Нутриціологічна та дієтологічна практика у період воєнного стану

У рамках семінару з міжнародною участю «Дні нутриціолога та дієтолога» в Одесі провідні українські та зарубіжні гастроентерологи й нутриціологи поділилися власним досвідом і останніми досягненнями в галузі лікування розладів шлунково-кишкового тракту. Програма заходу була насиченою та включала доповіді, панельні дискусії, семінари і майстер-класи.

Зі вступним словом до учасників семінару звернувся завідувач кафедри педіатрії № 1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Сергій Леонідович Няньковський, який зазначив, що на сьогоднішній день все більше уваги приділяється дієтології та нутриціології, адже правильний харчовий раціон корисно впливає на загальне здоров’я населення і подовжує тривалість життя. Також професор анонсував велику кількість цікавих доповідей з різних галузей медицини і запросив усіх долучатися до обговорення важливих питань.

До слів привітання також долучився президент Асоціації дієтологів України, доцент, кандидат медичних наук Олег Віталійович Швець, який зазначив, що за останній рік, навіть попри війну, була проведена масштабна робота задля розвитку дієтології та нутриціології в Україні. Українським фахівцям було надано безкоштовний доступ до всесвітньовідомих джерел та найкращих онлайн-ресурсів доказової медицини. Асоціація дієтологів впритул наблизилася до членства в Європейській асоціації дієтологів. Однак бажання більшого спонукає до тривалої роботи.

Член Європейського товариства дитячих гастроентерологів, гепатологів і нутриціологів (ESPGHAN), професор Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук Олена Сергіївна Няньковська зазначила, що безкоштовні глобальні медичні заходи в Україні та за кордоном для українських фахівців протягом 2023 року будуть продовжені.

Першим свою доповідь про «Нутритивні інтервенції для сповільнення біологічного годинника» представив Олег Віталійович Швець: 

– Сьогоднішній інтерес до продовження тривалості життя набуває значного додаткового сенсу, адже люди не просто хочуть жити довше, а й зберегти активність і виглядати молодо. Ще Елеонора Рузвельт зазначала, що «красиві молоді люди є природним випадковим даром, тоді як красиві люди у похилому віці – це скоріше витвори мистецтва».

Сучасна історія досліджень впливу харчування на процес старіння починається у ХХ столітті, коли вченим вдалося встановити вплив обмеження вживання їжі у гризунів на тривалість їхнього життя. Було виявлено, що зменшення калорійності їжі зумовлює збільшення тривалості життя. Роботи Weindruch, Masoro, Walford у 70-90-х роках попереднього століття підтверджували парадигму обмеження споживання калорій як антиейджингову інтервенцію. У подальших дослідженнях ці гіпотези не лише підтвердилися, а й встановлено зменшення кількості захворювань та вікових втрат функцій у гризунів при обмеженні калоражу [1].

Термін «антиейджинг» дуже часто використовують у маркетингу косметичних процедур та дієтичних добавок із сумнівною ефективністю, які претендують на уповільнення або спроможність регресу процесів старіння. Подібні вислови часто мінімізують публічну довіру до реальних наукових досліджень. Тому під «антиейджингом» варто розуміти уповільнення або регрес проявів, що визначені ключовими складовими процесу старіння [2].

Механізми ефективності противікових нутритивних інтервенцій є досить складними. Ключовими молекулярними компонентами нутритивно-сенсорної мережі є механістична мішень рапаміцинкінази (mTOR), інсуліновий фактор росту 1 (ІФР1), аденозин-5-монофосфат-активована протеїнкіназа (АМРК), активуючий перетворювальний протеїн (АКП), сіртулін, сестрін, рапаміцин та ін. Багато доказових факторів свідчать на користь того, що блокування mTOR є спільним механізмом нутритивних інтервенцій, які сповільнюють старіння. У гризунів цей компонент зумовлює омолоджувальний ефект на широкий спектр тканин мозку, нирок, серця тощо.

 Основними нутритивними «омолоджувальними» інтервенціями є:

• дієта з обмеженням калорійності;
• кетогенна дієта;
• інтервальне голодування з обмеженням часу вживання їжі;
• обмеження вживання білків.

