Роль воспаления при холестазе: клинические и фундаментальные аспекты
В норме образование желчи опосредуется координированной функцией ряда мембранных транспортеров, расположенных в пределах мембран гепатоцитов, холангиоцитов и энтероцитов. Эти транспортеры работают вместе с целью обеспечения входа в клетку и выхода из нее различных молекул, составляющих желчь. Ведущую роль в образовании желчи играет постоянное движение желчных кислот (ЖК) – основного растворенного компонента желчи. Холестаз развивается вследствие нарушения как ЖК-зависимых, так и ЖК-независимых механизмов тока желчи.
Фундаментальные аспекты воспаления при холестазе
Функционирование гепатобилиарных транспортеров находится в прямой взаимосвязи с количеством и составом желчи и регулируется на различных уровнях начиная с транскрипции рибонуклеиновых кислот (РНК) в ядре до локализации микродоменов в мембране. Транскрипция в ядре регулируется множеством факторов, в частности членами суперсемейства ядерных рецепторов и другими ключевыми компонентами транскрипционного комплекса.
После синтеза и трансляции РНК функционирование и правильную локализацию гепатобилиарных транспортеров обеспечивают интактные внутриклеточные транспортные пути и цитоскелет, а также сигнальные регуляторы, которые посттранскрипционно модифицируют активность, расположение и стабильность белков.
Последние играют ключевую роль в гомеостазе всего организма и в поддержании здоровья самой печени путем связывания потенциально опасных и биологически активных малых молекул; поэтому неудивительно, что клетки, принимающие участие в движении желчи, изменяют экспрессию и функции своих основных молекулярных компонентов в ответ на повреждения и действие стрессоров.
Эти изменения проявляются, в частности, в случае, когда печень резко снижает выработку желчи при инфекционно-воспалительных заболеваниях. Таким образом, холестаз, индуцированный воспалением, является центральным звеном сложного ответа печени на провоспалительные сигналы как часть отрицательного острофазного ответа.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Йод є необхідним для життя ссавців компонентом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). В огляді йдеться про важливі наукові відкриття і досягнення в галузі харчування, пов’язані з профілактикою йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у США і в усьому світі, з акцентом на минуле століття (рис. 1). Огляд присвячено сторіччю заснування Американської тиреоїдної асоціації (ATA). ...
Фебуксостат – інгібітор ксантиноксидази, спочатку заявлений як препарат для лікування гіперурикемії в пацієнтів із подагрою, сьогодні трансформується в багатогранний терапевтичний засіб із широким спектром дії [1]. У цьому комплексному огляді розглянуто різноманітний спектр впливу фебуксостату на різні фізіологічні системи, механізми його дії, а також ефективність у лікуванні подагри, серцево-судинних ускладнень, вплив на нирки і печінку, скелетно-м’язову систему, профіль побічних ефектів і нові перспективи для майбутніх досліджень....
Наприкінці лютого 2024 року в Києві відбулося чергове засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога». Захід був розрахований на фахівців, які займаються діагностикою та лікуванням хворих з ендокринною патологією. Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасною актуальною інформацією та новими напрямами в ендокринології та медицині загалом. У рамках заходу керівник відділу клінічної діабетології НДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Любов Костянтинівна Соколова, завідувачка відділу гіпертонічної хвороби ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, доктор медичних наук Лариса Анатоліївна Міщенко, професор кафедри внутрішньої медицини № 1 Національного медичноно університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук Володимир Володимирович Чернявський та лікар-ендокринолог, дієтолог, асистент кафедри ендокринології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) Анастасія Максимівна Соколова розглянули питання нутрицевтичної підтримки в ендокринології та в разі супутніх патологій. ...
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...