От пенициллина к Аугментину: хроника успеха
Размышления об открытиях
Открытия в медицине, как и в любой другой сфере деятельности человека, преобразуют, совершенствуют мир. Конечно, открытие открытию – рознь. Есть такие, которые, свершившись, быстро забываются или вспоминаются только в историческом аспекте; в то время как другие входят в нашу жизнь и очень быстро начинают восприниматься как явления, которые были всегда. Порой мы забываем о том, что их кто-то придумал или создал.
Кто из врачей, прикладывая фонендоскоп к телу пациента, вспоминает о Лаэнеке, придумавшем в XVIII в. стетоскоп, впоследствии ставший родоначальником инструмента, без которого сегодня врач не мыслит своей работы? Кому из наших современников известен голландский врач Антони Матейсон, еще в 1854 г. предложивший использовать при переломах конечностей быстросохнущую гипсовую повязку? Что нам, живущим в XXI в., говорит имя Уильяма Кувенховена?
А ведь это он в 1954 г. придумал использовать непрямой массаж сердца, проведение которого в дальнейшем позволило спасти миллионы жизней. Эти открытия, как и сотни других, изменили мир, и личности, которые стоят за ними, заслуживают почестей и уважения, а не забвения!
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Йод є необхідним для життя ссавців компонентом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). В огляді йдеться про важливі наукові відкриття і досягнення в галузі харчування, пов’язані з профілактикою йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у США і в усьому світі, з акцентом на минуле століття (рис. 1). Огляд присвячено сторіччю заснування Американської тиреоїдної асоціації (ATA). ...
Фебуксостат – інгібітор ксантиноксидази, спочатку заявлений як препарат для лікування гіперурикемії в пацієнтів із подагрою, сьогодні трансформується в багатогранний терапевтичний засіб із широким спектром дії [1]. У цьому комплексному огляді розглянуто різноманітний спектр впливу фебуксостату на різні фізіологічні системи, механізми його дії, а також ефективність у лікуванні подагри, серцево-судинних ускладнень, вплив на нирки і печінку, скелетно-м’язову систему, профіль побічних ефектів і нові перспективи для майбутніх досліджень....
Наприкінці лютого 2024 року в Києві відбулося чергове засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога». Захід був розрахований на фахівців, які займаються діагностикою та лікуванням хворих з ендокринною патологією. Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасною актуальною інформацією та новими напрямами в ендокринології та медицині загалом. У рамках заходу керівник відділу клінічної діабетології НДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Любов Костянтинівна Соколова, завідувачка відділу гіпертонічної хвороби ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, доктор медичних наук Лариса Анатоліївна Міщенко, професор кафедри внутрішньої медицини № 1 Національного медичноно університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук Володимир Володимирович Чернявський та лікар-ендокринолог, дієтолог, асистент кафедри ендокринології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) Анастасія Максимівна Соколова розглянули питання нутрицевтичної підтримки в ендокринології та в разі супутніх патологій. ...
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...