У продовженні своєї доповіді пан Швець навів приклад дієти жителів острова Окінава. Населення острова традиційно споживає на 20% менше калорій, ніж решта жителів Японії. Їхня дієта містить мало білку та багато вуглеводів. Очікувана тривалість життя жителів острова найбільша серед усього населення країни, а кількість жителів старше 99 років є найбільшою в усьому світі. Тому в окінавців низький рівень захворюваності на серцево-судинні хвороби, діабет, рак та інші патології, пов’язані з віком [3].

У серії досліджень CALERIE (ComprehensiveAssessmentofLong-TermEffectsofReducingIntakeofEnergy) із включенням дорослих з нормальною/надмірною масою тіла досліджувалося зменшення калорійності їх дієти на чверть. Встановлено, що у таких осіб відмічалося поліпшення показників, таких як індекс маси тіла, толерантність до глюкози та чутливість до інсуліну, а також знижувався кардіометаболічний ризик [4].

Публікація визначення калорійності була представлена в журналі Natureaging. 145 учасників дослідження, випадково відібраних для дотримання плану харчування з обмеженням споживання калорій, мали ознаки уповільнення процесів старіння на 2-3% протягом 2 років порівняно із 75 людьми, котрі продовжували харчуватися звичайно. Окрім цього, уповільнення процесу старіння було пов’язане зі зниженням ризику смертності на 10-15% протягом наступних 10-15 років, що є серйозним результатом [5].

До біомаркерів процесу старіння відносяться:

• годинник ДНК (DNAmclock) – перша версія була заснована на дослідженні генома при різному хронологічному віці, друга – особливості генома співсталялися з ризиком захворюваності та смертності;
• годинник фенотипу та вік – співставлення дев’яти біомаркерів, віку та ризику смертності (NHANES);
• годинник GrimAge заснований на аналізі восьми протеїнових маркерів, кількості пачок цигарок, віку, статі та смертності з Framingham Hearts Study Offspring;
• годинник Dunedin PACE базується на даних дослідження Dunedin з аналізом 19 біохімічних маркерів та функціональних тестів у різних вікових групах [5].

У журналі Molecular Psychiatry за 2022 була надрукована стаття про вплив споживання алкоголю на довжину теломер (біомаркер старіння). Отримані дані свідчать про те, що вживання алкоголю (дозозалежне) вкорочує довжину теломер і негативно впливає на ризик захворювань, пов’язаних з віком. Результати дослідження були послідовними та незалежними від супутнього куріння [6].

Наприкінці своє доповіді професор висвітлив поширені оманливі уявлення про так звані омолоджувальні дієти. Існує думка, що обмеження калорій завжди працює, а певні метааналізи підтверджують позитивний вплив малокалорійних дієт на тривалість життя. Проте опублікована низка досліджень, що спростовують ці дані. Ефективність обмеження калорій значно залежить від статі, генетичних особливостей та низки інших факторів.

Ще одним поширеним твердженням є те, що обмеження калорій продовжує життя лише завдяки запобіганню виникненню раку. Дійсно, у багатьох дослідженнях висвітлено потужну протипухлинну дію обмеження калорій у лабораторних тварин. Однак гіпокалорійна дієта достовірно затримує вікове погіршення імунітету та функціонального стану внутрішніх органів (мозку, серця, нирок). Обмеження калорій також подовжує тривалість життя у видів живих організмів, які не хворіють на рак, наприклад дріжджів, нематод тощо.

Існує теорія, що окремі макронутрієнти сприяють або перешкоджають довголіттю. Композиція дієти, загальна калорійність, інтервальне голодування можуть сприяти довголіттю та продовженню здорового життя, що було підтверджено в експериментах на лабораторних тваринах. Проте механізми, що лежать в основі цих ефектів, залишаються погано вивченими.

Останнє упередження полягає в тому, що антиейджингові нутритивні інтервенції ефективні у людей. Однак, незважаючи на тривалу популяризацію, дієти все ще залишаються недостатньо вивченими і бракує доказів того, що можна транслювати на людях ефективність інтервенцій у лабораторних тварин. Тому все ще має бути встановлена доказова ефективність та безпечність рестриктивних дієт для уповільнення старіння людей без ожиріння.

Лектор підсумував, що нутритивні інтервенції мають потенціал для подовження тривалості життя і збереження високої функціональної спроможності. Обмеження калорій, ймовірно, є найбільш ефективною модифікацією дієти. Вживання алкоголю значно пришвидшує старіння, вкорочуючи довжину теломер, та збільшує ризик хвороб, асоційованих із віком. А обмеження надходження калорій та споживання макронутрієнтів може викликати мальнутрицію з негативними наслідками для здоров’я. 

