Полипрагмазия при лечении негоспитальной пневмонии у больных с ХОЗЛ
Стремительное развитие медицины и фармакологии в течение последних столетий привело к созданию и внедрению в практическое здравоохранение огромного количества разнообразных лекарственных препаратов, призванных излечить, спасти и улучшить состояние пациента. Стремление помочь страдающему человеку излечиться от всех развившихся у него заболеваний неизбежно приводит к назначению множества лекарственных средств.
Проблема взаимодействия медикаментозных препаратов в организме пациента возникла давно. И.П. Павлов считал полипрагмазией назначение пациенту трех и более препаратов, а немецкий врач Паул Эрлих – более одного. Он мечтал о создании лекарства, которое бы, подобно волшебной пуле, убивало все болезни в организме, не причиняя ему ни малейшего вреда.
На сегодняшний день эта проблема остается наименее изученной. Особенно высок риск полипрагмазии у пациентов с несколькими сопутствующими заболеваниями, в коррекции которых они нуждаются. Известно, что взаимодействие лекарств возникает при приеме двух препаратов у 6% пациентов, пяти – у 50%, десяти – у 100%. При этом могут отмечаться непредсказуемые, трудно распознаваемые и трудно корригируемые последствия (М.Ш. Башкаева и соавт., 1998).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...