Биологи открыли новые отличия в строении органов зрения

13.12.2005

Исследователи из центра наук о зрении университета Рочестера открыли, что относительное содержание чувствительных клеток разного типа в глазах разных людей может отличаться до 40 раз. В сетчатке есть два основных типа светочувствительных клеток — так называемые палочки и колбочки. Первые отвечают за видение при низком уровне освещения, за восприятие размера и формы предметов, а вторые обеспечивают цветное зрение. Колбочек существует три типа, пик чувствительности которых, приходится в спектре на красный, зеленый и синий цвета (хотя все они реагируют в меньшей степени и на иные частоты видимого диапазона). В среднем, в человеческой сетчатке есть 7 миллионов колбочек, большая часть из которых — "красные", меньшая — "зелёные", а синих — совсем мало. По крайней мере, много лет биологи полагали, что это соотношение не очень сильно варьируется от человека к человеку. Теперь ученые из Рочестера впервые получили столь детальные снимки сетчатки, причем — у живущих людей, что позволило идентифицировать все клетки. Для этого достижения авторы работы применили в съемке адаптивную оптику (принцип, заимствованный из астрономии), с тем, чтобы нивелировать оптические искажения, возникающие в самом глазу. Так выяснилось, что взаимная пропорция между "зелёными" и "красными" колбочками у обычных людей (не дальтоников) может отличаться в 40 раз. Это открытие еще сильнее повышает роль мозга в обработке зрительных образов и предполагает наличие некоего компенсационного механизма, позволяющего здоровым людям воспринимать цвета фактически одинаково (как доказывают специальные опыты), несмотря на существенно различное количество клеток, воспринимающих тот или иной цвет.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

01.05.2024 Гастроентерологія Ендокринологія Новий препарат усуває надмірну вагу, жирову хворобу печінки та діабет

Дослідники з Каролінського інституту у Швеції, імовірно, знайшли новий спосіб лікування ожиріння та пов’язаних із ним розладів шляхом впливу на мітохондрії клітин. Дослідження, опубліковане в Nature Metabolism, показує, що певний клас препаратів, які блокують функцію мітохондрій, може вплинути на ожиріння, неалкогольну жирову хворобу печінки та діабет у мишей. Мітохондрії мають сферичну, ниткоподібну або овальну форму та забезпечують енергетичну функцію, впливаючи на етапи енергетичного обміну та синтезуючи АТФ. ...

01.05.2024 Інфекційні захворювання Педіатрія Випробування показують, що пластирі з мікроматрицями безпечні та ефективні для вакцинації дітей

У першій та другій фазах рандомізованого дослідження порівнювали результати вакцинації проти кору та краснухи серед двох груп: із використанням пластиру з мікроголками та шляхом звичайної ін’єкції. Мікроголка – невеликий пристрій, прикріплений на липкий пластир, що містить набір мікроскопічних виступів, які безболісно проникають у шкіру та доставляють вакцину. Дослідження, у якому взяли участь 45 дорослих (18–40 років), 120 дітей молодшого віку (15–18 місяців) і 120 немовлят (9–10 місяців) у Гамбії, показало, що введення вакцини проти кору та краснухи за допомогою пластиру стимулювало імунну відповідь, яка була такою ж сильною, як і за використання стандартної вакцини....

30.04.2024 Ендокринологія Експериментальний препарат захищає підшлункову залозу при діабеті 1 типу

Учені з Медичної школи Джонса Гопкінса (Балтимор, США) стверджують, що експериментальний препарат із моноклональними антитілами під назвою mAb43 запобігає розвитку діабету 1 типу в мишей, а в деяких випадках навіть подовжує тривалість життя тварин. На думку дослідників, препарат є унікальним, оскільки він безпосередньо націлений на β-клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін, і призначений для захисту цих клітин від атак імунною системою організму. Препарат майже не має побічних ефектів, тому його можна застосовувати протягом тривалого часу. Моноклональні антитіла отримують шляхом клонування або створення ідентичних копій клітинної лінії тварин і людей....