Место фиксированной комбинированной антигипертензивной терапии в современном алгоритме лечения пациентов c артериальной гипертензией
Артериальная гипертензия (АГ) – одна из главных причин сердечно-сосудистой и цереброваскулярной смерти. Длительное повышение артериального давления (АД) достоверно увеличивает риск развития инсульта и ишемической болезни сердца (ИБС), инфаркта миокарда (ИМ) и сердечной недостаточности. Несмотря на то что выбор стартовой лекарственной терапии АГ может оказывать определенное влияние на долгосрочные результаты лечения, доказано, что сама по себе нормализация АД является основным фактором, определяющим снижение риска кардиоваскулярных событий в целом.
За последние годы произошел кардинальный пересмотр целевых уровней АД у значительной части больных АГ, включая пациентов с сахарным диабетом (СД), почечными или сосудистыми заболеваниями, и все большее внимание уделяется практическим задачам, направленным на оптимизацию стратегии последовательного достижения и поддержания целевых уровней АД в реальной клинической практике. По мнению экспертов, низкая эффективность антигипертензивной терапии (АГТ) в основном зависит от пациента (многофакторности заболевания, генетической предрасположенности, воздействия факторов окружающей среды, приверженности к лечению). К причинам, которые ассоциируются с проводимым лечением, относят неэффективность препарата, сложный режим приема, что снижает приверженность пациента к лечению. Причины, зависящие от врача (правильность назначения терапии, ее интенсив
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....