З доповіддю «Харчовий раціон жінки 40+: на що звернути увагу?» виcтупила засновниця Академії довголіття Dr. Skytalinska, віцепрезидент Асоціації дієтологів України, лікар-дієтолог Оксана Скиталінська:

– Імунні системи чоловіків та жінок влаштовані по-різному. Чоловіки частіше страждають на серцево-судинні захворювання, хвороби печінки, хворобу Паркінсона, а жінки – на аутоімунні хвороби. В Європі чоловіки живуть в середньому на 5,5 року менше за жінок, а середня світова тривалість життя жінок на 7 років більша за чоловіків. Це пов’язано з певними відмінностями – різним набором хромосом, мітохондрій, гормонів (статеві, IGF-1, кортикостероїди), мікробіом, циркадний ритм та репродуктивний статус [7, 8]. 

Естрогени класично вважалися репродуктивними гормонами, але їх роль набагато ширша – вони впливають на метаболізм та виживання. Естрогени містяться в печінці, серці, м’язах, кишечнику, кровотворних клітинах тощо. Захисна роль жіночих гормонів полягає в збільшенні м’язової маси, зменшенні жиру в черевній порожнині, зниженні артеріального тиску, підтриманні кишкового мікробіому, імунної системи, щільності кісток, покращенні настрою та сну.

Жінки у період постменопаузи через вікові зміни рівня естрогенів вразливі до багатьох хвороб, пов’язаних зі старінням: центрального ожиріння, діабету, метаболічного синдрому, остеопорозу, раку молочної залози, хвороби Альцгеймера тощо. Як відзначив Клаудіо Франческі, «жирова тканина – головне джерело запалення». Вісцеральний жир, дефектні мітохондрії, відмерлі клітини призводять до неконтрольованого запалення та інсулінорезистентності. Звідси і виникають схильність до інфекцій, імунопатології, метаболічні порушення та онкозахворювання.

У період пременопаузи (до 40 років) рівень естрогену в організмі жінки збільшений, що проявляється високим енергетичним метаболізмом головного мозку та збалансованим окисно-відновним гомеостазом. У перименопаузальному періоді рівень гормонів залишається високим, проте знижується синтез АТФ, гіпометаболізм глюкози та антиоксидантна активність. І це початок репродуктивного старіння – критичне вікно можливостей. А період постменопаузи характеризується зниженням рівня естрогенів, внаслідок чого пригнічується метаболізм головного мозку і порушується окисно-відновний гомеостаз.

Фактори ризику виникнення хвороб, пов’язаних зі старінням жіночого організму, поділяють на дві групи. До немодифікуючих відносять вік, стать, менопаузу та спадковість. Відомо, що наявність ішемічної хвороби серця у батьків збільшує ризик виникнення цієї патології у нащадків жіночої статі на 70%. Серед факторів, на які можна вплинути:

• режим харчування та голодування;
• вибір дієти;
• куріння та вживання алкоголю;
• рівень фізичної активності, час та кількість сну;
• вживання гормонів;
• стрес;
• фактори впливу на добовий режим [9].

Основні завдання харчування полягають у зниженні запалення, оксидативного стресу і підвищенні чутливості до інсуліну, стресостійкості та імунної відповіді. Досягти цього можна, дотримуючись режиму харчування, споживаючи продукти з низьким глікемічним індексом, рівнем глюкози, фруктози та оксистеролів. Варто надавати перевагу антимутагенній дієті, контролювати рівень амінокислот та періодично скорочувати калорійність продуктів.

Щоб визначити реакцію організму на певні продукти, протягом кількох днів слід дотримуватися простих кроків:

• виміряти рівень глюкози до їжі в спокої;
• повторити обстеження через 50-60 хвилин після їжі;
• намагатися, щоб рівень глюкози після їжі не був вищим за 6,8 ммоль/л.

Адже стрибок рівня цукру в крові викликає ендотеліальну дисфункцію, яка провокує розвиток атеросклерозу та збільшує ризик смертності.

Групою дослідників оцінювалася когорта людей віком від 45 років, котрі мали предіабет із переходом на цукровий діабет ІІ типу. Було встановлено, що дієта та фізичні вправи – найефективніші засоби лікування цього стану і мають перевагу перед прийом метформіну [10]. Однак при прогресуванні захворювання розпочинати прийом ліків необхідно.

