Гастродайджест
Психологический стресс и целиакия в детском возрасте: результаты когортного исследования
Известно, что психологический стресс достоверно связан с развитием таких аутоиммунных заболеваний, как неспецифический язвенный колит (НЯК) и болезнь Крона. В связи с этим интерес вызывает влияние психологических факторов и на другие заболевания кишечника.
В данном исследовании была проанализирована связь между психологическим стрессом и гистологически подтвержденной целиакией у детей. Изучались данные, полученные в исследовании ABIS (All Babies in Southeast Sweden).
В качестве стрессогенных факторов рассматривались серьезные жизненные события, а также проблемы различного характера у родителей. Изучались данные детей в возрасте 1 и 2,5 лет; всего в исследование включили примерно 11 тыс. и 8800 детей данных возрастных групп соответственно. Подтверждение диагноза целиакии проводилось путем биопсии ворсинок эпителия кишечника на предмет их атрофии.
В результате было выявлено, что серьезные события в жизни семьи в течение первого года или первых 2,5 лет жизни ребенка не связаны с риском развития у него целиакии в будущем (ОР 0,45; 95% ДИ 0,01-2,65; р=0,72; ОР 1,21; 95% ДИ 0,43-3,05; р=0,64 соответственно). Влияние стресса, перенесенного родителями, на частоту развития данной патологии у их детей также не было установлено.
Таким образом, в данном исследовании не было обнаружено взаимосвязи между психологическим стрессом и последующим развитием целиакии у детей. Однако авторы отмечают, что полностью исключать вероятность этого нельзя, что обусловливает необходимость дальнейшего изучения этого вопроса.
Marild K., Frostell A.S., Ludvigsson J.F. Psychological Stress and Coeliac Disease in Childhood: A Cohort Study // BMC Gastroenterology 2010; 10 (106).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....