H2-блокаторы и снижение когнитивных функций
В обсервационном исследовании, проведенном в одном из городов США, в течение 5 лет изучали связь между приемом Н2-блокаторов и когнитивными нарушениями у пожилых афроамериканцев.
Всего в исследовании участвовали 1558 афроамериканцев в возрасте 65 лет и старше без когнитивного дефицита на начало исследования. Основной конечной точкой было развитие когнитивного нарушения, определенного как деменция или когнитивный дефицит без деменции. При обследовании пациентов (в начале исследования, через 2 года и через 5 лет) использовали вопросник CSI-D. Использование Н2-блокаторов оценивали опытные интервьюеры также в трех временных точках на протяжении исследования.
Из 1558 участников, завершивших исследование, 203 использовали, по крайней мере, один Н2-блокатор в одной из временных точек, в то время как 1355 никогда не принимали ни один из препаратов указанной группы.
Пациентов считали длительно принимавшими Н2-блокатор, если они использовали препараты этой группы в каждой из трех временных точек исследования.
После стандартизации по другим факторам, включая уровень образования, возраст, оценку CSI-D на начало исследования, использование препаратов с известной центральной антихолинергической активностью, а также наличие сахарного диабета и депрессии в анамнезе, исследователи установили, что длительное использование Н2-блокаторов сопровождается значительным (в 2,42 раза, р=0,02) увеличением риска когнитивного нарушения по сравнению с никогда не принимавшими Н2-блокаторы и пациентами, которые иногда принимали Н2-блокаторы (1-2 временные точки).
Так как ИПП используют как альтернативу Н2-блокаторам для лечения желудочно-кишечной патологии у пожилых пациентов, исследователи также оценили возможную связь этой группы препаратов с риском когнитивных нарушений, которой в итоге выявлено не было.
Увеличение риска когнитивных нарушений при длительном использовании Н2-блокаторов авторы объясняют холинергическим действием некоторых из них, например ранитидина и циметидина, которое может приводить в развитию делирия и подобных состояний с когнитивным дефицитом. Кроме того, Н2-блокаторы ухудшают всасывание витамина В12 и при длительном приеме могут вызывать его дефицит.
источник: J Am Geriatr Soc. 2007; 55:1248-1253
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
01.05.2024
Гастроентерологія
Ендокринологія
Новий препарат усуває надмірну вагу, жирову хворобу печінки та діабет
Дослідники з Каролінського інституту у Швеції, імовірно, знайшли новий спосіб лікування ожиріння та пов’язаних із ним розладів шляхом впливу на мітохондрії клітин. Дослідження, опубліковане в Nature Metabolism, показує, що певний клас препаратів, які блокують функцію мітохондрій, може вплинути на ожиріння, неалкогольну жирову хворобу печінки та діабет у мишей. Мітохондрії мають сферичну, ниткоподібну або овальну форму та забезпечують енергетичну функцію, впливаючи на етапи енергетичного обміну та синтезуючи АТФ. ...
У першій та другій фазах рандомізованого дослідження порівнювали результати вакцинації проти кору та краснухи серед двох груп: із використанням пластиру з мікроголками та шляхом звичайної ін’єкції. Мікроголка – невеликий пристрій, прикріплений на липкий пластир, що містить набір мікроскопічних виступів, які безболісно проникають у шкіру та доставляють вакцину. Дослідження, у якому взяли участь 45 дорослих (18–40 років), 120 дітей молодшого віку (15–18 місяців) і 120 немовлят (9–10 місяців) у Гамбії, показало, що введення вакцини проти кору та краснухи за допомогою пластиру стимулювало імунну відповідь, яка була такою ж сильною, як і за використання стандартної вакцини....
Учені з Медичної школи Джонса Гопкінса (Балтимор, США) стверджують, що експериментальний препарат із моноклональними антитілами під назвою mAb43 запобігає розвитку діабету 1 типу в мишей, а в деяких випадках навіть подовжує тривалість життя тварин. На думку дослідників, препарат є унікальним, оскільки він безпосередньо націлений на β-клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін, і призначений для захисту цих клітин від атак імунною системою організму. Препарат майже не має побічних ефектів, тому його можна застосовувати протягом тривалого часу. Моноклональні антитіла отримують шляхом клонування або створення ідентичних копій клітинної лінії тварин і людей....