Колаген і еластин є довго живучими білками, що розташовані в шкірі та кровоносних судинах. Вони формуються у ранньому віці та повільно оновлюються, модифікуються біохімічними процесами, зумовленими нашим метаболізмом. Ключовим пошкоджувальним фактором є глікація, при якій цукор пошкоджує ℰ-аміногрупу залишків амінокислоти лізину в білках. При активації поширених рецепторів кінцевих продуктів глікації (AGE) на макрофагах, клітинах ендотелію та гладком’язових клітинах судин може виникати хронічне судинне запалення – атеросклероз [11].

Понад 10% маси тіла здорової людини складають мітохондрії; особливо їх багато в мозку, печінці та м’язах. Для покращення мітогенезу існують біологічно активні молекули їжі, такі як ресвератрол, куркумін, астаксантин, олеуропеїн, спермідин та кверцетин. Також важливим є вітамін К, який у дозі 626 мкг/добу знижує рівень смертності людей із високим ризиком серцево-судинних захворювань на 50% [12]. Для захисту головного мозку та нервових клітин корисним є фізетин, гліцин, N-ацетилглюкозамін, куркумін та ін. Знижують ризик виникнення хвороби Альцгеймера кофеїн, фітинова кислота, холін, докозагексаєнова кислота, вітаміни D, В₁, В₉, проте залізо, мідь, трансжирні кислоти значно провокують виникнення хвороби.

Варто також дотримуватися харчування згідно з циркадними ритмами. Вживати їжу слід приблизно в один і той самий час, обмежувати перекуси, перерва між вечерею та сніданком має бути не менше 13 годин, а сніданок повинен бути об’ємним.Їжа повинна бути збалансованою та різноманітною. Раціон харчування має містити клітковину, інулін, квашення. На зменшення запалення впливають омега-3-жирні кислоти, ягоди, какао, оливкова олія, зелень, горіхи. Цибуля, часник, перець, капуста, гранат, шпинат мінімізують ризик виникнення онкологічних патологій. Також варто обмежити споживання метіоніну та відмовитися від десертів, прохолодних напоїв і рафінованих страв.

Корисні властивості правильного харчування мінімізуються при тривалому стресі, нераціональному сні та відсутності фізичних вправ. А при дотриманні усіх умов здорового способу життя та правильного харчування додається 5 років життя.

Лікар-гастроентеролог, дієтолог Діана Олександрівна Птушкіна представила свою доповідь «1000 та 1 запитання дієтологу про рак», в якій розповіла про поживні речовини та дієтичні фактори, найбільше пов’язані з підвищеним ризиком розвитку раку. Надмірна маса тіла у дорослому віці, окружність талії та/або співвідношення об’єму талії до стегон збільшує ризик розвитку раку. Найбільш часто через ожиріння виникають злоякісні захворювання стравоходу, печінки, підшлункової залози та навколоректальної ділянки.

Що стосується харчових продуктів, то для зниження ризику розвитку раку рекомендовано обмежити або взагалі не споживати оброблене м’ясо та скоротити вживання червоного м’яса. Відомо, що в необробленому м’ясі містяться канцерогени групи 2А, а в обробленому – групи 1. Червоне м’ясо містить гемове залізо, яке сприяє утворенню N-нітрозосполук і призводить до продукції вільних радикалів. Також під час його термічної обробки можуть виділятися гетероциклічні аміни та поліциклічні ароматичні вуглеводи. Оброблене м’ясо містить нітрити та амінокислоти, котрі в поєднанні зі шлунковим соком утворюють N-нітрозосполуки. Високий рівень розвитку раку через надмірне вживання обробленого м’яса спостерігається в шлунку, підшлунковій залозі та стравоході. Тому протягом тижня рекомендовано споживати не більше 3 порцій (360 г) м’яса.

Відомо, що споживання алкоголю (пива, вина, міцних спиртних напоїв) підвищує рівень ризику виникнення раку. З метою мінімізації цих ризиків слід обмежити або повністю відмовитися від вживання алкоголю, незалежно від його міцності. Негативні властивості алкоголю полягають у посиленні вільнорадикальних процесів, погіршенні засвоєння в кишечнику вітамінів групи A, В, D, С та E, а також збільшенні рівня естрогену. Доведено, що не існує безпечної дози алкоголю, котра не впливає на ризик розвитку раку глотки, гортані, стравоходу, молочної залози, печінки та ін.

