Розмір раннього словникового запасу генетично пов’язаний із РДУГ, грамотністю та когнітивними здібностями
Ранній мовний розвиток є важливим прогностичним показником подальших навичок мови, читання та навчання дітей. Крім того, труднощі з мовленням пов’язані з порушеннями нервової системи, такими як розлад дефіциту уваги/гіперактивності (РДУГ) і розлад аутистичного спектра (РАС). Зазвичай діти починають вимовляти свої перші слова у віці від 10 до 15 місяців. Приблизно у два роки вони можуть вимовляти від 100 до 600 слів і розуміти набагато більше. Кожна дитина починає свій власний шлях розвитку вивчення мови, що призводить до великих індивідуальних відмінностей.
Щоби зрозуміти, яку роль відіграє генетика у розвитку мовлення в дітей, команда вчених провела загальногеномний метааналіз розміру словникового запасу немовлят (15–18 місяців) і малюків (24–38 місяців). Для немовлят батьки повідомляли, які слова їхні діти говорять та/або розуміють із заданого списку. Команда використовувала генетичні дані 17 298 англомовних, датсько- та голландськомовних дітей. Дослідники виявили численні генетичні фактори, що лежать в основі розміру словникового запасу в дитинстві та дошкільному віці.
Учені виявили, що в дитинстві більша кількість вимовлених слів була генетично пов’язана як із підвищеним ризиком РДУГ, так і з більшою кількістю симптомів патології. Крім того, діти з вищим генетичним ризиком РДУГ можуть бути схильні більше виражати себе. Навпаки, під час фази «говоріння для навчання», коли розмір словникового запасу пов’язаний із когнітивними здібностями, вищий генетичний ризик РДУГ може бути пов’язаний із нижчими вербальними та когнітивними здібностями. Генетичні зв’язки із грамотністю, когнітивними здібностями та показниками, пов’язаними із РДУГ, змінювалися протягом розвитку дитини. Запам’ятовування слів було пов’язане зі здібностями до грамотності, наприклад орфографією, у майбутньому житті. Це дослідження вказує на релевантність розміру словникового запасу, оціненого протягом перших кількох років життя, для майбутньої поведінки та пізнання.
Джерело: https://www.biologicalpsychiatryjournal.com/article/S0006-3223(23)01757-2/fulltext
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія
01.05.2024
Інфекційні захворювання
Педіатрія
Випробування показують, що пластирі з мікроматрицями безпечні та ефективні для вакцинації дітей
У першій та другій фазах рандомізованого дослідження порівнювали результати вакцинації проти кору та краснухи серед двох груп: із використанням пластиру з мікроголками та шляхом звичайної ін’єкції. Мікроголка – невеликий пристрій, прикріплений на липкий пластир, що містить набір мікроскопічних виступів, які безболісно проникають у шкіру та доставляють вакцину. Дослідження, у якому взяли участь 45 дорослих (18–40 років), 120 дітей молодшого віку (15–18 місяців) і 120 немовлят (9–10 місяців) у Гамбії, показало, що введення вакцини проти кору та краснухи за допомогою пластиру стимулювало імунну відповідь, яка була такою ж сильною, як і за використання стандартної вакцини....
Несприятливе середовище під час пренатального періоду в поєднанні з генетичними факторами може змінити розвиток мозку нащадків і збільшити ризик розвитку нейропсихічних патологій. Учені виявили, що ненормальний рівень цитокінів у материнській крові підвищує ризик розвитку нервово-психічних захворювань у потомства....
Інженери Університету Райса, приватного дослідницького закладу у Х'юстоні, штат Техас, розробили найменший імплантований стимулятор мозку, роботу якого вже продемонстрували на пацієнті. Завдяки новітній технології магнітоелектричної передачі енергії пристрій розміром із горошину, розроблений у лабораторії університету за співпраці з компанією Motif Neurotech, можна живити без проводів через зовнішній передавач і використовувати для стимуляції мозку через тверду оболонку – захисну оболонку мозку, прикріплену до дна черепа. Пристрій, відомий як Digitally programmable Over-brain Therapeutic (DOT – цифровий позамозковий метод терапії), може революціонізувати лікування депресії та інших психіатричних або неврологічних розладів....