Повышенный уровень мочевой кислоты в крови ассоциирован с когнитивным дефицитом у людей пожилого возраста

12.03.2007
Как свидетельствуют результаты исследования американских ученых, опубликованные в январском номере журнала Neuropsychology, у людей пожилого возраста, у которых содержание мочевой кислоты в крови приближается к верхней границе нормы, признаки когнитивного дефицита отмечают чаще, чем у лиц со средними и низкими значениями этого лабораторного показателя. «Вопрос о роли уровня мочевой кислоты как возможного маркера возрастного снижения когнитивных функций остается весьма противоречивым: с одной стороны, она обладает антиоксидантными свойствами, а с другой – ее содержание в крови повышается при многих заболеваниях, часто сопровождающихся развитием когнитивного дефицита», – отмечает ведущий автор исследования д-р Дэвид Шрэтлен (David J. Schretlen).
В данное исследование было включено 96 пациентов в возрасте от 65 до 92 лет, которым проводили неврологическое обследование, биохимические исследования крови, магнитно-резонансную томографию и нейропсихологическое тестирование. У лиц с умеренно повышенным, но не превышающим верхней границы нормы содержанием мочевой кислоты в крови (более 5,8 мг/дл для мужчин и более 4,8 мг/дл для женщин) показатели тестов по изучению различных видов памяти были гораздо худшими. Скорость запоминания у них была снижена в 6 раз, а объем рабочей памяти – в 3,5 раза по сравнению с таковыми у пациентов с низким и умеренным содержанием мочевой кислоты в крови. Указанные различия оставались достоверными и после поправки на возможное влияние на результаты таких факторов, как возраст, пол, расовая принадлежность, уровень образования, наличие артериальной гипертензии, сахарного диабета, алкогольная зависимость и табакокурение.
Таким образом, полученные данные свидетельствуют в пользу того, что даже незначительное повышение содержания мочевой кислоты в крови может повышать риск формирования когнитивного дефицита у людей пожилого и старческого возраста. Возможно, эти результаты послужат основанием для планирования и проведения в дальнейшем клинических исследований, направленных на изучение эффективности ингибиторов фермента ксантиноксидазы, играющего ключевую роль в метаболизме пуриновых оснований, в терапии когнитивного дефицита у пациентов с гиперурикемией.

Источник: Schretlen D.J. et al., Neuropsychology, January 2007; 21(1): 136-140, www.reuters.com

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

10.05.2024 Інфекційні захворювання Педіатрія За останні пів століття вакцини врятували 154 мільйони життів

Міжнародна група дослідників у галузі охорони здоров’я та медицини, включаючи співробітників ВООЗ, які працюють з економістами та фахівцями з моделювання, виявила, що використання вакцин врятувало життя приблизно 154 мільйонам людей за останні пів століття. У своєму дослідженні, опублікованому в The Lancet, вчені використовували математичне та статистичне моделювання, щоб оцінити кількість врятованих життів завдяки вакцинації, а потім додали їх разом, щоб отримати загальну суму. За підрахунками, у 2024 році дитина молодше 10 років, вакцинована за графіком, має на 40 % більше шансів дожити до наступного дня народження, порівнюючи з гіпотетичним сценарієм відсутності вакцинації. Підвищена ймовірність виживання спостерігається навіть у пізньому дорослому віці....

10.05.2024 Алергія та імунологія Дерматологія Нова методика може лікувати втрату волосся, спричинену гніздовою алопецією

Вогнищева/гніздова алопеція (ВА) – це поширене хронічне аутоімунне захворювання, яке характеризується втратою волосся зі збереженням волосяного фолікула. Це часто призводить до утворення кількох прогалин на шкірі голови, кожна розміром приблизно з монету. Психологічний стрес і супутні хвороби є можливими факторами виникнення гніздової алопеції, але точна причина цього стану невідома. Єдине лікування, доступне для більшості пацієнтів, – ін’єкції імуносупресивних препаратів у шкіру голови. Дослідники з Массачусетського технологічного інституту, Жіночої лікарні Бригама та Гарвардської медичної школи винайшли потенційно нове лікування ВА....