Все больше данных подтверждают стратегию «антибиотики в первую очередь» при лечении неосложненного аппендицита

09.07.2016
Были проанализированы результаты 6 рандомизированных контролируемых исследований, изучающих эффективность только медикаментозной терапии по ­сравнению с операцией у взрослых пациентов с острым неосложненным аппендицитом, в которых приняли участие более 1700 больных. Частота аппендэктомий варьировала в пределах 24-35%, за исключением одного исследования, в котором в конечном итоге аппендэктомия была выполнена у 60% пациентов. Продолжительность пребывания участников исследования в стационаре была приблизительно одинаковой (около 3 дней) в группе хирургического и антибактериального лечения соответственно, но время, когда они чувствовали боль, и количество дней временной нетрудоспособности были меньше в группе антибиотикотерапии, кроме того, частота осложнений в этой группе также была ниже. Основные результаты многих проанализированных исследований были неоднозначны или клинически незначимы. К тому же длительность большинства из них не превышала 1 года, что недостаточно для подтверждения долгосрочной эффективности антибактериальной терапии или выявления аппендикулярного рака или рецидивирующего аппендицита. Это следует учитывать при рассмотрении применения антибиотиков в качестве препаратов выбора для лечения острого неосложненного аппендицита. Авторы исследования считают, что пациенты должны быть проинформированы о возможных вариантах терапии, потенциальном риске, а также преимуществах оперативного лечения по сравнению с применением только лишь антибиотиков. Хирурги и врачи отделения экстренной медицинской помощи в штатах Вашингтон и Калифорния планируют провести первое исследование с целью сравнения результатов медикаментозной терапии и аппендэктомии у взрослых. Нет сомнений, что многие пациенты могли бы избежать оперативного вмешательства, однако на данный момент лапароскопическая аппендэктомия остается стандартом лечения. Для пересмотра одобренной тактики необходимо проведение многоцентрового рандомизированного контролируемого исследования с участием по меньшей мере 10 тыс. пациентов. Ehlers A. P., Talan D. A., Moran G. J. et al. Growing Evidence Supports Antibiotics-First Strategy in Uncomplicated Appendicitis. Medscape. 2016. Jan 1. http://bit.ly/1YPZSyE Подготовила Дарья Коваленко

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

Перша людина, якій пересадили генетично модифіковану нирку свині, померла майже через 2 місяці після операції 14.05.2024 Нефрологія Перша людина, якій пересадили генетично модифіковану нирку свині, померла майже через 2 місяці після операції

Річард (Рік) Слейман, перший реципієнт генетично модифікованої свинячої нирки, помер майже через два місяці після операції, повідомили в суботу, 11 травня, його сім'я та лікарня, в якій проводили операцію. Команда трансплантологів Массачусетської загальної лікарні заявила, що глибоко засмучена смертю Слеймана та висловила співчуття його родині. Вони проінформували, що не мають жодних ознак того, що він помер від наслідків трансплантації. Житель Веймута, штат Массачусетс, був першою живою людиною, яка пройшла процедуру. Раніше нирки свиней тимчасово пересаджували донорам із мертвим мозком. Двом чоловікам пересадили серце від свиней, хоча обидва померли протягом кількох місяців. ...

14.05.2024 Інфекційні захворювання Педіатрія Народження за допомогою кесаревого розтину подвоює ймовірність невдачі вакцинації проти кору

Дослідження Кембриджського університету (Велика Британія) та Університету Фудань (Китай) показало, що одноразова доза ін'єкції проти кору в 2,6 рази частіше буде абсолютно неефективною в дітей, народжених за допомогою кесаревого розтину, порівнюючи з тими, хто народився природним шляхом. Такий висновок опублікований у журналі Nature Microbiology. У результаті імунна система дитини не виробляє антитіл для боротьби з інфекцією кору, тому немовля залишається чутливим до захворювання. Було виявлено, що лише повторна вакцинація викликає стійкий імунітет проти кору в дітей, які з’явилися на світ через кесарів розтин....

13.05.2024 Онкологія та гематологія Учені досягли значного прогресу в новій терапії раку за допомогою заряджених частинок

Дослідники ANSTO (Австралійська організація ядерної науки і технологій) досягли значного прогресу в новому підході до лікування раку – нейтрон-захоплюючій терапії частинками (NCEPT), яка має потенціал для покращення результатів для пацієнтів із глибоко розташованими дифузними пухлинами. Результати наукової розвідки, опубліковані в International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics, продемонстрували, що додавання агентів захоплення нейтронів до ракових клітин під час опромінення пучком іонів вуглецю та гелію призвело до зниження їх виживання у три-п’ять разів, порівнюючи з іонним випромінюванням....