Авария на атомной станции «Фукусима»: пять лет спустя

06.05.2016
11 марта 2011 г. у восточного побережья Японии произошло землетрясение мощностью 9 баллов. Вледствие этой природной катастрофы возникло гигантское цунами, которое нанесло огромный ущерб прибрежным районам и стало причиной гибели почти 16 тыс. человек. Кроме того, на расположенной вдоль береговой линии АЭС «Фукусима-Дайичи» были выведены из строя основные системы охлаждения, что привело к серьезным повреждениям активной зоны реактора и спровоцировало аварию (по Международной шкале ядерных событий ей был присвоен 7-й уровень опасности). В результате взрывов 12, 14 и 15 марта в окружающую среду произошли значительные выбросы радиоактивных веществ. Тяжелых радиационных повреждений или смертельных случаев среди работников станции или населения отмечено не было. Учитывая уровень предполагаемых доз радиационного облучения, пожизненный риск возникновения ассоциированных с его воздействием онкологических заболеваний, помимо рака щитовидной железы, невысок и даже находится на более низком уровне, нежели средний в популяции. В силу гораздо меньших доз облучения значительного роста заболеваемости раком щитовидной железы, подобного тому, который наблюдался после аварии на Чернобыльской АЭС, можно не опасаться. Из-за сложности вычисления доз облучения, пришедшихся на щитовидную железу, вероятность возникновения этого заболевания у подвергшихся радиационному воздействию младенцев и детей пока неизвестна. Вместе с тем существуют проблемы, объединяющие и жителей, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, и перемещенное население Фукусимы, – ​люди страдают от психосоциальных и психологических последствий переселения, разрыва социальных и семейных связей, утраты жилья и работы, социальной стигматизации. Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ), изучив и проанализировав существующие риски, помогает странам повысить подготовленность к чрезвычайным ситуациям, связанным с радиацией, с целью максимального сокращения опасных последствий для здоровья населения. Официальный сайт ВОЗ: www.who.int Подготовила Ольга Татаренко

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

Міжнародні організації публікують спільні настанови щодо наднирникової недостатності, спричиненої глюкокортикоїдами 15.05.2024 Терапія та сімейна медицина Міжнародні організації публікують спільні настанови щодо наднирникової недостатності, спричиненої глюкокортикоїдами

Спільна настанова розроблена, щоби допомогти клініцистам вести лікування пацієнтів, які вже мають або ризикують розвинути глюкокортикоїдну недостатність надниркових залоз. Принаймні 1 % населення світу тривалий час застосовує в лікуванні глюкокортикоїди із протизапальною або імуносупресивною метою. Це перша настанова, розроблена та опублікована спільно Ендокринологічним товариством та Європейським товариством ендокринології (ESE). Організації планують щороку публікувати нову спільну настанову, щоби максимізувати охоплення, а також врахувати потенційні відмінності у клінічній практиці між Європою та Сполученими Штатами....

15.05.2024 Інфекційні захворювання Експериментальна генна терапія вірусу простого герпесу досягає значного прогресу в лабораторних дослідженнях

Дослідники з Онкологічного центру Фреда Гатча (Сіетл, штат Вашингтон) виявили, що експериментальна генна терапія вірусу простого герпесу (ВПГ) видаляє 90 % або більше інфекції та значно пригнічує кількість вірусу, який може поширитися від інфікованої людини. «Герпес дуже підступний. Він ховається серед нервових клітин, а потім знову пробуджується та спричиняє пухирцеві висипання на шкірі, – каже Кейт Джером, докторка медичних наук, професорка відділу вакцин та інфекційних захворювань центру. – Наша мета – вилікувати людей від цієї інфекції, щоб їм не доводилося жити із тривогою про спалахи хвороби або передачу її іншій людині». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно 3,7 мільярда людей віком до 50 років (67 %) мають ВПГ-1, який спричиняє оральний герпес. За оцінками, 491 мільйон людей віком 15–49 років (13 %) у всьому світі мають ВПГ-2, який є причиною генітального герпесу....

14.05.2024 Нефрологія Перша людина, якій пересадили генетично модифіковану нирку свині, померла майже через 2 місяці після операції

Річард (Рік) Слейман, перший реципієнт генетично модифікованої свинячої нирки, помер майже через два місяці після операції, повідомили в суботу, 11 травня, його сім'я та лікарня, в якій проводили операцію. Команда трансплантологів Массачусетської загальної лікарні заявила, що глибоко засмучена смертю Слеймана та висловила співчуття його родині. Вони проінформували, що не мають жодних ознак того, що він помер від наслідків трансплантації. Житель Веймута, штат Массачусетс, був першою живою людиною, яка пройшла процедуру. Раніше нирки свиней тимчасово пересаджували донорам із мертвим мозком. Двом чоловікам пересадили серце від свиней, хоча обидва померли протягом кількох місяців. ...