ми живемо в такий час, коли кожний рік дарує справжнім професіоналам та шанувальникам медицини можливість бачити розвиток, рух і перспективу. У 2017 р. хочу побажати всім українським працівникам охорони здоров’я витримки, упевненості та цікавої роботи.

17_3Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Оториноларингологія», завідувач кафедри оториноларингології та офтальмології з курсом хірургії голови та шиї Івано-Франківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Василь Іванович Попович:

– Для вітчизняної оториноларингології минулий рік був важливим та в багатьох аспектах етапним. По-перше, Україна досить упевнено входить у поле дії доказової медицини, і оториноларингологія не тільки не відстає від загального процесу інтеграції, а й є свого роду піонером у деяких речах. Так, на початку 2016 р. був опублікований та представлений медичній спільноті перший клінічний протокол, цілком створений на засадах доказової медицини. Він окреслює всі моменти менеджменту пацієнтів з гострим риносинуситом та призначений не тільки для отоларингологів, а й для сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів. Варто зазначити, що наразі готуються до публікації ще декілька аналогічних протоколів, присвячених веденню та лікуванню пацієнтів з найбільш розповсюдженою патологією ЛОР-органів. Хочу ще раз підкреслити, що ми працюємо суто в полі доказової медицини, що має забезпечити належний рівень діагностики та лікування українських пацієнтів згідно зі світовими стандартами. Також вагомим приводом для гордості є започаткування нового освітнього формату, а саме Школи доказової медицини, присвяченої впровадженню доказової медицини у вітчизняну клінічну оториноларингологічну практику. Слід відмітити, що саме у 2016 р. група отоларингологів була удостоєна Державної премії України, що можна вважати визнанням високого значення галузі на національному рівні. Більш локальною, але дуже перспективною подією минулого року є започаткування дистанційної післядипломної освіти отоларингологів, уперше такий формат навчання впроваджено на базі кафедри оториноларингології та офтальмології з курсом хірургії голови та шиї Івано-Франківського національного медичного університету. Хочу наголосити, що до освітнього процесу ми активно залучаємо не лише провідних українських спеціалістів, а й фахівців з Казахстану та Білорусі. Зважаючи на активний розвиток оториноларингологічної науки в 2016-му, не маю жодних сумнівів у тому, що 2017 рік стане не менш інтенсивним, цікавим та щедрим на важливі події. Хочу привітати всю медичну спільноту нашої країни із Новорічними та Різдвяними святами, побажати наснаги, оптимізму та справжнього задоволення від роботи.

 

Підготувала Олександра Мєркулова

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1 (398), січень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

22.11.2020 Терапія та сімейна медицина Прихована депресія у пацієнтів соматичного профілю

Пацієнти із прихованою депресією мають численні скарги соматичного характеру, такі як біль різної локалізації (головний, серцевий, м’язовий), безсоння, розлади травлення, астенія. При цьому вони не визнають наявності проблем в емоційній сфері. Вчасні виявлення та терапія прихованих депресивних станів є необхідною умовою успішного лікування таких хворих. Як розгледіти депресію за соматичними симптомами та що робити далі розповів учасникам науково-практичної конференції «Мультидисциплінарний підхід до кардіо-неврологічних проблем» (28 травня 2020 року) завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, д. мед. н., професор Олег Созонтович Чабан....

18.11.2020 Інфекційні захворювання Терапія та сімейна медицина COVID-19. Симптоми коронавірусної хвороби. Пам'ятка

...

15.11.2020 Терапія та сімейна медицина Ілля Мечников – Людина Світу

Починаючи із середини ХХ ст. і донині у світовому науковому співтоваристві дедалі помітнішим стає зростання зацікавленості життєписом визначних особистостей, що в сучасній літературі визначається як «біографічний бум», або «біографічний поворот». Дотримуючись тенденцій, ми поставили собі за мету розповісти про Іллю Ілліча Мечникова (1845-1916 рр.) – лауреата Нобелівської премії 1908 р., видатного мікробіолога, ембріолога, засновника порівняльної патології запалення та наукової геронтології....

14.11.2020 Терапія та сімейна медицина Метеочутливість – це не міф, або Як подолати залежність від змін атмосферних умов

Метеочутливість, або метеопатія (від грецького meteora – «небесні явища» та pathos – «біль», «страждання») – це феномен погіршення стану здоров’я у відповідь на зміни кліматичних (погодних) умов (температури й вологості повітря, атмосферного тиску, швидкості вітру, опадів, геомагнітної активності, електричного поля атмосфери тощо) [1]. Метеочутливість мають близько 30% людства, а в деяких групах підвищеного ризику (наприклад, люди старшого віку, вагітні та жінки в менопаузі, пацієнти з хронічними захворюваннями) ця частка може сягати 50-85% [2]....