Що стосується споживання солі, то велика її кількість підвищує ендогенні утворення N-нітрозамінів, які є канцерогенами, пошкоджують слизову оболонку шлунку та збільшують ризик виникнення інфекції Helicobacter pylori. Обмеження споживання продуктів, консервованих у солі, може знизити ризик виникнення раку шлунка. Також підвищувати ризик розвитку раку шкіри та сечового міхура може високий вплив миш’яку у питній воді.

Здоровий режим харчування, включаючи середземноморську дієту, пов’язаний зі зниженням розвитку колоректального раку, раку легень, печінки та смертності від них. Для цього типу харчування притаманне споживання цільного зерна, горіхів, насіння, овочів, фруктів, твердих жирів. Важливо надавати перевагу некрохмальним овочам (баклажанам, капусті, буряку, моркві). Існують обмежені докази щодо користі споживання горіхів для профілактики раку, проте велика кількість горіхів у харчовому раціоні пов’язана зі зниженням загального ризику розвитку раку на 15%. Тому перевагу слід надавати горіхам із мінімальним вмістом насичених жирних кислот (фундуку, мигдалю, кедровому).

Вживання кисломолочних продуктів знижує рівень розвитку раку сечового міхура, стравоходу та колоректального раку. Загальний ризик розвитку раку знижується на 14%, а при споживанні йогуртів – на 19%. Однак не було виявлено істотного впливу на злоякісні захворювання споживання твердого сиру.

Чорний чай знижує ризик раку сечового міхура. Вплив кави слід розглядати в контексті здорового режиму харчування, враховуючи інші проблеми зі здоров’ям. Споживання кави в дозі, що не перевищує 400 мг кофеїну на добу, знижує ризик раку печінки, глотки, гортані та шкіри.

Відомо, що добавка вітаміну D не пов’язана зі зниженням захворюваності на рак, проте існує думка, що вітамін D₃ знижує ризик смертності на 15%. Тому потрібні додаткові дослідження для визначення ідеальної дози цього вітаміну.

Дієтичні добавки бета-каротину у високих дозах (50 мг щодня) не підвищують ризик немеланомного раку шкіри та раку простати, проте збільшують ймовірність раку легень у людей, які в минулому курили. Адже при вживанні біологічних активних добавок бета-каротину захисна дія природних каротиноїдів втрачається.

Існують неоднозначні дані щодо переваг добавок селену для профілактики раку. Селен може захищати від росту ракових клітин завдяки впливу на стабільність ДНК, клітинну проліферацію, апоптичну загибель здорових та ракових клітин і регуляції окислювального стресу. Також селен бере участь у профілактиці раку через антиоксидантні властивості селенпротеїнів. Проте лабораторні дослідження показали, що селен може сприяти трансформації та прогресуванню ракових клітин. 

Застосування полівітамінних та мінеральних комплексів не підтвердило загальної користі для профілактики хронічних захворювань і пов’язаних з ними наслідків. Тому мультивітамінні комплекси не рекомендовані для профілактики хронічних захворювань населення в цілому. Також відсутні достовірні дані щодо корисної дії вітаміну С, Е та фолієвої кислоти.

Суперечливі дані було отримано при дослідженні впливу кальцію на розвиток злоякісних захворювань. Підвищення споживання кальцію пов’язане зі зниженням ризику розвитку колоректального раку, але збільшує ризик розвитку раку простати. 

Загальний ризик раку може бути нижчим при вегетаріанському харчуванні. Такий тип харчування демонструє тенденцію до зниження ризику певних специфічних типів раку (молочних залоз, передміхурової залози). Належним чином спланована вегетаріанська дієта може бути корисною для профілактики колоректального раку.

Із загальних рекомендацій щодо модифікації способу життя можна навести наступні. Слід уникати вживання алкоголю та тютюну, бути фізично активним, підтримувати нормальну масу тіла та дотримуватися дієти, що містить багато фруктів, овочів, цільнозернових продуктів, знизити споживання насичених трансжирів та червоного м’яса. Також варто уникати надмірної дії сонячного випромінювання, захищатися від інфекцій, що передаються статевим шляхом, та проходити регулярні профілактичні обстеження на рак молочної залози, шийки матки, легень та колоректальний рак.

Підготувала Оксана Габрук

Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 2 (68) 2023 р.