Новости с 35-го конгресса Европейского общества медицинской онкологии
На протяжении 5 дней октября итальянский город Милан стал столицей мирового онкологического сообщества. 35-й конгресс ESMO объединил более 16 тыс. участников, в том числе свыше 13 тыс. медицинских онкологов, 380 представителей средств массовой информации и около 400 пациентов, принявших участие в отдельном семинаре. Такое рекордное количество делегатов и гостей мероприятия можно объяснить уникальной научной программой конгресса, включавшей представление результатов большого числа оригинальных исследований, которые уже сегодня кардинальным образом изменяют подходы к лечению ряда злокачественных новообразований.
Исследования, которые изменят клиническую практику
По мнению пресс-секретаря ESMO, профессора Фортунато Сьярдиелло, одними из важнейших для клинической практики были результаты крупного рандомизированного исследования III фазы COU-AA-301 с участием больных раком предстательной железы (РПЖ), ранее не ответивших на гормоно- и химиотерапию. В этом исследовании препарат абиратерон значительно увеличил выживаемость у мужчин с кастрационнорезистентным РПЖ. (В настоящее время термин «кастрационнорезистентный РПЖ» заменил устаревшие понятия «гормонорефрактерный/гормонорезистентный РПЖ. – Прим. авт.) Общая выживаемость пациентов, получавших абиратерон + преднизон, составила в среднем 14,8 мес по сравнению с 10,9 мес в группе больных, у которых кортикостероид сочетался с плацебо
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Основою лікування осіб з явним гіпотиреозом і деяких пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом є довічна замісна гормональна терапія (ЗГТ) левотироксином (LT4) в адекватних дозах [1, 2]. Звичайна добова доза LT4 залежно від індивідуальних обставин варіює від 12,5 до 150 мг. Більшості пацієнтів літнього віку, із супутніми захворюваннями щитоподібної залози (ЩЗ) та інших органів і систем (особливо серцево-судинної), а також особам із низькою масою тіла необхідно стартувати з низьких доз LT4, наприклад 25-50 мг. В огляді проаналізовано практичні аспекти терапії LT4 залежно від рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у пацієнтів із гіпотиреозом, особливо в разі необхідності застосування нижчих доз. Акцент зроблено на важливості точного і ретельного підбору початкової дози, подальшого титрування та врахування різних перешкод на шляху до побудови відповідної схеми лікування. ...
21-22 березня 2024 року на базі ДУ «Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» в режимі онлайн відбулася конференція «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (ХХІІІ Данилевські читання). Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасними досягненнями в ендокринології і новими тенденціями в лікуванні найпоширеніших ендокринних захворювань. Професор кафедри сімейної медицини з курсом дерматовенерології Сумського державного університету МОН України, кандидат медичних наук Оксана Костянтинівна Меліховець розповіла про нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу (АС) у хворих на цукровий діабет (ЦД). ...
Тиреоїдит Хашимото (ТХ), який ще називають хронічним аутоімунним, або лімфоцитарним, тиреоїдитом, є найчастішою причиною гіпотиреозу в регіонах із достатнім умістом йоду [1]. На цю патологію страждають приблизно 160 млн людей в усьому світі, причому жінки у 4-10 разів уразливіші за чоловіків [1, 2]. ТХ характеризується хронічним запаленням щитоподібної залози (ЩЗ), підвищенням рівнів антитіл до антигенів ЩЗ і типовою ультразвуковою картиною [1]. З моменту виникнення гіпотиреозу та пожиттєво пацієнтам рекомендована замісна терапія гормонами (ЗТГЩЗ) [3]. Метою цього дослідження було проведення оновленого систематичного огляду та метааналізу рандомізованих контрольованих досліджень ефективності добавок селену при ТХ, з акцентом на функції ЩЗ, рівнях антитіл проти ЩЗ, імунних маркерів та безпеці застосування. ...
Цукровий діабет (ЦД) – це група розладів метаболізму вуглеводів, коли глюкоза недостатньо використовується як джерело енергії та утворюється у надлишковому рівні через невідповідний глюконеогенез і глікогеноліз, що призводить до виникнення гіперглікемії [1]. Діагноз ЦД встановлюють у разі підвищення рівня глюкози в плазмі венозної крові або рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c). Діабет умовно поділяють на декілька клінічних груп, наприклад ЦД 1 чи 2 типу, гестаційний ЦД (ГЦД) та інші специфічні типи, які виникають від інших причин (наприклад, при генетичних розладах, розладах екзокринної функції підшлункової залози чи внаслідок впливу медикаментів) [2]. ...