Зависимость между соотношением нейтрофилы/тромбоциты и патологическими изменениями венозных аутотрансплантатов у пациентов после АКШ

30.09.2015

Заболевания сердца ишемической этиологии в настоящее время представляют серьезную проблему. АКШ является доступным вариантом снижения частоты неблагоприятных исходов ишемической болезни сердца. Для шунтирования используют как венозные, так и артериальные трансплантаты. При венозном шунтировании на протяжении первого года после операции в 15% случаев в венозных трансплантатах происходит стеноз, а к 10-му году после трансплантации половина установленных венозных шунтов будет закупорена. Среди основных механизмов, приводящих к закупорке венозных шунтов, выделяют тромбоз (в первые месяцы), неоинтимальную гиперплазию (1-12 мес) и атеросклероз (после 12 мес). Ранее была описана роль воспаления в процессе атеросклероза. Считается, что в этот процесс вовлечены белые кровяные клетки и их подтипы, в частности нейтрофилы и лимфоциты. Отношение концентрации нейтрофилов к таковой лимфоцитов (ОНЛ) дает важную информацию о возможных негативных последствиях. С учетом существующей информации целью данного исследования было изучить корреляцию между ОНЛ и другими факторами, ассоциированными с заболеваниями венозных аутотрансплантатов (ЗВАТ). Исследование проведено на базе двух научно-исследовательских медицинских учреждений. На основе архивных ангиографий для проведения эксперимента были отобраны данные 120 пациентов с венозными аутотрансплантатами (ВАТ). Средний возраст участников составлял 66 лет. Пациенты были разделены на 2 группы в зависимости от наличия/отсутствия заболеваний трансплантата. 80 пациентов были отнесены в группу ВАТ, 40 пациентов – в группу ЗВАТ. В группу ЗВАТ включали пациентов как минимум с 50% стенозом хотя бы одного ВАТ. По результатам анализов был выявлен ряд отличий между пациентами групп ВАТ и ЗВАТ. Так, уровень лейкоцитов был существенно выше в группе ЗВАТ по сравнению с группой ВАТ (8,2±1,3 vs 7,4±1,6, p=0,009). Показатель ОНЛ также был выше у больных группы ЗВАТ (2,9±1,4 vs 2,2±0,8, p=0,003). Другим отличительным параметром была ширина распределения эритроцитов, которая также была больше в группе ЗВАТ (14,4±1,5 по сравнению с 13,6±1,1, p=0,003). Средний объем тромбоцитов также был выше у пациентов группы ЗВАТ (8,7±0,9 по сравнению с 8,3±1,1, p=0,039). Уровни гемоглобина и креатинина, количество тромбоцитов и липидные параметры были одинаковыми в обеих группах. При пороговом значении 2,5 чувствительность и специфичность ОНЛ в прогнозировании ЗВАТ составили 52 и 69% соответственно. Это первое исследование, в котором была выявлена взаимосвязь между ОНЛ и ЗВАТ у пациентов с шунтированными сосудами. Эта находка может иметь широкое клиническое применение, поскольку определение такого маркера, как ОНЛ, является доступным и недорогим (по сравнению с другими лабораторными маркерами) методом оценки возможных негативных последствий АКШ. Dogan M. et al. Relationship between neutrophil-to-lymphocyte ratio and saphenous vein graft disease in patients with coronary bypass. Clin Appl Thromb Hemost. 2015 Jan; 21 (1): 25-29.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

10.05.2024 Терапія та сімейна медицина Щоденник медичних подій 13-19 травня

...

10.05.2024 Інфекційні захворювання Педіатрія За останні пів століття вакцини врятували 154 мільйони життів

Міжнародна група дослідників у галузі охорони здоров’я та медицини, включаючи співробітників ВООЗ, які працюють з економістами та фахівцями з моделювання, виявила, що використання вакцин врятувало життя приблизно 154 мільйонам людей за останні пів століття. У своєму дослідженні, опублікованому в The Lancet, вчені використовували математичне та статистичне моделювання, щоб оцінити кількість врятованих життів завдяки вакцинації, а потім додали їх разом, щоб отримати загальну суму. За підрахунками, у 2024 році дитина молодше 10 років, вакцинована за графіком, має на 40 % більше шансів дожити до наступного дня народження, порівнюючи з гіпотетичним сценарієм відсутності вакцинації. Підвищена ймовірність виживання спостерігається навіть у пізньому дорослому віці....

10.05.2024 Алергія та імунологія Дерматологія Нова методика може лікувати втрату волосся, спричинену гніздовою алопецією

Вогнищева/гніздова алопеція (ВА) – це поширене хронічне аутоімунне захворювання, яке характеризується втратою волосся зі збереженням волосяного фолікула. Це часто призводить до утворення кількох прогалин на шкірі голови, кожна розміром приблизно з монету. Психологічний стрес і супутні хвороби є можливими факторами виникнення гніздової алопеції, але точна причина цього стану невідома. Єдине лікування, доступне для більшості пацієнтів, – ін’єкції імуносупресивних препаратів у шкіру голови. Дослідники з Массачусетського технологічного інституту, Жіночої лікарні Бригама та Гарвардської медичної школи винайшли потенційно нове лікування ВА....