Остеопороз та серцево-судинна патологія у постменопаузальному періоді: існує зв'язок чи ні?

27.03.2015

Менопауза призводить до розвитку різної соматичної патології, у тому числі серцево-судинної. Спостерігається зростання захворюваності на ішемічну хворобу серця (ІХС), збільшення виникнення кількості випадків інфаркту міокарда (ІМ), підвищення артеріального тиску (АТ), що є не тільки симптомом клімактеричного синдрому, а й ознакою розвитку самостійної патології – артеріальної гіпертензії (АГ).

Якщо АГ у жінок розвинулася до менопаузи, то в клімактерії відзначаємо значну резистентність до призначеної терапії, а звідси й збільшення частоти виникнення гіпертонічних кризів. Також у період менопаузи спостерігається зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) з розвитком остеопорозу та підвищенням крихкості кісток і збільшенням ризику переломів. Розповсюдженість остеопорозу й пов’язаних з ним переломів кісток скелета у популяції (у першу чергу в жінок) робить цю проблему однією з найважливіших для сучасної медицини.

На думку експертів ВООЗ, остеопоpоз у pейтинзі основних медико-соціальних проблем сучасності посідає третє місце після сеpцево-судинних захворювань (ССЗ) та цукрового діабету. У першу чергу це зумовлено його ускладненнями: переломами хребців, проксимального відділу стегнової кістки, променевої кістки тощо, які призводять до інвалідності та передчасної смерті від супутніх порушень серцево-судинної та дихальної системи. При переломах стегнової кістки більшість випадків смерті припадає на перші 3-6 місяців, 20-30% яких виникають унаслідок перелому як такого. Смертність від остеопорозу перевищує таку від усіх локалізацій раку за винятком раку легень.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

01.05.2024 Ревматологія Біль у суглобах у практиці сімейного лікаря: ведення пацієнтів з остеоартритом

У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – ​найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...

29.04.2024 Неврологія Ефективність і безпека разагіліну та праміпексолу в лікуванні хвороби Паркінсона на ранніх стадіях

Хвороба Паркінсона (ХП) – ​хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...

26.04.2024 Психіатрія Лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії: персоніфіковані підходи

Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – ​хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....